УКРАЇНА

                                      АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________

                                                                Р І Ш Е Н Н Я  

                                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  10 травня 2011р.                                                           м.Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого – Комаровської Н.В.,

Суддів –Гончаренко В.М., Короткова В.Д.,

З участю секретаря – Возіян Д.А.,

                    Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким,що втратив право на житлову площу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 29.11.2010р.,-

                                      в с т а н о в и л а :

04.06.2009р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким,що втратив право на житлову площу.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те,що  15.07.2003р. вона уклала з відповідачем договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

На початку 2009р. вона  дізналась,що відповідач залишається прописаним в спірній квартирі і не бажає знятись з реєстрації.

В 2009р. були складені акти про непроживання відповідача.

Стверджуючи,що ОСОБА_2 порушує право позивачки як власника квартири і перешкоджає в здійсненні передбачених ст.319 ЦК України прав власника майна,позивачка просила визнати його таким,що втратив право на житло на підставі ст.72 ЖК України та забов*язати орган реєстрації зняти відповідача з реєстрації.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 29.11.2010р. позов задоволений.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що суд порушив норми процесуального законодавства.

    Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія

суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

______________________________________________________________________

    Головуючий 1 інстанції –Гукаленко О.О.                                   Справа № 22ц-129/2011

                             Доповідач – Комаровська Н.В.       Категорія -44

Звертаючись з позовом до суду,ОСОБА_1 вказувала в позовній заяві про те,що вона придбала у ОСОБА_2 однокімнатну АДРЕСА_2

Посилаючись на ст.41 Конституції України,яка гарантує людині право власності,ст.316 ЦК України,яка визначає поняття права власності,ст.319 ЦК України,яка регулює питання здійснення права власності та ст.72 ЖК України,яка визначає порядок визнання особи такою,що втратила право користування житлом,позивачка просила визнати ОСОБА_2 таким,що втратив право користування житлом та зняти з реєстрації.

Відповідно до ст.11 ЦПК України,яка регламентує принцип диспозитивності цивільного судочинства,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.215 ЦПК України суд повинен в мотивувальній частині рішення вказати,які встановлені судом обставини і відповідні ним правовідносини.

Суд зазначених вимог цивільно-процесуального законодавства не дотримався,оскільки не встановив характер виникших правовідносин,і посилаючись на норми,які регулюють питання захисту права власника майна ( ст.386,391 ЦК України),в той же час  визнав ОСОБА_2 таким,що втратив право користування житловою площею,що передбачено нормами ЖК України,які регулюють питання користування житлом в домах державного житлового фонду.

Крім того, встановивши,що ОСОБА_2  перешкоджає позивачці в здійсненні права власності,оскільки  після продажу квартири залишається  бути зареєстрованим в спірній квартирі,суд не звернув увагу на те,що згідно запису в домовій книзі в квартирі з 2003 року  зареєстрована тільки ОСОБА_1( а.с.12).

Забов*язуючи відділення державного департаменту громадянства,міграції та реєстрації фізичних осіб Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області зняти з реєстраційного обліку,суд також не врахував цю обставину та не перевірив її,оскільки не залучив орган реєстрації до участі у справі ,забов*язавши в той же час виконати певні дії.

Враховуючи,що суд неправильно застосував норми матеріального права,допустив порушення цивільно-процесуального законодавства,рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову  на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.307 ч.1.п.2,309 ч.1.п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-

                                        в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково,  рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 29.11.2010р. скасувати.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким,що втратив право на житлову площу,-відмовити.

                 Рішення набирає законної сили  з моменту проголошення.

                 Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів  шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до  суду касаційної інстанції.

Головуючий                                                                               Н.В.Комаровська

Судді:                                                                                          В.М.Гончаренко

                                                                                                     В.Д.Коротков