ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 лютого 2012 року < Час проголошення > № 2а-14645/11/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва
до Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»
про надання дозволу на погашення заборгованості у розмірі 108 491,26 гривень, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекції у Солом’янському районі міста Києва (далі –позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»(далі –відповідач, ДП «НЦМІ») про надання дозволу на погашення заборгованості шляхом стягнення коштів з банківських рахунків у розмірі 108 491,26 гривень.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату –погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справі від 03 листопада 2011 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі направлялась ДП «Національний центр моніторингу та інформатизації»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.
У судових засіданнях 05 січня 2012 року та 24 січня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
В судові засідання 24 листопада 2011 року, 05 січня 2012 року та 24 січня 2012 року уповноважений представник відповідача не з’явився, відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийняв рішення про розгляд справу у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.
Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на основі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд:
ВСТАНОВИВ:
ДП «НЦМІ»(код за ЄДРПОУ 34963949) зареєстроване Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією 21 лютого 2007 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Солом’янського району м. Києва з 22 лютого 2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.01.2012 року № 12640988 та довідкою про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП № 19944/29-004 від 09.02.2009 року.
Станом на день розгляду справи у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість з податку на додану вартість, податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб у розмірі 108 491,26 грн., яка виникла у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань, самостійно визначених відповідачем у податковій звітності та нарахованих контролюючим органом.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 7 203,70 грн. виникла у відповідача на підставі:
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»№ 00033051504/0 від 21.07.2010 року, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 6 871,88 грн. за порушення пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(рішення було вручене відповідачу 21.07.2010 р., про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства на корінці податкового повідомлення-рішення);
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»від № 00033061504/0 від 21.07.2010 року, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 204,80 грн. за порушення пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(рішення було вручене відповідачу 21.07.2010 р., про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства на корінці податкового повідомлення-рішення);
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»від 11.01.2011 р. № 0000181504/0 від 11.01.2011 року, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 32,00 грн. за порушення пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(рішення було вручене відповідачу 11.01.2011 р., про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства на корінці податкового повідомлення-рішення);
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш»від 11.01.2011 р. № 0000191504/0 від 11.01.2011 року, яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 324,60 грн. за порушення пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(рішення було вручене відповідачу 11.01.2011 р., про що свідчить особистий підпис головного бухгалтера підприємства на корінці податкового повідомлення-рішення);
Вказані податкові зобов’язання були погашені відповідачем частково - у розмірі 229,58 гривень за рахунок існуючої переплати, заборгованість по податку на додану вартість становить 7 203,70 гривень.
Крім того, у відповідача обліковується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 99 830,38 грн., яка виникла на підставі податкових декларацій, в яких позивач самостійно визначив суму податкових зобов’язань, а саме:
- податкової декларації № 47183 від 16.03.2011 року за січень 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 97 231,34 грн.;
- податкової декларації № 119593 від 14.04.2011 року за березень 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 599,04 грн.;
Також у відповідача обліковується заборгованість по податку з податку на прибуток, яка виникла на підставі:
- податкової декларації по податку на прибуток підприємства № 232124 від 27.07.2011 за ІІ квартал 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 129,00 грн.;
- податкової декларації по податку на прибуток підприємства № 146307 від 21.04.2011 за І квартал 2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 451,00 грн.;
- податкової декларації по податку на прибуток підприємства № 411510 від 03.02.2011 за 2011 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 428,00 грн.;
- податкової декларації по податку на прибуток підприємства № 444150 від 12.01.2011 за І квартал 2009 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 10,00 грн.;
- податкової декларації по податку на прибуток підприємства № 444158 від 12.01.2011 за ІІІ квартал 2009 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 10,00 грн.;
- податкової декларації по податку на прибуток підприємства № 444159 від 12.01.2011 за 2009 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 10,00 грн.;
- податкової декларації по податку на прибуток підприємства № 316985 від 09.11.2011 за І квартал 2010 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 105,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 24.01.2011 р. № 0005771501/0, яким відповідачу було нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. за платежем «частина прибутку, що вилучається до бюджету»(рішення надсилалось відповідачу поштою проте було повернуто у зв’язку з відмовою адресата від його одержання, що підтверджується копією поштового конверту та актом про невручення податкового повідомлення за № 925/15-1 від 28.01.2011 року);
Вказані податкові зобов’язання були погашені відповідачем частково - у розмірі 14, 55 гривень за рахунок існуючої переплати, заборгованість по податку на прибуток становить 1 298,98 гривень.
Враховуючи те, що податкові зобов’язань відповідача за податковими повідомленнями-рішеннями № 0033061504/0 № 00033051504/0 від 21.07.2010 року виникли у період, коли був чинним Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні справи в даній частині застосовують норми вказаного Закону.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.
Податкові повідомленнями-рішення № 0033061504/0 № 00033051504/0 від 21.07.2010 року рішення були вручені відповідачу 21.07.2010 року, про що свідчить підпис головного бухгалтера підприємства на корінці податкових повідомлень-рішень.
Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 00033051504/0 від 21.07.2010 року та № 00033061504/0 від 21.07.2010 року в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.
Таким чином, виходячи з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181, податкові зобов’язання за вищевказаними податковим повідомленням-рішенням вважаються узгодженими у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень).
Відповідно до п. 5.3.1 п. 5.3 вказаної вище статті у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону).
Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки вищевказані суми податкових зобов’язань не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, ці суми грошових зобов’язань (6 847,10 грн. та 204, 809 грн.) набули статусу податкового боргу.
Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).
Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються в наступному порядку:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 6869/24-30 від 25.10.2010 р. на суму 6 847,10 грн. та другу податкову вимогу № 126/24-30 від 09.12.2010 р. на суму 6 938,08 грн.
Перша податкова вимога була направлена відповідачу поштою та у зв’язку із відсутністю адресата за адресою його місцезнаходження була повернута поштовим відділення податковому органу, що підтверджується копією поштового конверту (а.с. 9).
Згідно абз. 3 пп. 6.2.4. п. 6.2.4 Закону № 2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з неможливістю вручення податкової вимоги № 6869/24-30 від 25.10.2010 р. позивачем у відповідно з положеннями ст. 6.2.4 Закону України № 2181 було розміщено зазначену податкову вимогу на дошці податкових оголошень, що підтверджується Актом № 6869/24-30 від 08.11.2010 року (а.с. 8).
Отже, враховуючи вищевикладене, податкова вимога № 6869/24-30 від 25.10.2010 р. вважається врученою відповідачу 08 листопада 2010 року.
У зв’язку з несплатою податкового боргу у визначені законодавством строки податковим органом було направлено на адресу відповідача другу податкову вимогу, яка була повернута поштовим відділенням 10.01.2011 р. у зв’язку з відсутністю адресата за його місцезнаходженням, що підтверджується копією поштового конверту (а.с. 7).
Стосовно податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб та податку на прибуток підприємства, які виникли в 2011 році, суд зазначає, що вказані грошові зобов’язання виникли у період, коли набув чинності Податковий кодекс України (далі - ПК України), тому правовідносини в даній частині регулюються нормами вказаного Кодексу.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Податковий кодекс України у п. 56.11. ст. 56 визначає, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, зокрема у податковій декларації.
Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, виходячи з положень п. 57.3 ст. 57 та п. 58 ст. 58 Податкового кодексу України податкові зобов’язання, які виникли на підставі податкових декларацій по податку на додану вартість та податкової декларації по податку на доходи фізичних, які були подані у 2011 році, вважаються узгодженими, у день подання вказаних декларацій.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0000191504/0 від 11.01.2011 року, № 0000181504/0 від 11.01.2011 були вручені відповідачу особисто під підпис 11.01.2011 року.
Податкове повідомлення-рішення № 0005271501/0 від 24.01.2011 року було направлене відповідачу поштою за адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштове відправлення було повернуте поштовим відділенням 28.02.2011 р. з відміткою про відмову адресата від його одержання, що підтверджується копіями поштових конвертів та актом про встановлення факту невручення платнику податків податкового повідомлення-рішення від 28.01.2011 р. № 925/15-1.
За таких обставин, в силу положень абз. 2 п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення № 0005271501/0 від 24.01.2011 року вважається врученим відповідачу 28.01.2011 року.
Відповідно до пп. 56.17.5 п. 56.18, ст. 56 ПК України податкові зобов’язання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.
Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав, відтак визначені податковим органом податкове зобов’язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.1 ст. 56 ПК України, вважаються узгодженими.
Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважається податковим боргом.
Враховуючи те, що грошові зобов’язання, які були узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вони визнаються податковим боргом.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг було частково погашено відповідачем за рахунок існуючої переплати, зокрема, по податку на додану вартість –у розмірі 14,55 грн., по податку на прибутку підприємства - розмірі 229,58 грн. Заборгованість відповідача по податку на додану вартість становить 7 203,70 грн., по податку на прибутку підприємства - 1 298,98 грн., по податку на доходи фізичних осіб –99 830,38 грн.
Таким чином, станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача становить 108 491,26 гривень (7 203,70 грн. + 1 298,98 грн. + 99 830,38 грн.).
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Перша та друга податкові вимоги виносилися згідно діючого на той час Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», однак процедура узгодження другої податкової вимоги припала на момент введення в дію Податкового кодексу України, а отже податкова вимога № 2/4629 від 09 грудня 2010 року на суму 6 938,08 грн. вважається врученої відповідачу від 10.01.2011 року (у день, зазначений поштовою службою про повернення поштового відправлення).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
При цьому, надсилання окремої податкової вимоги на суму консолідованого податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено.
Оскільки податковий борг відповідача з моменту виставлення вказаних вище вимог не погашався, то нові вимоги податковим органом направленню не підлягали.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 108 491,26 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національний центр моніторингу та інформатизації»(ідентифікаційний номер 34963949; адреса: 03113, м. Київ, прос. Перемоги, 57) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 108 491,26 гривень (сто вісім тисяч чотириста дев’яносто одну гривню грн. 26 коп.), з них яких:
- 7 203, 70 гривень по податку на додану вартість підлягають перерахуванню на рахунок № 31110029700010 у ВДК у Солом’янському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100;
- 1 298,98 гривень по податку з прибутку підлягають перерахуванню на рахунок № 31114003700010 у ВДК у Солом’янському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11020300;
- 99 830,38 гривень по податку з доходів фізичних осіб підлягають перерахуванню на рахунок № 33110340700010 в ВДК у Солом’янському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010100;
- 158,20 гривень по податку на частину прибутку підлягають перерахуванню на рахунок № 31110074700010 в ВДК у Солом’янському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21010100.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Патратій