ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.10.06 р. Справа № 39/5
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С.
при секретарі судового засідання Стреліній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства “ТехПо”, м. Макіївка, Донецької області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Грін Лайн”, м. Донецьк
про: стягнення заборгованості в сумі 344,06 грн. та витребуванні виставочного стенду вартістю 1500 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Красозов А.М. – за довіреністю від 11.10.2006р.
від відповідача: не з’явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач, приватне підприємство “ТехПо” м. Макіївка, Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Грін Лайн” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 344 грн. 06 коп., яка виникла з неналежного виконання умов договору комісії № 25-05-04/к від 25.05.2004р., та витребуванні виставочного стенду вартістю 1500 грн., переданого відповідачу за договором безоплатного користування № 15-06-04/БП від 15.06.2004 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір комісії № 25-05-04/к від 25.05.2004р., видаткові накладні та довіреності на отримання цінностей за вказаним договором, звіти про продаж комісійного товару, прибуткову накладну № 0000000008 від 07.03.06р., банківські виписки з системи клієнт – банк, та договір безоплатного користування № 15-06-04/БП від 15.06.04р., акт приймання - передачі майна №1 від 15.06.04р., довіреність ЯИД № 791110 від 09.06.04р. на отримання виставочного стенду, вимогу про повернення майна б/н від 10.04.06р.
Відповідач до судового засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час і місце судового засідання, що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції, відправленої господарським судом 12.10.06р.
Проте, згідно з вимогами ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки не надані суду відповідачем докази не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, а надання відзиву є правом, а не обов’язком відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
25.05.04р. позивачем, приватним підприємством “ТехПо”, та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Грін Лайн” був укладений договір № 25-05-04/к, який за своєю правовою природою є договором комісії і підпадає під правове регулювання норм статей 1011-1028 ЦК України.
Згідно пунктів 1.1 – 1.5. означеного договору, на підставі ст. 1011 ЦК України позивач зобов’язався передати відповідачу товар: електроінструмент та видаткові матеріали, кількість, та ціна яких зазначенні у накладних, що є невід’ємною частиною договору, без передачі права власності, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався прийняти товар та від свого імені вчинити дії стосовно його продажу за винагороду на умовах, вказаних в договорі.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу на реалізацію товар на загальну суму 23 607,01 грн. за видатковими накладними № РР – 00024 від 22.07.05р. на суму 3 696,48 грн., № РР – 000016 від 23.05.05р. на суму 3 319,54 грн., № РР – 0000010 від 01.04.05р. на суму 5 064,95 грн., № РР – 0000006 від 23.03.05р. на суму 6 095,66 грн., № РН – 26 від 04.06.04р. на суму 5 430,38 грн.
Відповідачем прийнято означений товар , що підтверджується підписами сторін на накладних, та виданими відповідачем довіреностями ЯКФ № 861050 від 22.07.05р., ЯКФ № 757971 від 23.05.05р., ЯКЖ № 010902 від 01.04.05р., ЯКЖ № 010887 від 23.03.05р., ЯИД № 791114 від 04.06.04р. на право одержання товару по договору.
На підставі вищезазначеного , господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу товару за накладними № №: РР-00024, РР-000016, РР-0000010., РР – 0000006., РН-26 на загальну суму 23 607,01 грн., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до п. 1.1. Договору комісії.
Відповідачем отриманий на комісію Товар був частково реалізований на суму 20516,21 грн., що підтверджується підписами та печатками сторін на звітах про реалізацію Товару: від 23.07.2004 р. б\н, № 311 від 03.11.2004 р., № 29 від 21.01.2005 р., № 39а від 28.02.2005 р., № 242 від 12.05.2005 р. , № 365 від 13.07.2005 р., № 567 від 25.10.2005 р., складеними відповідно до вимог ч.1 ст.1022 ЦК України та п.2.6. Договору.
Згідно п.2.7 Договору, розрахунок за реалізований товар, зазначений у звіті, провадиться відповідачем в 2денний банківський строк з моменту надання звіту позивачу, при цьому сума платежу повинна відповідати сумі, що вказана у звіті без урахування винагороди.
Відповідачем зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати наданого товару, всупереч вимогам означеного пункту Договору виконане лише частково на суму 20 172,15 грн. , про що свідчать банківські виписки з електронної системи „Клієнт-Банк”, наданими позивачем.
Крім того, Відповідачем Позивачу був частково повернутий Товар на суму 3090,80 грн., що підтверджується підписами та печатками сторін на прибутковій накладній № 0000000008 від 07.03.2006 р.
Таким чином, з боку відповідача виникла заборгованість в сумі 344,06 грн., що є порушенням статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості за договором, у зв’язку з чим суд робить висновок, що грошове зобов’язаня відповідача перед позивачем на суму 344,06 грн. до теперішнього часу - невиконане.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 344,06 грн. є обґрунтованими, доведеними належними чином, та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, 15.06.04р. позивач та відповідач уклали договір безоплатного користування № 15-06-04/БП, згідно якого відповідач приймає у тимчасове безоплатне користування майно, а позивач передає та зобов’язується прийняти назад майно на умовах цього договору.
Форма договору безоплатного користування не визначена приписами чинного цивільного та господарського законодавства України, однак відповідно до ст.6 ЦК Україні сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Розглянувши означений договір , суд дійшов висновку, що укладений сторонами правочин не суперечить загальним засадам діючого законодавства , тому згідно зі ст.ст. 6, 11, 627, 629 ЦК України, він є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків сторін, які його уклали, тобто обов’язковим для виконання.
Відповідно до умов вищенаведеного договору позивач передав відповідачу виставочний стенд вартістю 1500 грн., про що свідчать акт приймання – передачі майна № 1 від 15.06.04р., підписаний обома сторонами без зауважень та заперечень, а також довіреність ЯИД № 791110 від 09.06.04р., видана представнику відповідача Плехановій М.В. на отримання вказаного майна.
Вимогами п 3.1.2. договору передбачено, що відповідач зобов’язується повернути прийняте у тимчасове безоплатне користування майно протягом 3 днів з моменту отримання вимоги від позивача.
10.04.06р позивач направив письмову вимогу б/н про повернення виставочного стенду, яка була отримана представником відповідача 24.05.06р., про що свідчить підпис одержувача на вказаній вимозі.
Однак, свої зобов’язання щодо своєчасної передачі позивачу виставочного стенду вартістю 1500 грн. відповідач у порушення статей 525 та 526 ЦК України до теперішнього часу не виконав, доказів повернення спірного майна не представив, у зв’язку з чим суд вважає, що зобов’язання відповідача перед позивачем стосовно повернення виставочного стенду на момент прийняття рішення суду не виконане.
З огляду на те що факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по договору № 15-06-04/БП від 15.06.04р. підтверджений матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині витребування у відповідача виставочного стенду вартістю 1500 грн. є обґрунтованими, доведеними належними чином, та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 6,11,509,525,526,627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов Приватного підприємства “ТехПо” м. Макіївка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Грін Лайн” м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 344 грн. 06 коп. та витребування виставочного стенду вартістю 1500 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Грін Лайн” м. Донецьк на користь Приватного підприємства “ТехПо” м. Макіївка заборгованість в розмірі 334 грн. 06 коп., державне мито в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія Грін Лайн” м. Донецьк повернути Приватному підприємству “ТехПо” м. Макіївка виставочний стенд загальною вартістю 1500 грн.
Стягнути з Приватного підприємства “ТехПо” м. Макіївка на користь державного бюджету України державне мито в сумі 51 грн.
Після набрання рішення законної сили видати накази.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.
Надруковано 3 примірника:
1. Позивачу – 1
2. Відповідачу – 1
3. До справи – 1