ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 30 січня 2012 року           < Час проголошення >           № 2а-15630/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку» корпоративного підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія»

до  Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 30 травня 2011 року № Ю-41, -  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку»корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія»(далі –позивач, ПАТ «УкрНДІСВД») з позовом, в якому, після остаточного уточнення позовних вимог заявою від 23.01.2012 року, просило скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про сплату боргу від 30 травня 2011 року № Ю-41.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувана вимога винесена відповідачем з порушенням чинного законодавства України, та підлягає скасуванню. Представник позивача стверджував, що ОСОБА_1 за основним місцем роботи згідно з наказом № 24-к від 19.02.08 р. прийнятий на посаду технічного директора –першого заступника генерального директора і вказана посада не є науковою, а тому відсутні правові підстави для сплати єдиного внеску у розмірі 6,1 % замість 3,6 %.

21 грудня 2011 року у судове засідання не з’явився уповноважений представник відповідача, у зв’язку з чим, заслухавши думку представника позивача, суд відклав розгляд справи.

У судовому засіданні 23 січня 2012 року уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача, будучи належним чином повідомленим судом про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з’явився.

На підставі ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийняв рішення про розгляд справу у письмовому провадженні при цьому запропонувавши особам, які беруть участь у справі, надати додаткові пояснення, документи та матеріали через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва проведена планова перевірка Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" за період з 01.12.08 р. по 30.04.11 р., за результатами якої складено акт № 149 від 30.05.11 року (а. с. 31-46).

Згідно акту перевірки встановлено порушення пп. 1 п. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне страхування".

Перевіркою виявлено, що в січні-квітні 2011 року з заробітної плати працівника ОСОБА_1 не утримувалися внески в розмірі 6,1 % відповідно до займаної посади, робота на якій зараховується до наукового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до окремих законів, а утримувалася в розмірі 3,6 % як для працюючого за умовами трудового договору (контракту), в результаті чого було донараховано єдиного соціального внеску за січень-квітень 2011 року у розмірі 1 418,64 грн.          

В акті зазначено про те, що працівник ПАТ «УкрНДІСВД»ОСОБА_1 призначений на посаду технічного директора - першого заступника генерального директора згідно наказу №24-к від 19.02.2008 року.

Не маючи посадової інструкції на першого заступника, а керуючись п. 6.4.16 статуту підприємства перевіряючими було встановлено, що "перший заступник генерального директора виконує його функції в разі його відсутності" та переліком посад наукових (науково-технічних) працівників підприємств, установ, організацій, затвердженому в Постанові КМУ від 04.03.04 р. №257, згідно чого внески з даного працівника повинні обчислюватися згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (а. с. 45).

30.05.11 року Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва виставлено вимогу про сплату боргу № Ю-41 Приватному акціонерному товариству "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" на суму 1 418,64 грн. (а. с. 48).

Вказана вимога про сплату боргу була оскаржена позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва від 11.07.11 р. № 5279/04 вимога про сплату боргу № Ю-41 залишена без змін (а. с. 58-59).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.08.11 р.         № 22206/08 скаргу позивача було залишено без задоволення.

Рішенням Пенсійного фонду України від 17.10.11 р. № 22237/09-10 про результати розгляду скарги на рішення Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва від 11.07.11 р. № 5279/04 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.08.11 р. № 22206/08, винесені в межах процедури узгодження вимоги про сплату боргу від 30.05.11 р. № Ю-41, останні залишено без змін, скаргу позивача –без задоволення (а. с. 62-63).

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Згідно п. 9 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року, а також для льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, встановлюється єдиний внесок у розмірі 6,1 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, для нарахування працівнику позивача ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно положень вказаної статті він має займати посади, праця на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

З наданих сторонами суду матеріалів справи, вбачається відсутність підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 відповідає цим вимогам, а саме.

Ст. 221 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено посади, що відносяться до наукових, а саме: керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник); заступник керівника (віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи; академік-секретар (його заступники); головний учений секретар, учений секретар (їх заступники); керівник (завідувач) та заступники керівника (завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники; провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу; головний науковий співробітник; провідний науковий співробітник; старший науковий співробітник; науковий співробітник; науковий співробітник-консультант; молодший науковий співробітник; докторант.

До наукових працівників належать також особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.

Статтею 24 вказаного вище Закону визначено особливості призначення пенсій науковим працівникам, а також умови, за яких їм призначаються пенсії згідно положень Закону.

Зокрема, пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 221, 222 цього Закону.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 р. № 257 «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації», перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", до посад, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", відносяться, зокрема, керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник); заступник керівника (віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника), радник при дирекції наукової установи, організації (їх філіалів) з наукової, науково-технічної роботи; головний учений секретар, учений секретар та їх заступники.

З врахуванням змісту ст. 221 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" до наукових посад відносяться посади заступників керівників саме з наукової діяльності, що не розповсюджується на заступників керівників з видом діяльності відмінним від наукового.

ОСОБА_1 за основним місцем роботи згідно з наказом № 24-к від 19.02.08 р. прийнятий на посаду технічного директора –першого заступника генерального директора (а.с. 49).

Структурною схемою Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія", затвердженою Загальними зборами акціонерів 22.09.2010 року, передбачено посаду директора з наукової роботи, яка і відноситься відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації»до наукових посад з відповідними функціями та обов’язками передбаченими для цієї сфери діяльності (а.с. 57).

Науковий працівник відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації, в обов’язки якого входить провадити наукові дослідження відповідно до укладених договорів (контрактів); представляти результати наукової і науково-технічної діяльності шляхом наукових доповідей, публікацій та захисту дисертацій, у встановленому порядку проходити атестацію на відповідність займаній посаді, постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Згідно ст. 21 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" відносно наукових працівників передбачена обов'язкова атестація, що провадиться в наукових установах не рідше одного разу на п'ять років, порядок проведення якої передбачений постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про атестацію наукових працівників»від 13 серпня 1999 р. N 1475.

Це загальна вимога, що стосується наукових установ будь-якої форми власності, тому посилання відповідача на те, що Положення про атестацію наукових працівників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.99 р. № 1475, на позивача не розповсюджується, не приймається до уваги, оскільки позивач в будь-якому випадку зобов'язаний проводити атестацію наукових працівників згідно прямої вимоги Закону.

Згідно «Положення про атестацію наукових працівників»атестації підлягають наукові працівники, посади яких включено до переліку посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 923 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1010).

Отже проходження науковим працівником атестації є одним з доказів того, що конкретна особа дійсно має статус наукового працівника, і, відповідно, має право на пенсійне забезпечення згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

ОСОБА_1 атестацію як науковий працівник не проходив, у список осіб які підлягають проходженню чергової атестації включеним не був, що додатково свідчить про відсутність у нього статусу наукового працівника.

Згідно змісту акту перевірки від 30.05.11 р. вбачається про невірне нарахування єдиного внеску ОСОБА_1 на той період, коли він виконував обов'язки генерального директора підприємства. Тобто, відповідач вважає, що тимчасове виконання обов'язків особи, посада якої відноситься до наукової, призводить до необхідності нарахування за період виконання обов'язків внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування як науковому працівнику.

Суд не може погодитися з вказаним висновком, оскільки підставою для нарахування внесків як науковому працівнику є саме перебування на посадах, робота на яких зараховується до трудового стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Виконання обов'язків генерального директора у період відсутності останнього, не зараховується виконуючому обов’язки до наукового трудового стажу, що дає право на одержання ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", оскільки вказана особа не перебуває на посаді, що відноситься до наукової, і не кваліфікована у якості наукового працівника.

Окрім цього, УПФУ в Деснянському районі м. Києва не довело того факту, що ОСОБА_1 в період з січня по квітень 2011 року виконував обов’язки генерального директора підприємства, а позивачем дана обставина повністю заперечувалась.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем факт виконання ОСОБА_1 обов’язків директора у період з 01.12.08 р. по 30.04.11 р. не перевірявся взагалі, рівно як і не досліджувався факт проведення атестації посади ОСОБА_1 як наукового працівника.

Висновок про віднесення посади ОСОБА_1 до наукових було здійснено відповідачем виключно на підставі п. 6.4.16 Статуту ПАТ «УкрНДІСВД», яким встановлено, що перший заступник генерального директора виконує функції генерального директора в разу його відсутності, що, на думку суду,  не є достатньою підставою для віднесення посади до наукових.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням вищевикладеного вимога Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про сплату боргу від 30.05.11 р. № Ю-41 на суму 1 418,64 грн. винесена необґрунтовано, що є підставою для її скасування.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачами не надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржувані рішення та вимога прийняті у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв’язку з чим суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69 - 71, 94, 160 - 163, 167, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про сплату боргу від 30.05.11 р. № Ю-41 на суму 1418,64 грн.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" 8,50 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                        Патратій О.В.