АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.,
суддів – Журавльова О.Г., Оверіної О.В.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс плес» про відмову від прийняття виконання зобов;язання за договором та повернення сплачених коштів , за апеляційною скаргою ТОВ «Едельвейс плес» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 08 грудня 2010 року ,
ВСТАНОВИЛА:
13 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Едельвейс плес» про відмову від прийняття виконання зобов;язання за договором та повернення сплачених коштів , посилаючись на те, що 09 грудня 2005 року між TOB «Едельвейс плес» - з одної сторони, та ОСОБА_1 - з іншої сторони, був укладений інвестиційний договір про передачу майнових прав на житлову квартиру. 23 серпня 2006 року між TOB «Едельвейс плес» - з одної сторони, та ОСОБА_1 - з іншої сторони, була укладена додаткова угода до вказаного інвестиційного договору.
Відповідно до умов договору та додаткової угоди, інвестор ОСОБА_1 зобов'язалась здійснити інвестування будівництва у вигляді квартири під будівельним номером 3-2Б, секції 14, загальною площею 64,46кв.м., що розташована на 3 поверсі новозбудованого житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1-у розмірі 50645,60 доларів США, а підрядник ТОВ «Едельвейс плес» - виконати певні будівельно-монтажні роботи та передати інвестору у власність приміщення відповідної квартири в строк до третього кварталу 2008 року включно.
Після підписання додаткової угоди, позивач оплатила суму договору, але договір з боку TOB «Едельвейс плес» до теперішнього часу виконаний не був.
ОСОБА_1 зверталась до відповідача за роз'ясненнями відповідних обставин та TOB «Едельвейс плес» було повідомлено про затримку виконання відповідних зобов'язань у зв'язку із впливом світової фінансово-економічної кризи на будівельну галузь.
У зв'язку з неможливістю вирішення відповідних питань позасудовим шляхом, незважаючи на прямі положення і передбачення договору з цього приводу, ОСОБА_1 звернулась з позовом в суд, заявляючи вимоги про відмову від прийняття виконання зобов'язання та стягнення з відповідача суми внесених позивачем коштів у розмірі 52645,60 доларів США.
Представник відповідача TOB «Едельвейс плес» позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки вважають, що вони не виконали своїх зобов;язань у зв;язку з світовою фінансовою кризою.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 08 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс плес» про відмову від прийняття виконання зобов;язання за договором та повернення сплачених коштів – задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Едельвейс плес» на користь ОСОБА_1 суму отриманих грошових коштів – у розмір 415 194,60 грн.
Стягнуто з ТОВ «Едельвейс плес» на користь ОСОБА_1 суму оплаченого судового збору ( державного мита) – у розмірі 51 грн. Стягнуто з ТОВ «Едельвейс плес» на користь ОСОБА_1 суму оплачених витрат на ІТЗ судового процесу – у розмірі 120 грн.
Стягнуто з ТОВ «Едельвейс плес» на користь держави в особі Малиновського районного суду м.Одеси, код ЄДР 23862106, на рахунок №3143537700007, відкритий в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, із зазначення коду платежу 22090100 – суму неоплаченого судового збору (державного мита) – у розмірі 1649 грн. В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Едельвейс плес» - відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Едельвейс плес» просить рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 08 грудня 2010 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю , так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 09 грудня 2005року між ТОВ “ Едельвейс плес” та ОСОБА_1 був укладений інвестиційний договір № 38\14\3-2Б про передачу майнових прав на житлову квартиру. Предметом договору є передача підприємством , за умови повної сплати інвестором інвестиційних внесків, у власність останнього, у відповідності зі ст.4 Закону України “ Про інвестиційну діяльність”, новозбудованого майна - житлової квартири та повного і безумовного права на неї. Плановий термін закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію третій квартал 2008року.
23 серпня 2006року між сторонами була укладена додаткова угода до інвестиційного договору № 38\14\3\2Б від 09 грудня 2005року про передачу майнових прав на житлову площу. Згідно п.2.3 додаткової угоди вбачається, що плановий термін закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію третій квартал 2008року. Якщо здача будинку в експлуатацію, незалежно від причин, буде затримана більш ніж до середини четвертого кварталу 2008р. інвестор має право на повернення внесених коштів у повному обсязі без застосування санкцій в місячний термін з дати звернення до підприємства.
ОСОБА_1 свої зобов;язання виконала в повному обсязі та сплатила відповідачу 263673грн.63коп., що станом на серпень 2006р. становило 52212,60 доларів США ( 263673,63грн. х 5,05 -офіційний курс гривні : 100 = 52212,60доларів США ) ( а.с.12-13).
Відповідачі своїх зобов;язань перед ОСОБА_1 згідно інвестиційного договору від 09.12.2005р. та додаткової угоди до інвестиційного договору 23.08.2006р. не виконали.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач прострочив виконання зобов;язання і внаслідок прострочення виконання зобов;язання воно втратило інтерес для позивачки, то вона на підставі ст.612 ЦК України має право відмовитися від нього та отримати свої кошти в сумі 415194грн.60коп., які вона сплатила відповідачу в серпні 2006р.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі , надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
В апеляційній скарзі вказується на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог і розглянув вимоги які ОСОБА_1 не заявляла.
Колегія суддів не приймає дані доводи до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відмову від прийняття виконання зобов;язання за договором та повернення сплачених коштів. Із тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 в обгрунтування своїх позовних вимог посилалася на ст.612 ЦК України і із суті позову вбачається, що вона відмовляється від прийняття виконання зобов;язання та просить повернути сплачені за квартиру кошти.( а.с.3).
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції помилково не застосував Закон України “ Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва “ відповідно до ч. 4 ст. 3 якого забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь - яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об;єкта житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об;єкта, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки даний Закон набрав чинності 14 січня 2009року, а правовідносини між сторонами виникли в 2008році.
За загальним правилом нормативно- правовий акт не має зворотної дії в часті, а це означає, що до кожної події, факту чи відносин повинен застосовуватись нормативно- правовий акт, що був чинним на момент , коли вказана подія, факт чи відносини мали місце. Заборона зворотної дії нормативно- правового акту в часі є однією із змістовних характеристик більш широкого за змістом принципу правової визначеності. Принцип незворотності дії нормативно- правового акту в часі закріплений в статті 58 Конституції України, в якій зазначено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом;якшують або скасовують відповідальність.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ «Едельвейс плес» відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 08 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.Г.Журавльов
О.В.Оверіна