АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.,
суддів – Журавльова О.Г., Мартинової К.П.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог Ізмаїльської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
19 січня 2009 року ОСОБА_1 зв ернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог Ізмаїльської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Позивачка обгрунтовує свої вимоги тим , що згідно договору купівлі-продажу від 19 січня 1987 року вона є власником 12\25 часток будівлі АДРЕСА_1. Відповідачі є власниками 13\25 часток будівлі за адресою АДРЕСА_2. За рішенням Ізмаїльського народного суду від 28 листопада 1969 року між першими власниками будівлі був проведений розподіл та встановлений порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою, у зв'язку із чим земельна ділянка площею 205,2 кв.м. залишена у загальному користуванні. Позивачка просила зобов;язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 205,2кв.м., яка відповідно до рішення суду залишена в загальному користуванні..
Відповідачка позов не визнала, пояснивши, що вона є власником 13\25 часток будівлі № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 березня 1993 року. За вказаний період не проводилось додаткове розмежування земельної ділянки, тобто на час прийняття спадщини між нею та ОСОБА_1 був встановлений порядок користування земельною ділянкою.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Ізмаїльської міської ради в судове засідання не з'явився, сповіщений у встановленому порядку про час і місце розгляду справи.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог Ізмаїльської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2011 року с касувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно договору купівлі- продажу від 19.01.1987року ОСОБА_1 є власником 12\25 часток будівлі АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 березня 1993року ОСОБА_2 є власником 13\25 часток будівлі АДРЕСА_2.
Предметом спору між сторонами є земельна ділянка площею 205,2 кв.м. за адресою будівель №НОМЕР_1та № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка встановлена рішенням народного суду м. Ізмаїла Одеської області від 28.11.1969року, яким земельна ділянка була розподілена між колишніми власниками будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 За вказаним рішенням суду ОСОБА_4 виділена частина будинку та земельна ділянка площею 197,2 кв.м. із загальним виходом на провулок Севастопольський та залишені надлишки площею 75,2 кв.м. ОСОБА_3 виділена частина будинку та земельна ділянка площею 197,4 кв.м. із загальним виходом на провулок Севастопольський в м. Ізмаїлі і залишені надлишки земельної ділянки площею 136,1 кв.м. Через неможливість облаштування двох самостійних виходів, земельна ділянка площею 205,2 кв.м. залишена у загальному користуванні для підходу до будівель.( а.с.10).
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що між новими власниками домоволодіння, сторонами по справі, встановлений новий порядок користування земельними ділянками, який істотно відрізняється від порядку, встановленому рішенням суду від 28.11.1969р. Між сторонами встановлений порядок користування , за яким у кожної із сторін є самостійний вихід на провулок Севастопольский, а земельні ділянки між собою зафіксовані парканом, який ліквідував земельну ділянку загального користування. На земельній ділянці загального користування сторони як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 зробили забудови , що у свою чергу унеможливлює поновлення земельної ділянки площею 205,2 кв.м. Ніхто із сторін дані забудови не оспорює.
Дані висновки суду першої інстанції підтверджені заключенням експерта № 26\07 від 15.07.2010р. ( а.с.58-64).
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
В апеляційній скарзі вказується на те, що суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги ОСОБА_1 , оскільки відмовив у задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, не вказавши якою.
Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, так як судом першої інстанції були розглянуті позовні вимоги ОСОБА_1 в межах її позовної заяви ( а.с.1-2). В мотивувальній частині рішення суду вказано, що предметом спору є земельна ділянка площею 205,2 кв.м.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності її адвоката, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки відсутність адвоката позивачки в останньому судовому засіданні по справі, яка розглядається в суді з 01.04.2009року, не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду.
В апеляційній скарзі вказується на те, що експерт, в заключенні № 26\07 від 15.07.2010р. не відповів на питання, які були постановлені судом.
Колегія суддів не приймає дані доводи до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме заключенням експерта № 26\07 від 15.07.2010р. де вказано, що відновити встановлену рішенням народного суду м. Ізмаїла від 26.10.1969року площу земельного участка площею 205,2 кв.м. по АДРЕСА_1 № НОМЕР_1-№НОМЕР_2 в м. Ізмаїлі не представляється можливим.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.Г.Журавльов
К.П.Мартинова