АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.,
суддів – Журавльова О.Г., Мартинової К.П.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у Біляївському районі Одеської області на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 квітня 2011 року ,
ВСТАНОВИЛА:
28 лютого 2011 року ОСОБА_1 зв ернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту , вказуючи, що він працював зі шкідливими та важкими умовами праці за професією обпалювач вапна в період з 01 липня 1969 року по 02 листопада 1984 року. Встановлення вказаного факту йому необхідне для призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки УПФ України в Біляївському районі Одеської області відмовляється призначити йому пільгову пенсію.
Зацікавлена особа - представник УПФ України в Біляївському районі Одеської області заяву не визнав.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 08 квітня 2011 року заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту – задоволено частково.
Суд встановив факт праці ОСОБА_1 на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за професіями обпалювача вапна, апаратчика в період з 20 червня 1979року по 27 жовтня 1992року.
В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного Фонду України у Біляївському районі Одеської області просить рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 квітня 2011 року скасувати та прийняти нове, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту праці на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за професією обпалювача вапна та апаратчика в період з 20 червня 1979року по 27 жовтня 1992року, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право на оформлення пенсії на пільгових умовах, оскільки довів той факт , що він працював на посаді обпалювача вапна з 20 червня 1979 року по 27 листопада 1984року та з 11 квітня 1985року по 27 жовтня 1992року працював апаратчиком на підприємстві , яке в теперішній час називається ТОВ “ Орловський завод”.
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції , ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01 липня 1969року до 20 червня 1979року працював помічником гасильника вапна та з 20 червня 1979року по 27 листопада 1984 року гасильником вапна.
В період з 01 липня 1969року по 05 червня 1975 року ОСОБА_1 працював в Одеському виробничому об;єднанні будівельних матеріалів. 05.06.1975року Одеське виробниче об;єднання будівельних матеріалів набуло назву Одеське заводоуправління силікатних виробів.
01.05.1975року ОСОБА_1 було переведено до Орловського заводу будівельних матеріалів де він працював обпалювачем вапна до 27 листопада 1984року.
З 11 квітня 1985року по 27 жовтня 1992року ОСОБА_1 працював апаратчиком в цеху з виробництва фарб. 11 лютого 1997року Орловський завод будівельних матеріалів перейменоване в ТОВ “ Підприємство “ Орловський завод”.
Відповідно до п.”б” ст.13 Закону України “ Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України , і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списком № 2, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення піготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993року № 637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для деяких категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В спеціальний стаж роботи для призначення пенсій за віком на пільгових умовах включається фактично відпрацьований час в шкідливих і важких умовах праці.
При вирішенні справи, суд першої інстанції вищевказаних положень закону не врахував і встановив факт праці ОСОБА_1 на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за професіями обпалювача вапна та апаратчика тільки на підставі наданої трудової книжки. Однак в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право ОСОБА_1 на пенсію на пільгових умовах.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не надав суду доказів, які підтверджують зайнятість повного робочого дня із шкідливими та важкими умовами праці, щорічні додаткові відпустки за шкідливі умови роботи, надання яких передбачено при повному робочому дні за таких умов, щоденне отримання молока по 0,5л, отримання спецодягу та інше, не надав документів підтверджуючих результати атестації робочих місць, як того вимагає п.”б” ст.13 Закону України “ Про пенсійне забезпечення”.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 надав суду докази свого загального трудового стажу , що не наділяє його правом на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв;язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту.
Як вбачається з заяви ОСОБА_1, він просив встановити юридичний факт праці на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за період з 01 липня 1969 року по 27 листопада 1984року ( а.с. 5-6). В процесі розгляду справи ОСОБА_1 не уточнював та не доповнював свою заяву, що підтверджується протоколом судового засідання від 23.03.2011р. (а.с. 24-25), та від 08.04.2011р.( а.с.32-33).
Тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту праці на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за професією обпалювача вапна в період з 01 липня 1969року по 27 листопада 1984 року.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у Біляївському районі Одеської області задовольнити.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту праці на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за професією обпалювач вапна в період з 01 липня 1969року по 27 листопада 1984року- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.Г.Журавльов
К.П.Мартинова