Судове рішення #21310655


  

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 07 лютого 2012 року           11:52                      № 2а-697/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.02.2012 р. № Д-14/12)

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу


за позовом Публічного акціонерного товариства «Київгаз»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-


ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Київгаз»з позовом до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі –СДПІ) з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: № 0002464120/0 від 28.07.2010 року та № 0002464120/1 від 08.10.2010 року, відповідно до яких позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем «збір за право використання місцевої символіки»у розмірі 75632 грн. за основним платежем та 39006 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позову зазначається, що відповідно до Декрету КМ України № 56-93 до місцевої символіки належить герб міста, назва чи зображення архітектурних, історичних пам’яток. З урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»позивач вважає, що назва міста, якщо таке місто не віднесено до архітектурних чи історичних пам’яток, до місцевої символіки відповідно до норм зазначеного Декрету не відноситься. Виходячи також з Рішення Київради № 149/3240 від 09.03.2006 р. позивач зазначає, що назва підприємства ВАТ «Київгаз»не відноситься до місцевої символіки та згідно цього рішення не є платниками збору особи, які використовують в найменуванні слово Київ та похідні від нього для визначення місцезнаходження.

Відтак, позивач вважає, що застосування у власній назві підприємства найменування міста –Київ не є використанням місцевої символіки та позивач не є платником збору за право використання місцевої символіки.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, однак в судове засідання 07.02.2012 року не з’явився, поважних причин неявки не повідомив, при цьому був своєчасно і належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.  Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З огляду на наведене розгляд справи судом не відкладався, судом ухвалено рішення розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених в акті перевірки, суть яких викладена нижче, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши заперечення відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до розпорядження Представника Президента України (Київської міської державної адміністрації) від 07.07.1992 р. № 580 прийнято рішення про реорганізацію виробничого об’єднання газового господарства «Київгаз»та створення на базі його структурних підрозділів державного комунального підприємства газового господарства «Київгаз». Цим розпорядженням затверджено статут підприємства.

Відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 р. № 312/472 вирішено реорганізувати ДКП газового господарства «Київгаз»у відкрите акціонерне товариство «Київгаз».

Згідно з наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради № 329 від 27.10.2003 р. прийнято рішення про перетворення ДКП газового господарства «Київгаз»в відкрите акціонерне товариство та затверджено статут цього товариства.

На час розгляду справи, на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»найменування товариства змінено на - Публічне акціонерне товариство «Київгаз». Підприємство зареєстровано за кодом в ЄДР –03346331 та знаходиться за адресою: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 4-Б.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВВП проведено планову виїзну перевірку ВАТ Київгаз»(найменування товариства на час проведення перевірки) за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 15.07.2010 р. № 358/41-20/03346331.

У пункті 3.5.4.2. Акту перевірки зазначено, що ВАТ «Київгаз»використовує у власній назві символіку м. Києва, а саме: назва «Київ»в господарських цілях шляхом здійснення діяльності у сфері надання послуг з постачання природного газу населенню, бюджетним організаціям, промисловості, а тому підприємство є платником збору за право використання місцевої символіки м. Києва відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

З посиланням на п. 1.2. Положення, затвердженого рішенням Київради від 15.02.1994 р. № 7, п. 2.2. рішення Київради від 09.03.2006 р. № 149/3240 про внесення змін до попереднього рішення, п. 4.1. рішення Київради від 09.03.2006 р. № 149/3240, п. 5.1.5. Рішення Київради від 25.12.2008 р. № 925/925, а також з урахуванням загальної вартості виконаних робіт (наданих послуг) в період з 01.07.2008 р. по 31.12.2008 року у розмірі 75631595,55 грн., ДПІ прийшла до висновку про заниження податкового зобов’язання зі збору за право використання символіки м. Києва на загальну суму 75 632 грн. (0,1% від вищенаведеної суми), у т.ч. за 3 квартал 2008 р. у сумі 21 706 грн., за 4 кв. 2008 р. –53926 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" (в редакції у період спірних відносин) встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Відповідно до ст. 13 цього Закону («Види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України»в Україні справляються, зокрема, місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 9 ч. 2 ст. 15 до місцевих зборів віднесено збір за право використання місцевої символіки.

Згідно з ч. 3 ст. 15 цього Закону місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Згідно з положеннями ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 18 цього Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.

В контексті наведеного, Розділом III Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 15 лютого 1994 року № 7 (в редакції із змінами у період спірних відносин) визначено, що платниками збору, зокрема, є юридичні особи, які здійснюють діяльність на території м. Києва, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Відтак, позивач, який використовує у своєму найменуванні слово Київ не є платником збору. Використання слова "Київ" в назві підприємства лише вказує на місцезнаходження підприємства за територіальною ознакою, зокрема, на те, що місцем розташування позивача є місто Київ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в даному випадку не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, як і не встановлено з боку позивача порушень податкового законодавства. У зв’язку з цим, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, а саме шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київгаз»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002464120/0 від 28.07.2010 року та № 0002464120/1 від 08.10.2010 року Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Київгаз»на відшкодування сплаченого судового збору 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          

Суддя                                                                                                  О.А. Кармазін


Повний текст постанови складено та підписано 10 лютого 2012 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація