ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 січня 2012 року 13:51 № 2а-15531/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
про зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі по тексту - відповідач) та просить суд зобов’язати відповідача зареєструвати декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: прибудову літ. «А1-2»на АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15531/11/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 22 листопада 2011 року, яке відкладалось на 01 грудня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19 грудня 2011 року, яке відкладалось на 17 січня 2012 року, у зв’язку з неявкою відповідача.
У судовому засіданні 17 січня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації є неправомірними, оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача з декларацією та необхідними документами в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
При цьому, представник позивача у судовому засіданні послався на необґрунтованість листів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 12 вересня 2011 року № КВ 21011040015 та від 18 жовтня 2011 року № КВ 21011059298, якими позивачу відмовлено у реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації у зв’язку з її оформленням з порушеннями установлених вимог, та відповідно у зв’язку з зазначенням у декларації невірного номеру технічного паспорту та складання звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкції інженерних мереж об’єкта будівництва з помилками.
Представник відповідача у судовому засіданні 17 січня 2012 року позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Мотивуючи заперечення зазначив, що всупереч пункту 3.2 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 24 червня 2011 року № 91 (далі по тексту – Порядок № 91), позивачем подано заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта будівництва без підпису співвласника земельної ділянки, у зв’язку з чим у прийнятті заяви позивачу відмолено.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 27 листопада 2006 року, на яку отримано Технічний паспорт НОМЕР_1 17 жовтня 2008 року.
Вищевказані обстаивни не спростовуються сторонами, та встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2010 року у справі № 2а-16591/10/2670 за позвоом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» про зобов’язання вчинити дії, яка набрала законної сили, а тому враховуючи приписи частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При цьому, розпорядженням виконавчого органу Подільської районної у місті Києві ради (Подільська районна у місті Києві державна адміністрація) від 21 січня 2008 року № 70 дозволено ОСОБА_1 здійснити реконструкцію належної їй частини житлового будинку господарських будівель і споруд по по АДРЕСА_1 у встановленому порядку.
Представник позивача зазначає, що у 2010 році ОСОБА_1 частина будинку АДРЕСА_1 була реконструйована (прибудова літ. «А1-2» на АДРЕСА_1), у зв’язку з чим, позивачем отримано звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта будівництва, копія якого міститься в матеріалах справи.
На підставі вищезазначеного висновку, Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища видано Довідку про погодження прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію від 08 лютого 2011 року № 1355/0/08/27-11 для Інспекції Державного архітектурного контролю у місті Києві, відповідно до якої виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) погодив прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку (літ. А) на АДРЕСА_1.
Представник позивача зазначає, що позивач неодноразово звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві із заявами про реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації, листами якого від 12 вересня 2011 року № КВ 21011040015 та від 18 жовтня 2011 року № КВ 21011059298, позивачу відмовлено у реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, у зв’язку з її оформленням з порушеннями установлених вимог та з зазначенням у декларації невірного номеру технічного паспорту, складання звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкції інженерних мереж об’єкта будівництва з помилками.
У судовому засіданні 19 грудня 2011 року представником позивача зазначено, що відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 15 листопада 2011 року № КВ 21011078043, позивачу повернуто декларацію про готовність об’єкта до експлуатації: прибудова літ. «А1-2» на АДРЕСА_1, у зв’язку з відсутністю підпису співвласника житлового будинку на заяві, як це встановлено пунктом 3.5 Порядку № 91.
З такою відмовою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві у прийнятті декларації про готовність об’єкта до експлуатації позивач не погоджується з огляду на його необґрунтованість.
Ознайомившись із матеріалам справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, суд погоджується із позицією позивача та вважає позовну заяву обґрунтованою з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 549 «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» створено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06 червня 201 року № 22 Інспекція держархбудконтролю у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також цим Положенням. Основними завданнями Інспекції держархбудконтролю є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі по тексту – Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 39 цього Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, саме Порядок № 91 встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності (далі - об'єкти), збудованих до 31.12.2009 без дозволу на виконання будівельних робіт, заяви про прийняття в експлуатацію яких подано до 31.12.2012, а також механізм проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (пункт 1.1. Порядку № 91).
Представником відповідача зазначено, що підставами для відмов у прийнятті декларації позивача про готовність об’єкта до експлуатації: прибудова літ. «А1-2» на АДРЕСА_1 були порушення установлених Порядком № 91 вимог, зокрема пункту 3.2, яким встановлено, подання заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта з підписом співвласника земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).
Суд не погоджується із твердженням представника відповідача з огляду на наступне.
В матеріалах справи міститься копія заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 листопада 2007 року, яке набрало законної сили відповідно до відмітки суду, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення меж роздільного користування земельної ділянкою, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Затверджено розподіл земельної ділянки № 8000000000852170010 за занесеним до планшетів Гловкиївархітектури, та в його межах визнано ОСОБА_1 конкретного користування земельною ділянкою позначеному на плані цифрами 10-11-12-13-7-8-9-10.
Визнано, що за розподілом земельної ділянки № 8000000000852170010 за парканом занесеним до планшетів Гловкиївархітектури ОСОБА_1, як власник, має право самостійно користуватись надвірними спорудами та земельними насадженнями, та право зводити на своїй частині земельної ділянки будинку та споруди, проводити сплату податків, страхових внесків та інших платежів, проводити відчуження, належної їй частини земельної ділянки.
Відповідно до статті 381 Цивільного кодексу України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Таким чином, ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, за якою визнано право самостійно користуватись надвірними спорудами та земельними насадженнями.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При цьому, посилання представника відповідача на визначення рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 листопада 2007 року права позивача самостійного користування на землю, а не на будівлю суд не бере до уваги, оскільки статтею 375 Цивільного кодексу України визначено, що власника земельної ділянки наділено правом зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам, при цьому встановлено, що він набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 357 Цивільного кодексу України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Представником позивача у судовому засіданні зазначено, що при реконструкції (прибудова літ. «А1-2» на АДРЕСА_1) розмір часток співвласників у праві спільної часткової власності не змінено.
Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Враховуючи вищевикладене, суд не погоджується із посиланням відповідача на відсутність підпису співвласника майна як на правомірність відмови у реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: прибудову літ. «А1-2» на АДРЕСА_1, оскільки з аналізу приписів Цивільного кодексу України та рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 листопада 2007 року, яке набрало законної сили вбачається, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, за якою визнано право самостійно користуватись надвірними спорудами та земельними насадженнями, а тому правомірним є її звернення до Інспекції Державного архітектурного контролю у місті Києві із заявою.
При цьому, суд не погоджується з позовною вимогою щодо зобов’язання відповідача зареєструвати декларацію, оскільки прийняття декларації про готовність об’єкта є попереднім етапом її реєстрації, вчинення подальших реєстраційних дій та відноситься до виключної компетенції органів місцевого самоврядування, а тому суд не може перебирати на себе повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування зобов’язуючи їх здійснювати покладені на них повноваження всупереч встановленого законом порядку.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На думку суду, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не доведено правомірність та обґрунтованість відмови у реєстрації декларації про готовність об’єкта, тому з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи за межі позовних вимог та з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоводленню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністратвиний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві розглянути заяву ОСОБА_1 про реєстрацію декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а саме: прибудову літ. “А1-2”на АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.