АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.,
суддів – Журавльова О.Г., Мартинової К.П.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02 липня 2010 року ,
ВСТАНОВИЛА:
23.02.1996 року ОСОБА_1 зв ернулася до суду з заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , вказуючи, що ОСОБА_2 є батьком її сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, добровільно не надає матеріальної допомоги. Дитина знаходиться на її утриманні.
На підставі Указу ПВС України від 05.03.1985 року, який є дійсним на даний час, суддя Ленінського районного суду м. Одеси 12.03.1996р. ухвалив постанову, якою стягнув з відповідача аліменти в розмірі по ? частині всіх його видів заробітку на утримання сина ОСОБА_3.
16.10.2009року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про скасування постанови Ленінського районного суду м. Одеси від 12.03.1996р. та розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку позовного провадження.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 21.10.2009р. постанова Ленінського районного суду м. Одеси від 12.03.1996р. була скасована, а справу було призначено до судового розгляду у порядку позовного провадження.
Під час розгляду справи, позивачка уточнила позовні вимоги в яких просила стягувати з відповідача аліменти на утримання їх сина з дня подачі заяви - з 23.02.1996р. по 31.12.2003р. в розмірі по 1/4 частині, оскільки відповідач працював за контрактом на іноземних судах, а починаючи з 01.01.2004року до повноліття дитини в розмірі 900 гривень, щомісячно. Уточненні позовні вимоги в частині стягнення твердої грошової суми мотивовані тим, що відповідач мав та має нерегулярні заробітки.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі. ОСОБА_2 в обґрунтування своїх заперечень зазначав, що він починаючи з 1990 року по 2004 рік проживав з ОСОБА_1 однією сім'єю та витрачав грошові кошти на утримання дитини.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 02 липня 2010 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця Республіки Казахстан, Балкашинського району, Целіноградської області, алімєнти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі ? частини від всіх видів заробітку ОСОБА_2, щомісячно, починаючи з 23.02.1996р. по 31.12.2003р., з 01.01.2004р. по 31.12.2005р. стягувати аліменти щомісячно по 300 гривень, з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. по 400 гривень, з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. по 500 гривень, з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. по 600 гривень, та з 01.01.2010р. до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до 03.02.2012 року - в розмірі 700 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в розмірі 51 гривні.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області; р/р 37315008000123; фінансова установа-Управління державного казначейства в Одеській області ; МФО 011; Код ЄДРПОУ: 26302945 для Суворовського районного суду м. Одеси - витрати інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження. Дитина постійно з 1996року по даний час проживає та знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1 Батько ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дитини не надавав. Тому суд першої інстанції на підставі ст.ст.80,81 КпШС та ст.ст.180,181,184 СК України стягнув аліменти з відповідача на користь позивачки з дати звернення з заявою до суду, тобто з 23.02.1996року до досягнення повноліття ОСОБА_3.
Колегія суддів вважає, ці висновки суду першої інстанції правильними і такими , що відповідають вимогам ст.ст.80,81 КпШС та ст.ст.180, 181, 184, 191ч.1 СК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується на те, що суд першої інстанції вирішуючи питання про розмір аліментів, не взяв до уваги пояснення ОСОБА_2 про те, що на його утриманні знаходиться дочка від першого шлюбу, мати ОСОБА_4, 1935року народження та брат ОСОБА_2- інвалід 2 групи.
Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки ОСОБА_2 не надав суду доказів того, що дані особи знаходяться на утриманні відповідача. В матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_2 платив аліменти на утримання доньки від першого шлюбу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження ( а.с.55), мати відповідача -ОСОБА_4 є пенсіонеркою та отримує пенсію ( а.с.99), брат відповідача -ОСОБА_2 є інвалідом та отримує пенсію ( а.с.101-102).
Посилання апелянта на те, що суд не з;ясував питання щодо виконання постанови Ленінського районного суду м. Одеси від 12.03.1996р., колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_2 не надав суду доказів сплати аліментів на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 в період з 1996р. по 2010р. Напроти представник позивачки ОСОБА_7 надав в суд апеляційної інстанції лист де вказано, що у відношенні ОСОБА_2 31.07.2009р. було порушено кримінальну справу по ст.164 ч.1 КК України.
Доводи апелянта про те, що він проживав з позивачкою однією сім;єю з 1996р., приймав участь у вихованні сина, тому суд першої інстанції не мав підстав для стягнення аліментів з 1996року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані обставини спростовуються рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2005р., яке вступило в законну силу ( а.с.66-67).
Згідно ст.191 ч.1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред;явлення позову.
Згідно ч.1ст.88 КпШС України( який був чинний на час звернення позивачки до суду) стягнення аліментів на користь неповнолітніх дітей присуджуються з дня подачі заяви до суду.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про стягнення аліментів 23.02.1996р. ( а.с.2), тому суд першої інстанції, стягуючи аліменти з 23.02.1996року, обгрунтовано виходив з положень ч.1 ст.88 КпШС України та ст.191 ч.1 СК України.
Враховуючи все вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 02 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.Г.Журавльов
К.П.Мартинова