ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
19 грудня 2011 р. 15:06 Справа №2а-12856/09/7/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Судак" < Список > < Позивач в особі >
до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій
за участю:
від позивача – представник за довіреністю ОСОБА_1
від відповідача – представник за довіреністю ОСОБА_2
Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України та просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №000203 від 12.10.2009р. про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 3201053,20грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за наслідком проведеної перевірки дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виразилося у реалізації алкогольної продукції без наявності ліцензії на оптову торгівлю, внаслідок чого до позивача необґрунтовано та протиправно застосовані штрафні санкції.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні, вважає, що висновки перевірки про порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є обґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для скасування прийнятого рішення. Відповідач вказує, що порушення даної норми полягає у реалізації позивачем товару без наявності відповідної ліцензії, в результаті чого рішенням відповідача до Державного підприємства «Судак», відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» були застосовані штрафні санкції. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.72-74).
По справі було призначено судову економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи (а.с.111-121). До одержання результатів експертизи провадження по справі зупинялося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
На підставі акта перевірки від 04.09.2009року №3097/120/32-108 «Про результати позапланової перевірки Державного підприємства «Судак» з питань дотримання чинного законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв за період з 01.08.2008р. по 01.09.2009р.» (а.с.17-24) (далі акт перевірки), яким, зокрема встановлено порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 12.10.2009р. №000203 (а.с.25).
Згідно даного рішення до позивача, на підставі абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3201053,20грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до висновків акту перевірки було встановлено, зокрема, порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що полягає у здійсненні оптової торгівлі без наявності ліцензії.
Відповідно до акту перевірки вказаний висновок ґрунтується на встановлені факту здійснення позивачем реалізації алкогольних напоїв після отримання ним 16.02.2009р. розпорядження Департаменту САТ ДПА України про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями і, відповідно, припинення з цієї дати дії виданої позивачу ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Актом встановлено, що після отримання вказаного розпорядження Департаменту САТ ДПА позивач 19.02.2009р. реалізував зі складу ДП «Судак», згідно до товарно – транспортних накладних, приватному підприємцю ОСОБА_3 вина виноградні в асортименті на суму 1288,8грн. та ТОК «Судак» вина виноградні в асортименті на суму 7122грн., а всього 720 пляшок місткістю 0,7л на загальну суму 8410,8грн.
Також встановлено здійснення позивачем поставки алкогольних напоїв - вин виноградних в асортименті на підставі договорів комісії для реалізації комісіонером. Так, позивачем були укладені договори комісії на реалізацію товару: від 17.03.2009р. б/н з ТОВ «Любимий город» та від 01.07.2009р. №3-09 з ТОВ «Торговий дім «Ресурс». Актом перевірки встановлено, що всього поставлено комісіонерам вин виноградних в асортименті на загальну суму 1487115,8грн.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Згідно до положень ч. 7 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, що діяла на період охоплений проведеною перевіркою та на час прийняття оскаржуваного рішення), суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції суб'єктам господарювання оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Абзацом 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень;
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
- призупинення ліцензії - тимчасове позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження зазначеної в ліцензії діяльності у разі несплати чергового платежу за ліцензію;
- анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Частинами 25,26 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб'єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного збору (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного збору; рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 153 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Матеріали справи свідчать, що позивачу 29.12.2006р. Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів була видана ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями. Номер і серія бланку ліцензії АВ 106715, реєстраційний номер 004796, дата реєстрації 27.12.2006р. Дійсна з 27.12.2006р. до 27.12.2011р. (а.с.106).
Як було вказано вище, датою з якої припинена дія ліцензії позивача на право оптової торгівлі алкогольними напоями, відповідно до висновків акту перевірки, є 16.02.2009р., тобто дата отримання позивачем розпорядження Департаменту САТ ДПА України про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Із змісту отриманого позивачем розпорядження Департаменту САТ ДПА України про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями від 10.02.2009р. №101-р (а.с.105) вбачається, що в ньому вказано: «На виконання статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями) зобов’язую: Відділ ліцензування та контролю за обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (ОСОБА_4) 9 лютого 2009р. анулювати ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер: 004796, дата реєстрації: 27.12.2006р. термін дії ліцензії з: 27.12.2006р. до 27.12.2011р. у зв’язку з невнесенням чергових платежів за ліцензію суб’єктом підприємницької діяльності ідентифікаційний код: 00412820, назва: Державне підприємство «Судак», місцезнаходження: 98000, АР Крим, м. Судак, вул. Алуштинська, буд, 15».
В силу частин 25, 26 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Суд виходить з того, що розпорядження компетентного органу про анулювання ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями повинно містити чітку та пряму вказівку на анулювання такої ліцензії.
Поряд з цим, зміст розпорядження Департаменту САТ ДПА України від 10.02.2009р. №101-р, не містить рішення компетентного органу про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, а лише зобов’язує Відділ ліцензування та контролю за обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів до вчинення певних дій направлених на анулювання ліцензії.
З вказаного вбачається, що зазначене розпорядження відповідача, в силу положень ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», направлено на виконання його Відділом ліцензування та контролю за обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та не є розпорядженням про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Отримання позивачем вказаного розпорядження не свідчить про настання наслідків встановлених ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в частині анулювання та недійсності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Відповідачем, в силу ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями виданої позивачу, а також доказів направлення такого розпорядження позивачу та доказів його отримання.
За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було порушено приписи ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» при реалізації алкогольної продукції 19.02.2009р. приватному підприємцю ОСОБА_3 та ТОК «Судак» на загальну суму 8410,8грн., а також при поставці поставки алкогольних напоїв - вин виноградних в асортименті на підставі договорів комісії для реалізації комісіонером ТОВ «Любимий город» та ТОВ «Торговий дім «Ресурс» на загальну суму 1487115,8грн.
Таким чином висновки акту перевірки про порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є необґрунтованими, а прийняте на підставі таких висновків рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 3201053,20грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, суд, перевіряючи та оцінюючи, в порядку ч. 3 ст.2 КАС України правомірність дій відповідача, зазначає наступне.
Згідно до ч.1 ст.14 Господарського кодексу України ліцензування деяких видів господарської діяльності є засобом державного регулювання в сфері господарювання, що спрямовано на забезпечення єдиної державної політики в цієї сфері та захист економічних та соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів. Ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» оптова торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за наявності ліцензій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.
Згідно абзацом 9 ст.1 Закону «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання.
Згідно до п. 1.4. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Згідного п.1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», продаж товарів, це – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Відповідно до пп.6.2.п.6 Стандартів бухгалтерського обліку П (С)БУ 15, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, надходження за договорами комісії не визнаються прибутками від реалізації продукції.
Отже, договори, якими не передбачається перехід права власності, не відносяться до поняття «торгівля», «купівля-продаж», «поставка».
Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України (в редакції 2003р.) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК України).
В свою чергу, відповідно до ст. 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.
З аналізу вказаних норм слідує, що комісіонер не є власником грошових коштів, які він отримує у зв’язку з продажем товарів комітента, оскільки товар йому не належить, а є власником лише комісійної винагороди, яка йому сплачується комітентом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були укладені договори комісії на продаж товарів:
- договір комісії на продаж товару від 17.03.2009р. б/н, укладений з ТОВ «Любимий город» (а.с.28-29);
- договір комісії на продаж товару від 01.07.2009р. №3-09, укладений з ТОВ «Торговий дім «Ресурс» (а.с.51-52).
Вказані договори також зазначені в акті перевірки.
Відповідно до умов вказаних договорів правочин з продажу товарів здійснює Комісіонер за рахунок Комітента (п.1.2.). За правочином, укладеним Комісіонером з третьою особою, набуває права та є зобов’язаним Комісіонер (п.1.6.). Товари, що надійшли до Комісіонера від Комітента на продаж, є власністю Комітента. Право власності зберігається за Комітентом до моменту передачі товару Комісіонером третьої особі у відповідності з умовами укладеного між ними договору (п.5.1.).
Матеріали справи містять звіти комісіонерів, які свідчать про виконання контрагентами позивача саме договорів комісії.
Таким чином, оскільки операції з надання позивачем алкогольної продукції комісіонерам в межах договорів комісії не передбачають передачу права власності на цю продукцію, зазначена діяльність не підпадає під визначення «поставка» або «оптова торгівля», а тому, відповідно не потребує наявності ліцензії.
Отже, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем положень ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в зв’язку з чим прийняте на підставі таких висновків рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова викладена у повному обсязі 23.12.2011р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України №000203 від 12.10.2009р. про застосування до Державного підприємства «Судак» штрафних санкцій в розмірі 3201053,20грн.
3. Стягнути на користь Державного підприємства «Судак» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
< Текст >
Суддя < підпис > Маргарітов М.В.
< Текст >