Сколівський районний суд Львівської області

                                                                                                             Справа № 2-674/11

                                                                     № провадження 2/1320/56/2012

26.01.2012

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  26 січня 2012 року                     Сколівський районний суд Львівської області

  в складі: головуючого –судді   Микитина В.Я.;

                  при секретарі             Лесечко О.П.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Сколівської міської ради Львівської області, з участю третьої особи –Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

  Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із позовною заявою у своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в якій просять визнати за ним у рівних частках право власності на облаштовану на підставі договору підряду квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що 31.01.2006 року позивач ОСОБА_1 уклав договір підряду із відповідачем –Сколівською міською радою Львівської області, згідно якого зобов’язувався власними зусиллями, інструментами, матеріалами та за власний рахунок виконати роботи по облаштуванню непридатного для житла у момент передачі приміщення нежитлового фонду відповідача загальною площею 108 кв. м. по АДРЕСА_1, а відповідач зобов’язувався прийняти виконані роботи. На початку 2008 року роботи згідно вказаного договору були виконані і відповідач своїм рішенням виконавчого комітету № 60 від 26.02.2008 року перевів створене ними за власні кошти приміщення квартири загальною площею 108 кв. м. з нежитлового у житлове, а 18.04.2008 року видав ордер № 015 позивачу ОСОБА_1 з членами сім’ї у кількості трьох чоловік на вселення. Того ж року вони у кількості трьох чоловік вселилися у вказану вище квартиру, де і проживають до цього часу, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився ще один член сім’ї –син ОСОБА_4. Під час проживання вони вирішили добудувати до приміщення квартири спочатку побутове приміщення (на даний час –гараж) та веранду, на що позивач ОСОБА_1 отримав відповідний дозвіл відповідача у 2009 році. Однак, за необхідним дозволом на виконання будівельних робіт вони не звертались, а лише виготовили робочий проект реконструкції квартири з добудовою веранди та побутового приміщення, що являється самочинним будівництвом. Самочинно добудовані гараж та веранда ними також експлуатуються. На даний час роботи по облаштуванню квартири, а також будівництво гаража та веранди вже закінчено, вони користуються ними за призначенням, а тому вправі звернутися до суду із даним позовом про визнання за ними права власності на облаштовану квартиру як на новостворену річ та на добудовані до квартири веранду і гараж як на самочинне будівництво. Вони змушені були звертатися за захистом своїх прав до суду, оскільки, незважаючи на прийняття виконавчим комітетом відповідача рішення № 203 від 25.06.2010 року про оформлення за ними права власності на спірну квартиру із видачею відповідного свідоцтва, таке зробити неможливо у зв’язку із відсутністю у них ряду документів, у тому числі акта про прийняття об’єкта в експлуатацію та правовстановлюючого документа на земельну ділянку.

  Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 4) та заяві про уточнення позовних вимог (а. с. 46).

  Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 4) та заяві про уточнення позовних вимог (а. с. 46).

  Представник відповідача Сколівської міської ради Львівської області Зінкевич-Домбровська Г.Б. у судовому засіданні при вирішенні даного спору поклалася на розсуд суду, просила прийняти законне та аргументоване рішення у справі. Додатково надала пояснення, згідно з якими позивачі дійсно облаштували квартиру АДРЕСА_1 за власний кошт, отримали ордер на вселення у вказану квартиру, де і проживають, а тому мають право вважатися власниками цієї квартири як речі, яку створили. Прав та інтересів міської ради чи будь-яких інших осіб облаштована позивачами квартира, а також самочинно добудовані до неї веранда з гаражем не порушує, відповідних скарг від мешканців міста не надходило.

  Представник третьої особи –Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області Лепісевич Я.М. у судовому засіданні зазначив, що веранда та гараж збудовані позивачами без будь-яких на те дозволів і проектної документації, однак позивачі вже експлуатують їх. Позивачі також експлуатують облаштовану ними на підставі договору підряду квартиру, яка до цього являлась нежитловим приміщенням. Порушень будівельних норм, а також пожежних та санітарних правил щодо облаштованої квартири та самочинно збудованих позивачами веранди і гаража до цієї квартири немає, про що йдеться у виготовленому ліцензованою установою на замовлення позивача ОСОБА_1 технічному висновку про стан будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири. Важливим є і той факт, що немає заперечень відповідача як власника земельної ділянки, на якій розміщене облаштоване та самочинно збудоване нерухоме майно щодо визнання та оформлення за позивачами права власності на нього. Однак, при вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.  

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, давши належну оцінку доказам по справі, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

  Так, у судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області № 1 від 31.01.2006 року «Про надання площі по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 для облаштування під житло за власний кошт»(а. с. 7) позивачу ОСОБА_1 було надано площу по АДРЕСА_1 для облаштування під житло за власний кошт та зобов’язано його укласти договір підряду з Сколівською міською радою Львівської області про виконання відповідних робіт у визначені договором строки. Цього ж дня, а саме 31.01.2006 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем –Сколівською міською радою на виконання зазначеного рішення укладено договір підряду № 3 (а. с. 10), згідно якого відповідач (замовник згідно договору) доручив, а позивач ОСОБА_1 (підрядник згідно договору) зобов’язувався власними зусиллями, інструментами, матеріалами та за власний рахунок виконати роботи по облаштуванню непридатного для житла у момент передачі приміщення нежитлового фонду Сколівської міської ради Львівської області загальною площею 108 кв. м. по АДРЕСА_1, а замовник зобов’язувався прийняти виконані роботи. У зв’язку із повним виконанням позивачем ОСОБА_1 умов вказаного договору без жодних застережень з боку відповідача, 26.02.2008 року виконавчим комітетом Сколівської міської ради Львівської області прийнято рішення № 060 «Про перевід приміщення у житлове та видачу ордеру»(а. с. 6), згідно якого приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 108 кв. м. було переведене у житлове (квартиру), а позивачу ОСОБА_1 видано ордер на вселення із членами сім’ї у складі –четверо чоловік (а. с. 34).

  Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 328 ЦК України (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 вказаного Кодексу право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

  Таким чином, позивач ОСОБА_1 з членами сім’ї являється власником новоствореного ним нерухомого майна –квартири АДРЕСА_1, оскільки облаштував (створив) вказану квартиру зі своїх матеріалів власними силами на підставі договору, а будівництво є завершеним (майно створене).    

  Позивачі проживають у спірній квартирі (експлуатують її).

  З копії рішення виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області № 203 від 25.06.2010 року «Про оформлення та реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.»(а. с. 33) за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вирішено оформити право власності та видати свідоцтво про право власності на вказану квартиру із дорученням КП ЛОР «Стрийське МБТІ»провести реєстрацію права власності. Вказане рішення не виконане у встановленому законом порядку у зв’язку із відсутністю для цього всіх необхідних правовстановлюючих документів, однак свідчить про фактичне визнання відповідачем за зазначеними позивачами права власності на створену ними річ –спірну квартиру, про належне виконання умов договору, на підставі якого була створена річ і про завершення будівництва.

  З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Сколівського районного управління юстиції Львівської області 27.02.2009 року (а. с. 47) вбачається, що у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син –ОСОБА_4. Таким чином, коло членів сім’ї позивачів збільшилось і на даний час складає чотири чоловіки.

  З копії технічного висновку про стан будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири № 4 у житловому будинку № 6 по АДРЕСА_1, виготовленого на замовлення позивача ОСОБА_1 ліцензованою установою – Дрогобицьким відділом Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»(а. с. 12-32) вбачається, що будівельні конструкції спірної квартири знаходяться у задовільному технічному стані, забезпечують відповідну міцність, надійність та довговічність їх експлуатації. Планування квартири відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам. Будівельні роботи виконані якісно. Спірна квартира придатна для надійної експлуатації.

  З огляду на вказане та враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 збудовано (облаштовано) спірну квартиру за власні кошти (кошти своєї сім’ї), тобто виготовлено річ зі своїх матеріалів, такі роботи здійснювались на підставі договору і є завершеними, а спірна квартира придатна для надійної експлуатації і у ній проживають обоє позивачів з неповнолітніми дітьми, у суду є всі підстави відповідно до вимог ст. 331 ЦК України визнати позивача ОСОБА_1 з членами сім’ї –позивачем ОСОБА_2 та дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 власниками зазначеного об’єкта нерухомого майна.        

  Судом також встановлено, що у 2009 році позивачем ОСОБА_1 закінчено будівництво гаража розміром 4х6 м. та будівництво веранди площею 3х7 м., які є добудованими до вказаної вище квартири АДРЕСА_1. Будівництво проходило без отримання на те відповідних дозволів контролюючих служб та погоджень, а також без затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту, хоча такий проект був виготовлений на замовлення позивача ОСОБА_1 ліцензованою установою –КП «Сколе-будівництво та проектування»у 2010 році (а. с. 54-71).   

  Згідно копії рішення виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області № 266 від 18.08.2009 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на узаконення самовільно добудованої веранди до квартири АДРЕСА_1» (а. с. 9) позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на узаконення самовільно добудованої веранди розміром 3х7 м. до квартири АДРЕСА_1, а з копії рішення виконавчого комітету Сколівської міської ради Львівської області № 265 від 18.08.2009 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на добудову побутового приміщення до квартири АДРЕСА_1»(а. с. 8) вбачається, що позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на добудову побутового приміщення розміром 4х6 м. до вказаної квартири та зобов’язано виготовити містобудівну і проектно-кошторисну документацію.

  Як уже зазначено вище, жодної містобудівної та проектної документації позивачем ОСОБА_1 не виготовлялось і така у встановленому законом порядку не затверджувалась.    

  Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда чи будь-яке інше нерухоме майно, якщо вони будуються  або збудовані без належного на те дозволу чи належно затвердженого проекту, вважаються самочинним будівництвом. Проте, відповідно до ч. 5 вказаної норми, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

  Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 здійснив будівництво гаража та добудову веранди до квартири на земельній ділянці, що не була перед тим надана йому у власність чи користування для цієї мети. Однак представник відповідача як власника земельної ділянки, на якій проведено самочинне будівництво, не заперечувала проти визнання за позивачем з членами сім’ї права власності на самочинно збудований (добудований до квартири) гараж та веранду. Прав та інтересів інших осіб зазначене самочинне будівництво не порушує.

  З огляду на вказане, суд дійшов до висновку, що за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах слід визнати  право власності на квартиру АДРЕСА_1.

  Керуючись ст. ст. 10, 62, 64, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 331, 376 ЦК України, суд  

  ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги задовольнити.

  Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах право власності на квартиру АДРЕСА_1.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду Львівської області через Сколівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Суддя                                                                                          В.Я. Микитин