Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2012 року Справа № 2а-11793/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Коршикова С.К.,

при секретарі:           Андріасяні Е.А.,

                  за участю:

представника позивача :       ОСОБА_1 (довіреність № 31 від 21.07.2011)

представника 1 відповідача: ОСОБА_2    (довіреність № 1/10 від 30.12.2011)

представника 2 відповідача: ОСОБА_3             (довіреність № 02-22/3 від 03.01.2012)

        розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000802360, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 1 232 386,00 грн., -

                                                        ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов означений адміністративний позов.

Позивач зазначив, що 09 грудня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” (ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”) було отримано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі – Ленінська МДПІ у м. Луганську) від 08 грудня 2011 року №0000802360, згідно з яким Ленінською МДПІ у м. Луганську зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 1 232 386,00 грн.

Позивач не погоджується із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам законодавства.

Позивач зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську було порушено порядок проведення невиїзної документальної перевірки, оскільки перевірку проведено не за місцезнаходженням платника податків.

В повідомленні-рішенні Ленінська МДПІ у м. Луганську вказала на порушення платником податку п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Керуючись п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий орган вважає неможливим підтвердити факт виникнення податкових зобов'язань постачальників товарів на адресу ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” по всьому ланцюгу постачання, а отже неможливо підтвердити факт сплати ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України. Свій висновок податковий орган здійснив за результатами аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Позивач вважає, що цей висновок не відповідає чинному законодавству.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА, не є інструментом доказової бази, про що зазначає Державна податкова адміністрація в Луганській області за результатами розгляду первинної скарги ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” на податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21 березня 2011 року №0000152360/0, яке було скасовано рішенням про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації в Луганській області від 14.05.2011 року №9585/25-88.

Позивач вважає, що неможливість встановити період виникнення податкових зобов'язань по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками (контрагентами контрагентів) у ланцюгу постачання товару не впливає на право ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлені до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки ні Закон України “Про податок на додану вартість”, ні Податковим кодексом України не ставлять таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Позивач зазначив, що усі суми податку на додану вартість, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладними, порушень щодо їх оформлення перевіркою не встановлено, так само і порушень щодо ведення бухгалтерського обліку, в тому числі й відносно оформлення первинних бухгалтерських документів.

Сума податку, що заявлена ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” до бюджетного відшкодування, фактично сплачена позивачем, ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

На думку позивача, ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” правомірно віднесла відповідні суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг до податкового кредиту. Авіакомпанія правомірно заявила до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 1 232 386,00 грн.

Відповідно до законодавства України, а також позиції Вищого адміністративного суду України, порушення, виявлені навіть у діях контрагенту позивача, не дають підстави для “автоматичного” визнання дій позивача щодо формування суми бюджетного відшкодування, на підставі укладених з даним контрагентом договорів протиправними. В даному конкретному випадку Ленінською МДПІ у м. Луганську безпідставно стверджується про відсутність підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факту надмірної сплати суми ПДВ, як то передбачено п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

У судовому засіданні від 16 січня 2012 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог , в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 08.12.2011 № 0000802360 про зменшення ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 1 232 386,00 грн.;

- зобов’язати Ленінську МДПІ у м. Луганську подати Головному управлінню Державного казначейства України в Луганській області висновок із зазначенням суми податку , що підлягає відшкодуванню з бюджету за жовтень 2010 року ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1396 на суму 1 232 386,00 грн.;

- стягнути на користь ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 1 232 386,00 грн. (а. с. Т. І а. с. 104-105).

Ухвалою суду від 16 січня 2012 року замінено неналежного відповідача по справі з Головного управління Державного казначейства України в Луганській області на Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (Т. ІІ а. с. 92).

У ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник 1 відповідача проти позовних вимог позивача заперечував у повному обсягу, просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог та, обґрунтовуючи свої заперечення, зазначив наступне.

Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України, п. 3 Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1238, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2010 року, за результатом якої складено акт від 07.12.2011 року № 931/23-616/36129430, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення 08.12.2011 року № 0000802360/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за жовтень 2010 року в розмірі 1 232 386,00 грн.

Підставами винесення вказаного податкового повідомлення-рішення стало те, що обов'язковими умовами при отриманні права на бюджетне відшкодування суми ПДВ є надмірна сплата цього податку до Державного бюджету України, а також реальність здійснення операцій, однак по контрагентам позивача не підтверджено можливість здійснювати реальну господарську діяльність та факт транспортування, отримання товару від постачальників. Зокрема, встановлено, що у ланцюгу постачання ТОВ “Юнайтед Крафт Сервіс», ПАТ «Укртатнафта», ТОВ «Лук Авіа Ойл» є підприємства, щодо яких не можливо встановити сплату ПДВ по ланцюгу постачання до Державного бюджету України.

Податковий орган правомірно ініціював проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача для з'ясування фактичної сплати ПДВ, оскільки сума заявлена суб'єктом господарювання до бюджетного відшкодування, може бути відшкодована лише у разі підтвердження надходження податку до Державного бюджету України.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган вважає, що унеможливлюється підтвердження фактів виникнення податкових зобов'язань по ланцюгам постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт сплати суми ПДВ по даним ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Податковий орган вважає, що посилання позивача на те, що він не може нести відповідальність за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматися до уваги, оскільки відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є як правило посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, який однак до бюджету його не вносить, “перекриваючи” його податковим кредитом, що виник в зв'язку з придбанням цієї ж продукції у попереднього постачальника (посередника), а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку податок до бюджету не надійшов, що свідчить про порушення вимог Податкового Кодексу України в частині порядку відшкодування ПДВ.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник 2 відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував у повному обсягу, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог та, обґрунтовуючи свої заперечення, навів наступне.

Ленінською МДПІ у м. Луганську по ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на заявлену суму не надавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось.

Представник відповідача 2 зазначив, що позивач, вимагаючи стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України, обрав неналежний спосіб захисту, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З 01.01.2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка  проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення  яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-          дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-          дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.п. а) п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”(далі –ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна”) зареєстровано 26.09.2008 року у Виконавчому комітеті Луганської міської ради, ідентифікаційний код 36129430, місцезнаходження: м. Луганськ, Аеропорт (Т. І а. с. 30), є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у Ленінській МДПІ у м. Луганську.

ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” до Ленінської МДПІ у м. Луганську була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 22.11.2010 № 9005303539 за жовтень 2010 року (Т. І а. с. 171-174). 03.12.2010 року до Ленінської МДПІ у м. Луганську позивачем було подано уточнюючий розрахунок за № 9005392506 за жовтень 2010 року, 18.02.2011 позивачем подано до Ленінської МДПІ у м. Луганську уточнюючий розрахунок за жовтень 2010 року за № 9000566542 та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку складає 1 232 386,00 грн. (Т. І а. с. 175-182).

Таким чином, позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Далі, судом встановлено, що в період з 30.11.2011 по 06.12.2011 головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську Мазур В.О., на підставі п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 5, п. 7 постанови КМУ від 27.12.2010 № 1238 “Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку” відповідно до п. п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, згідно з наказом Ленінської МДПІ у м. Луганську отриманого 25.11.2011 під розписку помічником генерального директора ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” Паральовою О.В., проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 1 232 386,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 07.12.2011 за № 931/23-616/36129430, у висновках якого зазначено, що в порушення п. п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 та п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”(із змінами та доповненнями) ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2010 року на суму 1 232 386,00 грн. (Т. І а. с. 33-54).

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(який діяв до 01.01.2011 року) порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(який діяв до 01.01.2011 року)

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); (Підпункт “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 — зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008)

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(який діяв до 01.01.2011 року)

Судом встановлено, що в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 07.12.2011 № 931/23-616/36129430 зазначено, що згідно системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, та Офіційної бази даних в якої містяться відомості щодо підприємств, які входять до державного реєстру (Пошукова довідкова система) та листа ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 28.11.2011 № 12709/7/26-34 встановлено, що ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” безпідставно заявлено відшкодування за жовтень 2010 року, яке виникло внаслідок від’ємного значення липня 2009 року та вересня 2010 року, у зв’язку з не підтвердженням сплати податку по ланцюгу постачання .

На підставі вищевказаного акту перевірки від 07.12.2011 № 931/23-616/36129430 Ленінською МДПІ у м. Луганську 08.12.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000802360, яким ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ в розмірі 1 232 386,00 грн. (а. с. Т. І а. с. 55).

Під час розгляду справи ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” до матеріалів справи були долучені копії податкових накладних, видаткових накладних, виписки з банку про перерахування грошових коштів згідно укладених між ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” та ТОВ “Юнайтед Крафт Сервіс», ТОВ «Медіа Шарк», ТОВ «Крамниця товарів та послуг «Експромт», ПАТ «Укртатнафта», ТОВ «Лук Авіа Ойл» договорів, оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні.

Суд вважає за потрібне зазначити, що, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

Право на отримання суми бюджетного відшкодування пов’язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Податкове законодавство не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Податковим кодексом України встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду. Крім того, Податковий кодекс України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.

Матеріалами справи (податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання-передачі приміщення в оренду, банківськими виписками по особовому рахунку позивача та платіжними дорученнями) підтверджено фактичну сплату позивачем –отримувачем товарів (послуг) сум податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), які включені до складу податкового кредиту.

Система автоматизованого співставлення є виключно інформаційною базою, відомості Системи не є достатньою підставою для висновків про неправомірність формування платником бюджетного відшкодування ПДВ.

Суд враховує, що перевіркою не встановлено порушень щодо порядку видачі чи отримання податкових накладних, товарність здійснених позивачем операцій та факт сплати позивачем ПДВ податковим органом не оспорюється.

Знаходження контрагентів контрагента позивача у незадовільному стані (підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням, платники, по яким були оформлені акти по взаємовідносинам між підприємствами, що визнані нікчемними) (інформація системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порушення податкового законодавства контрагентами контрагента позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів контрагента позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 232 386,00 грн. суперечать нормам Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000802360 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно п. 7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 12 ст. 200 Податкового кодексу, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.13 ст. 200 Податкового кодексу).

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Прийнявши податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, податковий орган вчинив дії, які виключають надання висновку про бюджетне відшкодування ПДВ.

Враховуючи відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, підтвердження правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, відсутність підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов’язання Ленінської МДПІ у м. Луганську подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку , що підлягає відшкодуванню з бюджету за жовтень 2010 року ТОВ “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1396 на суму 1 232 386,00 грн. підлягають задоволенню.

З часу набрання чинності Податковим кодексом України органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2010 року в розмірі 1 232 386,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки дана вимога є передчасною, вимагаючи стягнути суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України, позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний  позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно  до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 02 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0000802360, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 1 232 386,00 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 08.12.2011 року № 0000802360 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 1 232 386,00 грн.

Зобов’язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за жовтень 2010 року Товариству з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” (код ЄДРПОУ 36129430), за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 за № 1396, на суму 1 232 386,00 грн. (один мільйон двісті тридцять дві тисячі триста вісімдесят шість гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіакомпанія “ЮТейр-Україна” витрати по сплаті судового збору у розмірі 28,23 (двадцять вісім гривень 23 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2012.

           СуддяС.К. Коршиков