ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.10.06 р. Справа № 32/292
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Семкіна Н.І. – довіреність 22.09.06р.
від відповідача: Суханова С.В. – довіреність від 10.09.06р.
за позовом: Комунального лікувально-профілактичного закладу Міської дитячої лікарні № 4 м. Донецьк
до відповідача: Дочірнього підприємства „Аптека № 9” товариства з обмеженою відповідальністю „Міське аптечне об’єднання” м. Донецьк
про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 7352,85грн.
в судовому засіданні оголошена
перерва з 09:20год. 24.10.06р.
до 14:00год. 24.10.06р.
Позивач, Комунальне лікувально-профілактичний заклад Міської дитячої лікарні № 4 м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства „Аптека № 9” відкритого акціонерного товариства „Міське аптечне об’єднання” м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 7352,85грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між сторонами був укладений договір оренди № 1 від 03.12.99р., яким були передбачені пільги щодо оплати орендної плати відповідно до розпорядження Донецького міського голови № 108 від 01.02.00р. Але, вважає, що такі пільги існували лише протягом одного бюджетного року відповідно до положень Бюджетного Кодексу Країни та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Як слід, в період з 01.07.03р. по 01.07.05р. , коли пільги не були встановлені для відповідача, останній мав сплачувати орендну плату за договором № 1 від 03.12.99р.
Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що: 1) розпорядження міського голови № 108 від 01.02.2000р., щодо пільг з орендної плати, не містило у собі строк, протягом якого мають застосовуватись такі пільги; 2) положення Бюджетного Кодексу України не мають зворотної дії у часі, і тому не підлягають застосуванню до правовідносин з оренди між позивачем та відповідачем, оскільки вони (правовідносини), виникли ще в 1999р., до прийняття цього Кодексу; 3) позивач жодного разу не пред’являв рахунки на оплату орендної плати, як-то передбачено п. 13 договору оренди (тобто сам не вважав відповідача зобов’язаним за цим договором), і як слід, у відповідача взагалі не виникло обов’язку щодо оплати орендної плати.
Ухвалою суду від 24.10.06р. в якості належного відповідача було залучено Дочірнє підприємство „Аптека № 9” товариства з обмеженою відповідальністю „Міське аптечне об’єднання” м. Донецьк.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив.
Позивач, відповідно до п. 1.1 статуту є комунальним лікувально-профілактичним закладом, заснованим на комунальній власності, і підпорядкованим Управлінню охорони здоров’я Донецької міської ради.
Пунктом 3.2 статуту позивача передбачено, що майно позивача є комунальною власністю і належить йому на праві оперативного управління. Позивач володіє, користується та розпоряджається закріпленим за ним майном у межах, встановлених Донецькою міською радою та чинним законодавством.
Виходячи з викладеного, правовідносини між сторонами у справі, стосовно об’єкту оренди за договором оренди № 1 від 03.12.1999р. регулюються положеннями Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Статтею 10 цього Закону визначений перелік істотних умов договору оренди, а саме, сторони обов’язково при укладанні договору повинні визначити: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Позивачем та відповідачем надані копії договорів оренди (арк. справи 19-20, 54). При чому, обидва договори підписані одними й тими ж самими особами, датовані однією датою (03.12.1999р.), але ж різняться за змістом та номером (наданий позивачем договір за № 1, відповідачем – договір без номеру).
Але ж, обидва тексту договору не містять у собі таких істотних умов як вартість об’єкту оренди з урахуванням її індексації, орендної плати з урахуванням її індексації, порядку використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкту оренди.
Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР, ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
І хоча, між сторонами відбулось складання у 2003р. додатку до договору, щодо розрахунку орендної плати, в якому вони визначили розмір орендної плати за грудень 2003р., інші істотні умови договору (про які зазначено вище), сторонами не були узгоджені.
За таких обставин, договір (договори) оренди є неукладеним.
Як слід, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати, які ґрунтуються нібито на договірних орендних відносинах – не підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 153 ЦК УРСР, ст. 638 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального лікувально-профілактичного закладу Міської дитячої лікарні № 4 м. Донецьк до Дочірнього підприємства „Аптека № 9” товариства з обмеженою відповідальністю „Міське аптечне об’єднання” м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в сумі 7352,85грн.
Повний текст рішення підписаний 30.10.06р.
Рішення набирає законної сили 10.11.2006р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя Сковородіна О.М.