ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 січня 2012 року 14:26 № 2а-12543/11/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.
за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:
від позивача: Соколової О.В., Опірської М.Ю.,
від відповідача: Комарницької Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»
до Київської регіональної митниці
про скасування рішення про визначення митної вартості товарів від 24 лютого 2011 року № 100000006/2011/610672/1,-
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»(далі по тексту –Позивач, ТОВ «Мастер Мартіні Україна») з позовом до Київської регіональної митниці (далі по тексту –Відповідач, Митниця), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило суд скасувати рішення про визначення митної вартості товарів від 24 лютого 2011 року № 100000006/2011/610672/1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року було відкрито провадження в даній справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Мастер Мартіні Україна»була подана ВМД № 100140002/2011/271576 від 23.02.2011 року для митного оформлення товару за зовнішньоекономічним контрактом, а саме, напівфабрикати для кондитерської промисловості «Мараскіно черешня»та «Червона джамбо черешня», з наданням передбачених законодавством документів, згідно яких була визначена митна вартість товару. Відповідачем не було прийнято визначену позивачем митну вартість та витребувані додаткові документи для підтвердження визначеної митної вартості товару.
Згідно з рішенням про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/610672/1 від 24.02.2011р. Київською регіональною митницею визначено митну вартість товару у вищому розмірі, ніж була задекларована позивачем.
З метою прискорення митного оформлення та уникнення простою товару на підставі відповідних дозволів Митниці, вказані партії товару були випущені у вільний обіг під гарантійне зобов’язання сплати митних платежів. На виконання вимог відповідача, а також на підтвердження митної вартості товару, задекларованої у ВМД, позивач надав відповідачу всі запитувані ним документи, що були в наявності. Своїм листом від 14 червня 2011 року № 40/4-17/7234 відповідач, посилаючись на порушення строку надання необхідних документів, повідомив про неможливість застосування задекларованого товариством «Мастер Мартіні Україна»розміру митної вартості.
Позивач вважає дії відповідача неправомірними, оскільки, на його думку всі витребувані документи, які підтверджували правильність визначеної позивачем митної вартості, були подані в межах 90-денного строку дії гарантійних зобов’язань та безпідставно не були взяті відповідачем до уваги.
З огляду на вищевказане, позивач вважає прийняте відповідачем рішення про визначення митної вартості протиправним та просить його скасувати.
Відповідач - Київська регіональна митниця проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, у зв’язку з правомірністю прийняття рішення про визначення митної вартості товару № 100000006/2011/610672/1 від 24 лютого 2011 року, зважаючи на неподання позивачем (декларантом) додаткових документів в підтвердження митної вартості товарів, а також на те, що Акціонерне товариство «UNIGRA S.p.A.»є учасником ТОВ «Мастер Мартіні Україна», вклад якого в статутний капітал позивача становить 100%, зважаючи на що існують відносини взаємозалежності між продавцем та покупцем (позивачем). При порівнянні заявленої митної вартості товарів було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі, зокрема заявлена митна вартість «Мараскіно черешня»становила 3,59 дол. США за 1 кг, визначена ВКМВ –5,59 дол. США за 1 кг, митна вартість «Червона джамбо черешня»становила 3,81 дол. США за 1 кг, визначена ВКМВ –4,44 дол. США за 1 кг. відповідно до цінової бази даних ДМСУ ПІК.
У зв’язку з чим, митним органом було прийнято рішення про неможливість прийняття методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, для цілей митної оцінки (перший метод). Така вартість була визначена митним органом із використанням другого методу (за ціною ідентичних товарів), для визначення якої було застосовано, зокрема, вартість ідентичного товару, який ввозився ТОВ «Мастер Мартіні Україна»08.12.2010 р. згідно ВМД № 100000024/0/763404.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити, посилаються на підстави викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в запереченні проти нього.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.
23.02.2011 року ТОВ «Мастер Мартіні Україна»через декларанта ТОВ «Павол»подало до Київської регіональної митниці ВМД № 100140002/2011/271576 для митного оформлення товару за зовнішньоекономічним контрактом від 01.12.2005 р. № 2, укладеного із компанією “UNIGRA S.p.А” (Італія), а саме, напівфабрикати для кондитерської промисловості «Мараскіно черешня»та «Червона джамбо черешня»з наданням документів, згідно яких була визначена митна вартість товару.
Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом, який встановлений ст. 266 Митного кодексу України. А саме, за одиницю напівфабрикату для кондитерської промисловості «Мараскіно черешня»- 3,57 дол. США; напівфабрикату для кондитерської промисловості «Червона джамбо черешня»- 3,81 дол. США.
На підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, які передбачені п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 р. № 1766. Перелік наданих документів наведений у графі 44 ВМД № 100140002/2011/271576 від 23.02.2011 року (том І, арк. справи 200-202).
Відповідачем у зв’язку із сумнівами щодо митної вартості товару були витребувані додаткові документи для підтвердження визначеної митної вартості товару, перелік яких наведено у декларації митної вартості, а саме:
- копію ВМД країни-відправника;
- документи щодо передоплати згідно з п.5.1. зовнішньоекономічного договору;
- договір та рахунки з третіми особами, що пов’язаний з поставкою товарів;
- договір (контракт) про перевезення (транспортування);
- статут фірми (підприємства) згідно ст.267 МК України;
- бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчудження оцінюваних товарів, ідентичних та подібних (аналогічних) товарів;
- довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними або аналогічними оцінюваним товарам;
- довідку про відсутність у покупця фінансових зобов’язань перед продавцем, які стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів;
- бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товару;
- довідку про вартість у країні-екпортері товарів, що є ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку (за наявності).
24 лютого 2011 року відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/610672/1, яким було скориговано митну вартість товару - «Мараскіно черешня»з 3,59 дол. США за 1 кг до 5,59 дол. США за 1 кг, митну вартість «Червона джамбо черешня»з 3,81 дол. США за 1 кг. до 4,44 дол. США за 1 кг.
Для випуску товарів у вільний обіг 28.02.2011 року позивач оформив вантажну митну декларацію №100140002/2011/271865, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом.
18.05.2011 року ТОВ «Мастер Мартіні Україна»додатково було надано до Київської регіональної митниці додаткові документи, зокрема: копію інвойсу № 2511100253 від 16.02.2011р., копію листа-підтвердження погодженої контрактної вартості від продавця; копію експортної декларації; копію сертифікату погодження; копію касового протоколу; копію договору № 02/01 від 10 січня 2011р.; копію рахунку № 27 від 15.02.2011р.; копію статуту ТОВ «Мастер Мартіні Україна»; копії накладних щодо подальшого відчудження товару; копії рахунків-фактур; копію зворотної сторінки зі штампом ТПП ремісничого та сільськогосподарського сектору в м. Раненна.
Окрім того, 20.05.2011 року позивач додаткового подав до митного органу копію акта цінової експертизи Держзовнішіформу № 9/521 від 18.05.2011 року.
Київська регіональна митниця в листі від 14.06.2011 року № 40/4-17/7234 зазначила про порушення позивачем строку надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості та про відсутність підстав для скасування рішення про визначення митної вартості (том І, а.с. 133-134).
Як зазначено у рішенні, додаткові документи були подані ТОВ «Мастер Мартіні Україна»пізніше, ніж за 10 днів до закінчення терміну, коли митний орган приймає рішення та повідомляє декларанта про можливість/неможливість застосування митної вартості, чим порушено вимоги п.13 Порядку випуску товарів у вільний обіг.
Позивачем дії митниці були оскаржені до Державної митної служби України.
Правомірність дій митниці при визначенні митної вартості товару була підтримана і Держмитслужбою України у відповіді на скаргу № 15\2-15-2-3577 від 01.08.2011 року.
Позивач не погоджується із вказаними діями та рішенням про визначення митної вартості товару, посилаючись на ті обставини, що ним були надані необхідні документи, які підтверджували визначену декларантом вартість товару 18.05.2011 року, тобто до закінчення 90-денного строку на подання відповідних документів.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МКУ) митні органи - є спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до МКУ та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.
Згідно статті 88 МК України декларант виконує всі обов’язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов’язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього кодексу.
Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості –спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість і подані відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Системний аналіз норм Митного кодексу України дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках.
Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Враховуючи зазначене, а також приписи ст. 11 Митного кодексу України про те, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи, що саме цими органами має виконуватись комплекс завдань, зумовлений цілями та конкретним змістом митної політики, а також напрямками державної діяльності в сфері зовнішньої та внутрішньої політики, питання встановлення митної вартості та її контролю не може бути предметом вирішення будь якого іншого органу, окрім митних органів.
Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов’язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Рішення митного органу щодо митної вартості може бути піддано судовому контролю на предмет перевірки його вимогам закону та компетенції цього органу.
Відповідно до статті 266 Митного кодексу України встановлено такі основні методи для визначення митної вартості імпортованих в Україну товарів: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Умови та механізм декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 N 1766.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку визначення митної вартості товарів це сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати до митного органу пакет документів відповідно до п.п. 7-9 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».
Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товару, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.
Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 Митного Кодексу України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Крім того, Порядком роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Держмитслужби від 24.06.2009 року № 602, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.07.09 за № 669/16685 (далі - Порядок № 602) визначено, що у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до Порядку 1766.
При цьому, згідно Порядку № 602 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом:
«1.9. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
….1.11. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів».
Згідно п. 8 розділу 2 Порядку № 602 митний орган визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством з оформленням рішення про визначення митної вартості товарів зокрема у випадках, якщо
- декларантом не подано або подано з порушенням строку встановленого пунктом 13 Порядку 1766 додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості товарів;
-у поданих декларантом документах відсутні необхідні відомості та/або за підсумками здійснення контролю виявлені неточності у відомостях, що містяться у поданих документах та/або виникають сумніви стосовно їх достовірності, а також наявні умови, що унеможливлюють використання декларантом обраного методу визначення митної вартості.
Пунктом 3 розділу 3 Порядку № 602 також визначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України (далі ЄАІСДМСУ).
Як вбачається з матеріалів справи, у пунктах 7(а) та 7(б) декларації митної вартості № 100140002/2011/271576 від 23.02.2011 року декларант відмітив, що продавець та покупець не пов’язані між собою і на ціну товару взаємозалежність продавця та покупця не вплинула (а.с. 17).
Проте, при аналізі інформації, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, у відповідача виникли сумніви стосовно наявності відносин взаємозалежності позивача з продавцем, враховуючи те, що у пункті 4.5.1 Статуту ТОВ «Майстер Мартіні Україна»зазначено, що учасником товариства є Акціонерне товариство “UNIGRA S.p.А”, вклад якого в статутний капітал ТОВ «Майстер Мартіні Україна»складає 100%, а отже виникли підстави вважати, що існують відносини взаємозалежності між продавцем та покупцем (позивачем).
Також, як видно з матеріалів справи, після опрацювання митних оформлень аналогічних товарів, інформація щодо яких міститься в центральній базі даних ДМСУ, відповідачем було виявлено, що заявлений рівень митної вартості значно нижчий, у зв'язку з чим виникли підстави вважати, що відносини взаємозалежності вплинули на вартість товару.
Так, зокрема, згідно цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України за ВМД № 100000024/2010/763404 від 08.12.2010 року було здійснено митне оформлення ідентичного товару (час імпорту якого є максимально наближеним до часу імпорту оцінюваного товару) за кодом УКТЗЕД 2006003100 за ціною 4,44 USD/кг., в той час як позивачем, митна вартість даного товару була визначена у розмірі 3,81 USD/кг., та за кодом УКТЗЕД 2008605000 за ціною 5,59 USD/кг., в той час як позивачем, митна вартість даного товару була визначена у розмірі 3,57 USD/кг.
Відповідно до вимог ст. 267 МКУ, при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 267 МКУ, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Та обставина, що позивач та його контрагент є пов’язаними особами, позивачем під час розгляду справи не заперечувалась та прямо підтверджується матеріалами справи –згідно Статуту ТОВ «Майстер Мартіні»єдиним учасником товариства є Акціонерне товариство “UNIGRA S.p.А”, створене за законодавством Республіки Італія .
Суд приходить до висновків, що вищезазначеними нормами пункту 4 частини четвертої статті 267 МК України прямо встановлено обмеження можливості використання методу визначення митної вартості за ціною угоди для випадків наявності зв’язку між позивачем та продавцем. Проте, дана правова норма містить посилання на можливість використання першого методу за умови відсутності впливу взаємозв’язку на визначення митної вартості.
Також судом вбачається, що частинами четвертою та сьомою статті 267 Митного кодексу України визначено обов’язок декларанта доведення відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Крім того, суд вважає, що нормами частини сьомої статті 267 МК України передбачено порядок та процедуру такого доведення. Даний порядок передбачає врахування, зокрема, вартості операцій, що здійснювалися з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами, при цьому подання таких відомостей є обов’язком декларанта, який диспозитивно відповідає праву митного органу застосувати перший метод оцінки, у випадку наявності достатніх доказів, що така вартість є максимально наближеною до вартості операцій з непов’язаними особами.
Однак, під час розгляду справи було встановлено, що позивачем достатніх доказів щодо вартості операцій його контрагента з непов’язаними особами відповідачу надано не було, про наявність таких доказів митний орган, під час митного оформлення, та суд, під час розгляду справи, не повідомлено.
Так, згідно ст. 264 МКУ, у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Відповідно до п. 9 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, декларант подає за наявності митному органові:
бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця;
довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів;
бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів;
довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач витребував у позивача документи, передбачені пунктом 9 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, а саме:
- бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчужування оцінюваних товарів, ідентичних або подібних (аналогічних) товарів на території України (за наявності таких документів);
- довідку про відсутність у покупця фінансових зобов’язань перед продавцем, які стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів; бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів;
- довідку про вартість у країні експортера товарів, що є ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку (за наявності таких документів).
Дані вимоги зазначені у письмовому вигляді на першому аркуші декларації митної вартості та на її звороті.
Також, як видно з матеріалів справи, ТОВ «Майстер Мартіні Україна»не було надано всіх запитуваних документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів документів, а саме не було подано:
- довідку про відсутність у покупця фінансових зобов’язань перед продавцем, які стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів;
- бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів;
- документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку (за наявності таких документів).
Тобто, більшість із запропонованих митним органом і передбачених законодавством додаткових документів, якими б підтверджувалась відсутність впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну товару, декларантом не було надано. Не було надано таких документів і в подальшому.
Посилання представника позивача на те, що останній надав достатні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, суд відхиляє, оскільки надані позивачем копія експортної ВМД, сертифікату походження товарів, сертифікату відповідності, лист-підтвердження продавця від 25.08.2010 року є додатковими, проте не є достатніми для підтвердження митної вартості.
Так, в порушення вимог п. 11 Порядку декларування, замість прейскуранта (прайс-листа) фірми-виробника товару, позивачем було надано довідку-підтвердження контрактної вартості від продавця товару –фірми “UNIGRA S.p.А” (а.с. 35-36), яка по суті є підтвердженням умов контракту, укладеного між двома пов’язаними особами, і не може підтверджувати того, що вартість товару є максимально наближеною до вартості, за якою продавець продає товари непов’язаним з ним покупцям, як того вимагають положення ст. 267 МКУ. Вказана довідка не може підтверджувати митну вартість товарів, оскільки не містить даних щодо цін, за якими ідентична продукція пропонувалась на ринку та/або відчуджувалась іншим (непов’язаним) особам, даних про окремі складові ціни товару та інші чинники, що вплинули чи могли вплинути на вартість товару при його відчудженні позивачу.
Прайс-листи виробника товару - фірми «Kerry Ingredients France»(Франція), калькуляцію та/або інші документи, які б дозволили митному органу визначити вартість товару та її відповідність загальному (звичайному) рівню цін на даний вид товару, позивачем надано не було.
Посилання позивача на висновок Держзовнішінформу від 18.05.2011 року № 9/521 суд вважає безпідставним, оскільки вказаний висновок не має обов’язкового характеру, а є лише рекомендаційним. Крім того, у самому висновку вказано (а.с. 40), що ринок вищевказаної продукції не є об’єктом моніторингу ДП «Держзовнішінформ», тому останнє не володіє кон’юнктурною інформацією стосовно цін на даний товар на момент підписання вищевказаного контракту на закупівлю товару та на поточний момент.
З приводу доводів позивача про те, що митним органом було невірно визначено ціну за одиницю продукції, враховуючи те, що чиста вага товару не включала в себе вагу скляних банок, які постачались позивачу фірмою “UNIGRA S.p.А” безоплатно, суд зазначає, що інформація про вагу товару у графах 35 «Вага бруто (кг)»та 38 «Вага нетто (кг)»у ВМД № 100140002/2011/271576 була заповнена декларантом самостійно.
У відповідності до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 № 933), далі –«Інструкція № 307», у графі 35 "Вага брутто (кг)" зазначається вага брутто (у кілограмах) товару, описаного в графі 31 ВМД. У графі Графа 38 "Вага нетто (кг)" зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 ВМД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше).
Враховуючи те, що чиста вага товару Червона Джамбо Черешня у графі 38 декларації була вказана декларантом позивача у розмірі 3 275 кг, а чиста вага товару Мараскіно Черешня –у розмірі 2 531, то в силу положень вищевказаної Інструкції це означало, що дані кількісні показники означають чисту вагу товару без будь-якої упаковки.
Доводи позивача стосовно того, що чиста вага товару була вказана у графі 31 "Вантажні місця та опис товарів-Маркування та кількість-Номери контейнерів- Кількість та розпізнавальні особливості" суд вважає безпідставними, оскільки у даній графі згідно Інструкції № 307 зазначаються відомості про товар, необхідні для класифікації товару в тому числі за УКТ ЗЕД, відомості, необхідні для розпізнання товару: торговельне найменування товару, торговельна марка, фірма-виробник, літерний код альфа-2 країни виробництва товару відповідно до Класифікації держав світу, марка, модель, сорт, тип, артикул тощо.
З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що у графі 38 вантажної митної декларації зазначається маса нетто товарів, відомості про які містяться в графі 31. Визначення для цілей митного оформлення маси товару у графі 31 декларації нормами вказаної Інструкції не передбачено.
Відтак, вартість товару за одиницю продукції (кг) була правомірно визначена відповідачем шляхом ділення митної вартості товару, вказаної у графі 45, на чисту вагу товару (нетто), вказану у графі 38.
Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товару, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.
Відповідно до п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон та подання відомостей для її підтвердження, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Отже, оскільки позивач документально не підтвердив заявлену митну вартість, а також не виконав умови, передбачені ст. 264, п. 2, ч. 4, ст. 267 МКУ, у відповідача виникли застереження, що унеможливило визначення митної вартості за методом 1 –за ціною угоди.
Статтею 268 МКУ встановлено, що у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначено згідно з положеннями ст. 267 МКУ (вартість операції), за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в України з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Метод 2 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, стаття 268 Митного кодексу України) застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період з однаковими за всіма ознаками, а саме: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження та виробник.
Оскільки в Базі даних ЄАІС ДМСУ була наявна інформація про те, що 08.12.2010 року Київською регіональною митницею було проведено митне оформлення того самого товару - напівфабрикатів для кондитерської промисловості «Червона джамбо черешня»та «Мараскіно черешня» того самого виробника - «Kerry Ingredients France»(Франція) за більшою ціною, ніж декларувалось позивачем - 4,44 USD/кг. та 5,59 USD/кг. відповідно, а позивачем не було надано в достатньому обсязі додаткових документів, які запропонувала надати митниця на підтвердження задекларованої митної вартості, тому відповідач правомірно із застосуванням методу № 2 на рівні 4,44 USD/кг. та 5,59 USD/кг. визначив митну вартість задекларованого позивачем товару.
Таким чином, дії відповідача щодо визначення митної вартості товару за методом № 2 та винесення рішення від 24 лютого 2011 року № 100000006/2011/610672/1 суд вважає правомірним, а позов таким, що задоволенню не підлягає.
Посилання позивача на те, що відповідач, обравши 2 метод визначення митної вартості порушив вимоги законодавства, що, як зазначає позивач, підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-4937/11/2670 від 22.08.2011 року, суд вважає безпідставним, оскільки в даній справі розглядається спір стосовно іншого рішення про визначення митної вартості, яке не було предметом дослідження у справі № 2а-4937/11/2670.
Окрім того, як вбачається зі змісту вказаного судового рішення, підставою для скасування рішення про визначення митної вартості товару було те, що митний орган не витребував від декларанта документи, передбачені пунктом 9 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто не застосував процедури попереднього консультування з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.
Тобто вказане судове рішенні прийняте за інших фактичних обставин, що не є співставними з обставинами, встановленими судом у даній справі.
З приводу посилання позивача на лист Державної митної служби України від 21.03.2009 р., згідно якого при визначенні митної вартості другим та третім методами до уваги має братися інформація про оформлені ідентичні та подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких здійснено із застосуванням першого методу визначення митної вартості, в той час як згідно ВМД № 1000000024/2010/763404 від 08.12.2010 року, за якою розмитнювались ідентичні товари, митна вартість була визначена митним органом за другим методом, суд зазначає, що лист Державної митної служби України не має нормативного характеру.
До того ж, позивачем не спростовано сам факт ненадання всіх необхідних документів на підтвердження задекларованої ним митної вартості товару, а також не доведено, яким чином застосування відповідачем другого, а не шостого методу визначення митної вартості товару вплинуло, чи могло вплинути на розмір митної вартості товару, визначеного в оскаржуваному рішенні. Адже при прийнятті рішення про визначення митної вартості відповідачем в будь-якому випадку використовувалася б інформація з Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України (ЄАІСДМСУ) щодо аналогічних товарів, час імпорту яких є максимально наближеним до часу імпорту оцінюваного товару. До такої інформації належить, зокрема, інформація про вартість ідентичних товарів, оформлених згідно ВМД № 100000024/2010/763404 від 08.12.2010 року, що була використана в даному випадку.
Суд підкреслює, що доведення достовірності заявленої митної вартості товарів, що імпортуються на митну територію України, є безпосереднім обов'язком декларанта.
В той же час, ненадання позивачем митному органу достатніх документів, якими б підтверджувалось відсутність впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну товару, що розмитнювався, не дала можливості митному органу здійснити митне оформлення товару за першим методом –за ціною договору.
Таким чином, за наведених умов, з метою запобігання заниження митної вартості і зменшення надходження платежів до Державного бюджету України та враховуючи вартість операцій з ідентичними товарами, митний орган відповідно до положень Митного кодексу України самостійно визначив митну вартість товару з урахуванням наявних у нього відомостей та прийняв рішення відповідно до джерел інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме:
- Митний Кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-ІV;
- цінова база ЄАІС ДМСУ;
- постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»;
- постанова Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»;
- постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1229 «Про внесення змін до Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»;
- наказ Держмитслужби України від 24.06.2009 р. № 602 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.07.2009 р. за №669/16685;
- наказ Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 р. за № 439/10719.
Таким чином, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, позивачем не надано суду достатніх доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, проте як відповідач довів суду правомірність прийнятого ним рішення про визначення митної вартості товару 24 лютого 2011 року № 100000006/2011/610672/1, що підтверджується допустимими доказами.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та відписано: 27 січня 2012 року.