ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/159/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засіданняКалині В.М.
за участю
представника позивача Какуши С.Д.
представника позивача Кащеєва М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання дій протиправними, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську щодо продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод»з 07.11.2011 року по 11.11.2011 року;
- визнати дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську щодо складання акту перевірки від 18.11.2011 року № 5644/62/23-206/31523315 такими, що вчинені з порушенням вимог «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та Податкового кодексу України;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську щодо висновків, викладених в акті виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року від 18.11.2011 року № 5644/62/23-206/31523315;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 02.12.2011 року № 0002702301, 0002692301, 0002682301, 0002042303/44812, 0002411701.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 75, 77, 82, 83, 85 Податкового кодексу України, ст. 63 Господарського кодексу України, ст. 202, 215, 228 Цивільного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при складанні акту перевірки від 18.11.2011 року № 5644/62/23-206/31523315 та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2012 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.01.2012 року.
У судовому засіданні, відкритому 25.01.2012 року, розгляд справи відкладався у зв’язку із неявкою представника відповідача.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання з’явилися представники позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 02.12.2011 року відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення форма «Р» № 0002682301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 48176 грн. (основний платіж - 44840 грн., штрафні (фінансові) санкції –3336 грн.);
- податкове повідомлення-рішення форма «Р» № 0002692301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 104755 грн. (основний платіж 85847 грн., штрафні (фінансові) санкції –18908 грн.);
- податкове повідомлення-рішення форма «Р» № 0002411701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на доходи найманих працівників на суму 30067,50 грн. (основний платіж - 24054 грн., штрафні (фінансові) санкції –6013,5 грн.);
- податкове повідомлення-рішення форма «Р» № 0002702301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об’єктах на суму 2627 грн. (основний платіж - 2625 грн., штрафні (фінансові) санкції –2 грн.);
- податкове повідомлення-рішення форма «С» № 0002042303/44812, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1000 грн. за порушення п. 2.6. Постанови № 637 від 15.12.2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України».
Вказані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі Акту від 18.11.2011 року № 5644/62/23-206/31523315 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Придніпровський механічний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.11».
У вказаному акті зазначено, що перевірка проводилась з 17.10.2011 року по 11.11.2011 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 31.10.2011 року по 04.11.2011 року згідно наказу ДПІ у м. Дніпродзержинську від 28.10.2011 року № 1985. Термін проведення перевірки продовжувався з 07.11.2011 року по 11.11.2011 року згідно наказу ДПІ у м. Дніпродзержинську від 04.11.2011 року № 2015.
Проте, статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності з п. 77.4. ст. 77 Податкового кодексу України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Таким чином, за приписами податкового законодавства дії посадових осіб податкового органу з проведення перевірки і складання за її наслідками акту та відповідних податкових повідомлень-рішень вважаються правомірними за умови вручення платнику податків копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Проте, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів вручення позивачу копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Статтею 63 Господарського кодексу України визначено, що малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень.
Як вбачається з акту перевірки від 18.11.2011 року, позивачем за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року задекларовано скоригований валових дохід в сумі 24485956 грн., а середня чисельність працівників станом на 30.06.2011 року складала 44 особи.
Таким чином, позивач за критеріями, визначеними Господарським кодексом України, відноситься до категорії малих підприємств.
Статтею 82 Податкового кодексу України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів.
Отже, тривалість перевірки податковими органами малих підприємств не може перевищувати 15 робочих днів.
Як вбачається з акту перевірки від 18.11.2011 року, вказана перевірка проводилась з 17.10.2011 року по 11.11.2011 року, тобто тривала 20 робочих днів, замість 15, визначених законодавством.
За таких обставин, доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо продовження терміну проведення перевірки з 07.11.2011 року по 11.11.2011 року є законними та обґрунтованими.
В ході перевірки встановлено, що згідно договору від 28.08.02 р. № 1/08, укладеному між ТОВ «Домас»та позивачем, останнім було отримано тимчасову фінансову допомогу у сумі 350000 грн., яка станом на час перевірки повернута не була. В порушення п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України № 334/94 від 28.12.94 р. «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі Закон № 334) та ст. 14, 135 Податкового кодексу України підприємством у зв’язку із заниженням суми умовно нарахованих відсотків на суму фінансової допомоги було занижено валові доходи на суму 45104,44 грн.
В порушення ст. 4, 5, 23 Закону № 334 підприємством занижено валовий дохід на суму непогашеної кредиторської заборгованості перед ТОВ НВП «Промелектротехніка»та ТОВ «Рудан»у розмірі 65686 грн., які на момент перевірки ліквідовано, та завищено валові витрати на суму 54738 грн. Також в результаті вказаних порушень підприємство не зменшило податковий кредит за вказаною кредиторською заборгованістю на суму 10948 грн.
Підприємством в порушення вимог ст. 135 Податкового кодексу України в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року занижено валовий дохід на суму відсотків банку, нарахованих на залишки коштів, у розмірі 647 грн.
Підприємством згідно видатковій накладній від 02.03.11 р. № ПФ-0000193 було отримано від ТОВ «П’ятий фактор»вікна пластикові у кількості 4 штук на суму 7515,02 грн., в т.ч. ПДВ 1252,50 грн. Проте в акті перевірки від 24.05.2011 року № 2963/149/23-206/36981232 встановлено, що ТОВ «П’ятий фактор» укладало з контрагентами правочини, які мають ознаки нікчемності (є нікчемними), порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства та вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Станом на 24.05.2011 р. ТОВ «П’ятий фактор»знаходиться у стані 8 – до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Виходячи з висновків вказаного акту щодо нікчемності угод, укладених з ТОВ «П’ятий фактор»,підприємство використовувало у господарській діяльності товари, які отримані від невстановлених осіб та без укладання будь-яких угод. Таким чином, підприємством занижено валовий дохід у зв’язку з невключенням до його складу суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товар, придбання якого не підтверджено у ТОВ «П’ятий фактор», на суму 7515 грн., завищено валові витрати на суму 6263 грн. та завищено податковий кредит з ПДВ на суму 1253 грн.
Також в ході проведення перевірки встановлені розбіжності між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ підприємства та його контрагентів, які призвели до завищення податкового кредиту на загальну суму 67747 грн., в тому числі:
- в жовтні 2008 року підприємство отримало від ТОВ «Пром-Індустрія»товар на суму 103868,16 грн., в т.ч. ПДВ –17311,36 грн., а задекларувало податковий кредит у сумі 20814 грн., розбіжність складає 3502,64 грн.;
- в січні 2009 року підприємство отримало від ТОВ «Пром-Індустрія»товар на суму 22550,64 грн., в т.ч. ПДВ –3758,44 грн., а задекларувало податковий кредит у сумі 4339,50 грн., розбіжність складає 581,06 грн.;
- в січні 2009 року підприємство отримало від ПП «Укрпром-Ресурс»запасних частин на суму 107900 грн., в т.ч. ПДВ –17983,33 грн., а задекларувало податковий кредит у сумі 19016,67 грн., розбіжність складає 1033,34 грн.;
- в червні 2010 року підприємство отримало від ТОВ «Будівельна компанія Дніпробудпроект»товар на суму 168624 грн., в т.ч. ПДВ –28104 грн., але на час проведення перевірки податкова накладна на підприємстві відсутня;
- в липні 2010 року підприємство отримало від ТОВ «Будівельна компанія Дніпробудпроект»електродвигун на суму 8300 грн., в т.ч. ПДВ –1383,33 грн., але на час проведення перевірки податкова накладна на підприємстві відсутня;
- в грудні 2010 року підприємство отримало від ТОВ «Будтехнолюкс»роботи на суму 198856,38 грн., в т.ч. ПДВ –33142,73 грн., але на час проведення перевірки податкова накладна на підприємстві відсутня.
Таким чином, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 44840 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 85847 грн.
Підприємство у липні 2008 року виплачувало грошові кошти приватному нотаріусу ОСОБА_5, податок з доходів фізичних осіб при цьому не утримувався. Донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 547,50 грн. Також підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з виплаченого додаткового блага громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 23506,50 грн. Всього донараховано податку з доходів фізичних осіб 24054 грн.
За період з 01.01.11 р. по 30.06.11 р. підприємство нарахувало збору за забруднення навколишнього середовища у сумі 32,38 грн. В ході проведення перевірки підприємство не надало висновку щодо присвоєння класу небезпеки об’єктів з відходами на підприємстві, тому за розміщення таких відходів застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів 1 класу небезпеки у розмірі 700 грн. за тону. На підставі договору з КП «Комунальник»та лімітних карток на списання талонів на вивіз твердих побутових відходів на звалище для захоронення підприємство вивезло відходів у кількості 10 м. куб. Екологічний податок становить 2625 грн., в т.ч. 1 кв. 2001 р. –1050 грн., 2 кв. 2011 р. –1575 грн. Таким чином занижено екологічний податок на суму 2625 грн.
При перевірці використання готівкових коштів встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів в касовій книзі на підставі прибуткового касового ордеру на загальну суму 200 грн., за що передбачена відповідальність згідно ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що на підставі рахунку-фактури від 22.02.2011 року та згідно з видатковою накладною від 02.03.2011 року та податковою накладною від 25.02.2011 року позивачем від ТОВ «П’ятий фактор»отримано товарно-матеріальні цінності –вікна пластикові –у кількості 4 шт. загальною вартістю 7515,02 грн. (в т.ч. ПДВ –1252,50 грн.).
Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо».
Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.
Доказів наявності умислу у сторін спірного договору на укладання його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не надав.
Незнаходження ТОВ «П’ятий фактор»за юридичною адресою не може слугувати доказом спрямованості умислу позивача та ТОВ «П’ятий фактор»на порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину.
Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати нікчемним договір, укладений позивачем з ТОВ «П’ятий фактор»на підставі статті 228 ЦК України і відповідно для висновків про заниження валового доходу на суму безповоротної фінансової допомоги, отриманої за товар, придбаний від невстановлених осіб, у розмірі 7515 грн., завищення валових витрати на суму 6263 грн. та завищення податкового кредит на суму 1253 грн.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Будтехнолюкс»було укладено договір № 02/06-11, предметом якого є виконання будівельних робіт на об’єкті «Споруди зворотні оборотної системи з повторним використанням води на очисних спорудах КПДОР «Аульський водовід». На підставі вказаного договору та у відповідності з актом здачі-приймання робіт № 614 від 01.12.2010 року ТОВ «Будтехнолюкс»було виписано податкову накладну на суму 198856,38 грн., в т.ч. ПДВ –33142,73 грн. Вказана податкова накладна відповідає вимогам законодавства, чинного на час її оформлення.
За таких обставин висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 33142,73 грн. є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
Згідно п.п. 4.1.6 п. 4.1. статті 4 Закону № 334/94-ВР"Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі Закон № 334) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Пунктом 1.23. статті 1 Закону № 334 визначено, що безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Підпунктом 1.22.1. п. 1.2. статті 1 Закону № 334 було визначено, що безповоротна фінансова допомога –це, зокрема,сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.
Підпунктом 14.1.257. статті 14 Податкового кодексу України також визначено, що безповоротна фінансова допомога –це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Аналіз наведених правових норм вказує на те, що законодавством віднесення товару до безоплатно наданого або віднесення суми заборгованості за товар до безповоротної фінансової допомоги не пов’язується з моментом припинення кредитора –юридичної особи, а пов’язується відповідно з видом та змістом договору, за яким передано товар, та спливом строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за такий товар.
У відповідності зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Зважаючи на те, що відповідачем не встановлено спливу строку позовної давності за договорами, укладеними з ТОВ НВП «Промелектротехніка»та ТОВ «Рудан», то заборгованість за такими договорами не можна було віднести до безповоротної фінансової допомоги у розумінні податкового законодавства.
З огляду на викладене, висновок відповідача про заниження позивачем валового доходу на суму непогашеної кредиторської заборгованості перед ТОВ НВП «Промелектротехніка»та ТОВ «Рудан»у розмірі 65686 грн., які на момент перевірки ліквідовано, завищення валових витрат на суму 54738 грн. та завищення податкового кредиту за вказаною кредиторською заборгованістю на суму 10948 грн. є необґрунтованим.
Статтею 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктами 3, 6 ч. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У відповідності з п.п. 5.2. п. 5 ч. 2 вказаного Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Акт перевірки від 18.11.2011 року № 5644/62/23-206/31523315 не відповідає вимогам, встановленим в Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зокрема, факти виявлених порушень податкового законодавства викладені без посилання на первинні або інші документи, що підтверджують наявність зазначених фактів, а також не зазначені первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Так в акті перевірки зазначено, що згідно договору від 28.08.02 р. № 1/08, укладеному між ТОВ «Домас»та позивачем, останнім було отримано тимчасову фінансову допомогу у сумі 350000 грн., яка станом на час перевірки повернута не була. В порушення п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1, п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України № 334/94 від 28.12.94 р. «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 14, 135 Податкового кодексу України підприємством у зв’язку із заниженням суми умовно нарахованих відсотків на суму фінансової допомоги було занижено валові доходи на суму 45104,44 грн.
Проте в акті перевірки не зазначені первинні документи, які б підтверджували фактичне отримання фінансової допомоги, і, відповідно, були б фактичною підставою для умовного нарахування відсотків на суму фінансової допомоги
Відповідачем також допущені порушення вимог законодавства щодо зазначення первинних документи та доказів, що підтверджують наявність факту порушення, при описанні правовідносин з ТОВ «Пром-Індустрія», ПП «Укрпром-Ресурс», ТОВ «Будівельна компанія Дніпробудпроект», приватним нотаріусом ОСОБА_5, громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також при донарахуванні збору за забруднення навколишнього середовища та при застосуванні штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного та зважаючи на обсяги та характер порушень, допущених відповідачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність дій щодо складання акту перевірки від 18.11.2011 року № 5644/62/23-206/31523315 та винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську щодо продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» з 07.11.2011 року по 11.11.2011 року;
Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську щодо складання акту перевірки від 18.11.2011 року № 5644/62/23-206/31523315 такими, що вчинені з порушенням вимог «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та Податкового кодексу України;
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську щодо висновків, викладених в акті виїзної планової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року від 18.11.2011 року № 5644/62/23-206/31523315;
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 02.12.2011 року № 0002702301, 0002692301, 0002682301, 0002042303/44812, 0002411701.
Стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський механічний завод» судовий збір у сумі 28,23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –07.02.2012 р.
Суддя
О.В. Серьогіна