П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2012 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/1788/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Григораша В.О.;
при секретарі судового засідання - Дячуку Д.А.;
з участю:
представника позивача - Дудки Н.М.;
представника відповідача - Чмоли І.І., Драпак О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Алтей-фарм" до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ :
Приватне підприємство "Алтей-фарм" (далі-позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі-відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0093200234 від 21.09.2010 року; зобов'язання виключити позивача з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна та скасування витягу про реєстрацію обтяжень рухомого майна за №31328863 від 10.05.2011 року як такий, що суперечить чинному законодавству; визнання дій відповідача в частині застосування відносно майна позивача податкової застави протиправними.
Під час розгляду справи представник позивача відмовився від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виключити позивача з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна та скасування витягу про реєстрацію обтяжень рухомого майна за №31328863 від 10.05.2011 року та визнання дій відповідача в частині застосування відносно майна позивача податкової застави протиправними.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що представниками відповідача проведено перевірку приватного підприємства "Алтей-фарм" щодо дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено Акт від 09.09.2010 року, яким встановлено порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку від 15.12.2004року № 637. Згідно направлення на перевірку від 09.09.2010 року перевірка була плановою, при цьому проведено її було без направлення письмового повідомлення за 10 днів до її проведення із зазначенням дати початку і закінчення такої перевірки.
Зафіксований в акті перевірки факт не оприбуткування готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає дійсності, оскільки нездійснення обліку цих коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій не є порушенням норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, а є лише порушенням порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, що свідчить про протиправність дій відповідача.
Позивач зазначає, що податковими ревізорами встановлена наявність звітів за 02.08.2010 року та за 24.08.2010 року на загальну суму виторгу, відображених у фіскальних звітних чеках за вказані дні, що підтверджує проведення ним розрахункових операцій на повну суму покупок через реєстратор розрахункових операцій. Крім того, перевіряючими встановлено, що книга обліку розрахункових операцій містить зазначені звіти, однак записи у розділі другому "Облік руху готівки та сум розрахунків за 02.08.2010 року та за 24.08.2010 року на момент перевірки відсутні. Таким чином, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, і їх рух відображено у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій.
Позивач зазначає, що через касу 02.08.2010 року та 24.08.2010 року здійснено готівкові розрахунки, які підтверджені фіскальними звітними чеками (Z-звітами) №557, №580 на загальну суму 4649,28 грн. Отримана сума виторгу за 02.08.2010 року та 24.08.2010 року було внесено в касу підприємства, що підтверджується прибутковими касовими ордерами за №176 від 02.08.2010 року та №205 за 24.08.2010року та підтверджується відповідними записами в касовій книзі.
Таким чином позивач вважає, що ним проведено облік готівки в касі на суму її фактичних надходжень, тобто підтверджено оприбуткування готівки за 02.08.2010 року та за 24.08.2010 року.
Відповідно до бухгалтерської довідки, сума готівкової виручки за 02 серпня 2010 року та за 24 серпня 2010 року по касовому апарату № 2412009799 в загальній сумі 4649,28 грн. була своєчасно включена до бази оподаткування податку на прибуток і податку на додану вартість.
13.09.2010 року позивачем було надано зауваження до Акту перевірки, проте жодних письмових повідомлень про результати розгляду зауважень позивачу не було надано, що є порушенням діючого законодавства.
Відповідач позов не визнав, подав заперечення в яких зазначив наступне.
Під час проведення перевірки аптеки, перевіряючі встановили, що в розділі 2 "Облік руху готівки" за серпень 2010 р. відсутні записи за 02.08.2010р. та за 24.08.2010 р., а саме не здійснено облік сум розрахунків готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій №22412009799-р від 22.01.2010р. на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій. Згідно контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій встановлено, що виторг за 02.08.2010р. склав 2625,15грн., а за 24.08.2010р. виторг склав 2024,12грн.
Із матеріалів перевірки, проведеної 09.09.2010р., слідує, що одержані від проведення розрахунків із споживачами готівкові кошти за 02.08.2010р. в сумі 2625,15 грн. та за 24.08.2010р. в сумі 2024,2 грн. позивачем не оприбутковувались.
Таким чином, загальна сума неоприбуткованих готівкових коштів склала 4649,27грн., що призвело до порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку від 15.12.2004року № 637 і за що відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995року № 436/95 до позивача правомірно застосовано фінансову санкцію вигляді штрафу в п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, що становить 23246,35 грн. (4649,27 * 5).
Що стосується законності проведення перевірки, то відповідач зазначив, що спеціальним законом в даному випадку є Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", який регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Для перевірок суб'єктів господарювання, які застосовують РРО, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, зазначений Закон не встановлює своїх правил проведення планових та позапланових перевірок, а встановлює, що планові та позапланові перевірки таких осіб проводяться в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Оскільки в даному випадку була проведена планова перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що не є перевіркою своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), то доводи позивача про порушення податковим органом порядку проведення перевірки не ґрунтуються на приписах законодавства України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та наполягав на їх завдоволенні посилаючись на обставини викладені в позові.
Представники відповідача заперечували проти позову, посилаючись на обставини викладені в запереченні та додаткових поясненнях.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, та перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити у повному обсязі, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Свідоцтва Серії А01 №176345 відповідач зареєстрований як юридична особа з 05.11.2009 оку (а.с. 59).
Матеріалами справи встановлено, що на підставі Направлення Державної податкової інспекції у м. Чернівці за №000739 від 09 вересня 2010року, згідно з затвердженим 25.08.2010року планом перевірок, представниками відповідача 09.09.201року було проведено планову перевірку ПП «Алтей-фарм», код ЄДРПОУ 36819801, аптека, що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. пр. Незалежності, 113 (а.с.60, 110).
Направлення Державної податкової інспекції у м. Чернівці за №000739 від 09 вересня 2010року було отримано під підпис, директором підприємства Дудкою Н.М. 09 вересня 2010року (а.с 60).
За результатами проведеної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відповідачем складено акт перевірки за №2860/24/12/23/36819801 від 09.09.2010року (а.с. 57-58).
Перевіркою встановлено, що позивачем не збережено в книзі ОРО №24120009799-р від 22.01.10р. фіскальних звітних чеків від 02.08.10р. №557 та від 24.08.10р. №580. Крім того, у розділі 2 «Облік руху готівки»за серпень 2010року відсутні записи за 02.08.10р. та 24.08.10р., а саме не здійснено облік сум розрахунків готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій у сумі 4649,27грн.
Таким чином перевіркою встановлено такі порушення Закону:
- п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг" від 06.07.1995року № 265/95-ВР, який передбачає щоденний друк на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
- п. 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000року №614, який передбачає щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку від 15.12.2004року № 637, відповідно до якого готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Позивачем 09.09.2010р. надано письмові пояснення до акта перевірки, де зазначено, що 02.08.2010 року та 24.08.2010 року не було здійснено запис у книзі ОРО, хоча звіт був роздрукований про що свідчить контрольна касова стрічка. Тобто кошти були оприбутковані вчасно та внесені на р/р у повній сумі їх фактичних надходжень (а.с. 112).
Позивачем, 13.09.2010року на перевірку надано фіскальні звітні чеки РРО № 557 за 02.09.10р. та №580 за 24.08.2010р. (а.с. 113,114).
Крім того, позивачем 13.09.2010р. надано додаткові пояснення до акту перевірки та докази на їх підтвердження, в яких зазначив, що 02.08.2010 року та 24.08.2010 року розрахунки здійснювались на повну суму покупок із проведенням через РРО з роздрукуванням відповідних документів. Вилучена виручка із РРО 02.08.2010 року та 24.08.2010 року була оприбуткована в касі ПП «Алтей-Фарм»на підставі прибуткових касових ордерів за №176 від 02.08.2010 року та №205 за 24.08.2010року (а.с.61), що підтверджується відповідними записами в касовій книзі (а.с.62-63).
Відповідно до бухгалтерської довідки позивача, виручка із РРО за 02.08.2010р. в сумі 2625,15 грн. та за 24.08.2010р. в сумі 2024,2 грн. своєчасно включено до бази оподаткування податку на додану вартість та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010року (а.с. 67-69).
21.09.2010року відповідачем на підставі акта перевірки №2860/24/12/23/36819801 від 09.09.2010року прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0093200234, яким за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку від 15.12.2004року № 637 та відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995року № 436/95 до позивача застосовано фінансову (штрафну) санкцію у вигляді штрафу в п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, що становить 23246,35грн.
Правомірність Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0093200234 від 21.09.2010року є предметом розгляду даної справи.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення Закону.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265- ВР).
Відповідно до ст. 16 Закону № 265- ВР (в редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних відносин), контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові та позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-XII (далі-Закон № 509-XII) органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів, додержанням з метою перевірки дотримання податкового законодавства про працю суб'єктами господарювання незалежно від форми власності;
При цьому, ч. 1 ст. 11-1 Закону № 509-XII визначає, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Оскільки в даному випадку була проведена перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Частиною 4 ст. 11-1 Закону № 509-XII визначено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Відповідно до ст. 112 Закону № 509-XII визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Проаналізувавши вказані норми Закону, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що перевірку проведено без додержання порядку її проведення, зокрема неповідомлення за десять днів до її проведення із зазначенням дати початку і закінчення такої перевірки, оскільки як встановлено судовим розглядом, позивачем фактично було допущено до проведення планової перевірки перевіряючих Державної податкової інспекції у м. Чернівці на підставі направлення за №000739 від 09 вересня 2010року, що не суперечить вказаним нормам Закону.
Стосовно вимоги позивача про визнання протиправним та скасування Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.09.2010року №0093200234, яким за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку від 15.12.2004року № 637 та відповідно до п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995року № 436/95 до позивача застосовано фінансову (штрафну) санкцію вигляді штрафу в п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, що становить 23246,35грн, суд зазначає наступне.
Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок) розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що позивачем порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку від 15.12.2004року № 637 (далі –Положення №637), не оприбутковано готівку за 02.08.2010р. в сумі 2625,15 грн. та за 24.08.2010р. в сумі 2024,2 грн., на загальну суму 4649,27 грн., шляхом її обліку у повній сумі фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Преамбулою Положення №637 визначено, що це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України»та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).
Пунктом 1.2 Положення №637 встановлено, що оприбуткування готівки –проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п 2.6 Положення N 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Судовим розглядом встановлено, що сума виторгу за 02.08.2010р. в сумі 2625,15 грн. та за 24.08.2010р. в сумі 2024,2 грн., на загальну суму 4649,27 грн. була проведена через РРО, зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку, відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР, що підтверджується фіскальними звітними чеками від 02.08.10р. №557 та від 24.08.10р. №580 на відповідні суми.
В матеріалах справи наявні відповідні прибуткові касові ордери за №176 від 02.08.2010 року на суму 2625,15 грн. та №205 за 24.08.2010року на суму 2024,2 грн. (а.с.61), які відображено записами в касовій книзі, що підтверджує облік готівки в касі підприємства на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, тобто позивачем було дотримано порядок ведення касових операцій, передбачений Положенням № 637.
Крім того, сума виручки за 02.08.2010р. та за 24.08.2010р., на загальну суму 4649,27 грн., була внесена до податкового та бухгалтерського обліку позивача, оскільки проведення зазначеної суми через РРО, зазначення її в фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.
Отже, враховуючи, що готівка, наявна в касі позивача 02.08.2010р. та 24.08.2010р. року підтверджена прибутковими касовими ордерами, що входять до складу загальної суми виручки, отриманої позивачем, її не можна вважати такою, що не оприбуткована.
Відсутність запису отриманої позивачем готівки за 02.08.2010р. в сумі 2625,15 грн. та за 24.08.2010р. в сумі 2024,2 грн. у книзі ОРО, при наявності оприбуткування зазначеної суми, означає виключно порушення позивачем Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України №614 від 01.12.2000 року, а не п. 2.6 Положення N 637 про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, як зазначено в акті перевірки.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що доводи, викладені в акті перевірки №2860/24/12/23/36819801 від 09.09.2010року про порушення позивачем п. 2.6. Положення № 637 не відповідають дійсним обставинам справи, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 21 вересня 2010року №0093200234, підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що відповідач при прийнятті в частині спірного рішення діяв в супереч вимог ст. 19 Конституції України, та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема спірне рішення прийняте всупереч порядку та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення як протиправне в частині підлягає скасуванню.
У відповідності до п. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.
Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Тому суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача буде визнання протиправним спірного рішення та його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати –судовий збір в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 72, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій від 21 вересня 2010року №0093200234.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені ним судові витрати – судовий збір в сумі 3,40 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 06 лютого 2012 року (05.02.2012 року - вихідний день).
Суддя В.О. Григораш