ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
УХВАЛА
17 січня 2012 року № 2а-17962/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі Головуючого судді Шарпакової В.В., суддів Келеберди В.І., Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк"
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання нечинним рішення про накладення арешту від 07.07.2011р. та
зобов'язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Правекс-Банк” (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по текст у- відповідач) в якій просить суд:
- визнати не чинним рішення відповідача в рамках виконавчого провадження № 26717258 від 07 липня 2011 року про накладення арешту на все майно гр. ОСОБА_2 в тому складі, а саме на нежитлове приміщення що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстровий запис № 14, який міститься в єдиному державному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна;
- зобов’язати відповідача зняти арешт з майна, що находиться за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов’язати відповідача внести відповідний запис до єдиного державного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про те, що накладено арешт на все нерухоме майно гр. ОСОБА_2 окрім нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою – АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17962/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27 грудня 2011 року.
У судовому засіданні 27 грудня 2011 року представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі для надання часу з метою виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Представник відповідача у судове засідання 27 грудня 2011 року не з’явився, документів на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року не надав, хоча про дату, час та місце судового зсідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2011 року зупинено провадження у справі, призначено розгляд справи на 16 січня 2012 року.
У судовому засіданні 16 січня 2012 року представником відповідача заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного Державну виконавчу службу України та розгляд справи у склад колегії суддів.
Представник позивача проти заявленого клопотання не заперечував.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року замінено неналежного відповідача Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного відповідача Державну виконавчу службу України та призначено справу до розгляду у складі колегії суддів на 17 січня 2012 року.
У судовому засіданні 17 січня 2012 року виникло питання про передачу справи до районного суду, оскільки встановлено, що виконавче провадження № 26717258, в межах якого винесено оскаржувану постанову про арешт майна боржника та оголошенно заборону на його відчуження від 07 липня 2011 року, відкрито на підставі виконавчого листа № 2-734/11 від 22 квітня 2011 року, виданого Ленінським районним судом міста Кіровограда.
Представник позивача проти передачи справи до іншого суду не заперечував.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Ознайомившись із матеріалами справи, судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 2-734/11, виданого Ленінським районним судом міста Кіровограда 22 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження № 26717258.
З метою забезпечення виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда, викладеного у виконавчому листі № 2-734/11, відповідачем накладено арешт на все майно боржника.
Позивач (стягувач у виконавчому провадженні № 26717258) оскаржує постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07 липня 2011 року.
Частиною 2 статтті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що пзовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідача за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу зв'язку не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі. Протягом одного дня з дня одержання такого повідомлення відповідач зобов'язаний отримати в суді копію позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 4 статті 82 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Слід зазначити, що Окружному адміністративному суду міста Києва підсудні адміністративні справи у яких однією із сторін є учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, які звертаються до адміністративного суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси на підставі виконавчих документів, виданих Окружним адміністративним судом міста Києва або виконавчих приписів нотаріусів, в інших випадках, рішення державної виконавчої служби винесені на виконання документів виданих іншими судами, не підлягають розгляду цьому адміністративному суді.
Аналогічна позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2009 року № 1276/10/13-09 щодо проблемних питань що виникають під час розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
Враховуючи, що виконавчий лист виданий Ленінським районним судом міста Кіровограда, а позивач являється стягувачем, суд приходить до висновку передати адміністративну справу до Ленінського районного суду міста Кіровограда.
Пунктом 2 частини 1 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду
Відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, передбаченого пунктом 5 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
Питання про передачу адміністративної справи суд вирішує ухвалою (частина 5 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність передати справу № 2а-17962670 на розгляд Ленінського районного суду міста Кіровоград.
Києва,На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 22, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
УХВАЛИВ:
1. Передати адміністративну справу № 2а-17962/11/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Правекс-Банк” до Департаменту державної виконавчої служби України про визнання нечинним рішення та зобов’язання вичнити дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення. відповідно до статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Шарпакова В.В.
Суддя Келеберда В.В.
Суддя Шрамко Ю.Т.