ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/18017/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
при секретаріКалині В.М.
за участю
представника позивача
представника відповідача Малофєй І.А.
Родченка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІС-СТАР»до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІС - СТАР»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного державного інспектора Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об’єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Лівобережжя інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області ОСОБА_5 при наданні Припису від 09.12.2011 року щодо торговельного комплексу, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1
- скасувати Припис Головного державного інспектора Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об’єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Лівобережжя інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 09.12.2011 року щодо торговельного комплексу, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 13, 58 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, ст. 72 КАС України, ст. 317 ЦК України порушенням посадовою особою відповідача вимог законодавства при винесенні оскаржуваного припису.
При цьому позивач зазначає, що ТОВ «Юніс-Стар»не є замовником будівництва, а набуло права власності на торговельний комплекс на підставі договору купівлі-продажу, укладеному з ТОВ Фірма «Валсем», і не має технічні документи та інформацію, що необхідні для надання замовником будівництва для вводу об’єкта до експлуатації. ТОВ Фірма «Валсем»побудувала зазначений торговельний комплекс, отримала технічний висновок ТОВ «Промтехстальпроект», в якому вказано, що об’єкт побудований згідно всіх технічних норм, діючих на Україні, та набула право власності на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Левлекс»від 13.10.2008 року без введення в експлуатацію. Питання щодо законності експлуатації торгівельного комплексу вже було розглянуто Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська по справі № 2-6095/2011 за позовом гр. ОСОБА_7 Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-6095/2011 має преюдиційне (обов’язкове) значення під час розгляду цієї справи, тому як ці провадження пов’язані між собою підставами виникнення. Статтею 58 Конституції України передбачено: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»був прийнятий 17.02.2011 року, а ТОВ «Юніс-Стар»набуло право власності на торговельний комплекс 05.12.2008 року, тобто значно раніше прийняття закону, порушення норм якого вбачає інспектор в діях ТОВ «Юніс-Стар».
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 18.01.2012 року.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував у зв’язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності з п. 2 статті 41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Отже, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю та її посадові особи при реалізації ними прав, передбачених законодавством, є суб'єктами владних повноважень.
Згідно з ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що у відповідності з витягом про реєстрацію права власності від 05.12.2008 року, виданого КП Дніпропетровське МБТІ, за ТОВ «Юніс-Стар»зареєстровано право власності на торговельний комплекс та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
08.12.2011 року головним державним інспектором Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області ОСОБА_5 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
У вказаному акті зазначено, що торгівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, належить ТОВ «Юніс-Стар». На момент перевірки вищезазначений об’єкт експлуатується неприйнятим в експлуатацію, що є порушенням ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
09.12.2011 року заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Сотовим М.В. видано наказ № 6 ПР, яким наказано головному державному інспектору Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області ОСОБА_5 винести припис про заборону експлуатації закінченого будівництвом об’єкту: «Торгівельний комплекс», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
09.12.2011 року головним державним інспектором Дніпропетровського відділу контролю та державного нагляду інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області ОСОБА_5 видано позивачу Припис, в якому зазначено, що у результаті перевірки встановлено порушення ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та пред’явлена вимога: відповідно до наказу Інспекції від 09.12.2011 року № 6 ПР заборонити експлуатацію об’єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В термін до 19.12.2011 року ввести в експлуатацію вищезазначений об’єкт згідно діючого законодавства. Про виконання Припису повідомити Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право приватної власності є непорушним. Водночас, у відповідності зі ст. 13 Конституції України власність гарантує не лише права власників, а й зобов'язує, покладає на них певні обов'язки.
У відповідності зі ст. 319, ст. 321 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 39 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у відповідності з яким прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При цьому п. 8 вказаної статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Пунктом 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право: складати акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Зміст наведених правових норм вказує на те, що чинним законодавством передбачено обмеження в реалізації права власності на нерухоме майно, яке полягає в забороні експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію.
При цьому посадовим особам інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю надані повноваження здійснювати перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, під час яких складати акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи, а також забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Позивач не надав доказів прийняття в експлуатацію торговельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Доводи позивача про те, що питання щодо законності експлуатації торгівельного комплексу вже було розглянуто Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська у справі № 2-6095/2011, а рішення від 08.09.2011 року у цій справі має преюдиційне (обов’язкове) значення під час розгляду цієї справи, суд не враховує з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із змісту рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2011 року у справі № 2-6095/2011, воно не містить встановлення такої обставини як прийняття в експлуатацію спірного об’єкту нерухомості, а позивач помилково надав преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні вказаної справи, ототожнивши обставини, встановлені судом, з їх юридичною оцінкою.
Доводи позивача з посиланням на ст. 58 Конституції України про те, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» був прийнятий 17.02.2011 року, а ТОВ «Юніс-Стар»набуло право власності на торговельний комплекс 05.12.2008 року, тобто значно раніше прийняття закону, суд не враховує з огляду на таке.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.1999, № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
За таких обставин посилання позивача-юридичної особи на норми статті 58 Конституції України є безпідставним.
Крім того заборона експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, встановлена статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за своїм змістом не є мірою відповідальності за правопорушення, а є засобом державного регулювання у сфері містобудування.
За таких обставин позовні вимоги про визнання неправомірними дій посадової особи відповідача щодо складання Припису від 09.12.2011 року про заборону експлуатації торговельного комплексу, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, буд. 7к та скасування вказаного Припису є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІС - СТАР» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –23.01.2012 р.
Суддя
О.В. Серьогіна