АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2011р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів – Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В., при секретарі – Пугачовій Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11 січня 2011року по справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхової виплати та моральної шкоди, -
встановила:
17 грудня 2008року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхової виплати та моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що 20 квітня 2007р. між ним та відповідачем був укладений договір страхування від нещасного випадку строком на один рік на суму страхового відшкодування в розмірі 10000грн.
14 серпня 2007р. з ним стався нещасний випадок і він в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, йому було встановлено другу групу інвалідності, а відносно особи, з вини якої сталася ДТП, порушено кримінальну справу.
Відповідно до умов укладеного з відповідачем договору, страховик, в разі настання страхового випадку повинен сплатити застрахованій особі 70% страхової суми, однак після його звернення до страхової компанії за виплатою обумовленої суми страхової виплати, він отримав відмову. Відмовив йому у виплаті страхової суми, компанія вказала, що відмовляє у виплаті у зв’язку з тим, що страховий випадок настав з вини застрахованої особи, так як він (ОСОБА_1) керував мотоциклом не маючи на це права, за що передбачена відповідальність відповідно до ст.126 КУпАП.
Вважаючи відмову страхової компанії безпідставною, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача страхову виплату в сумі 7000грн. і моральну шкоду в сумі 70000грн.
Рішенням суду від 11.01.2011р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд стягнув з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 7000грн. і моральну шкоду в розмірі 5100грн. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с.198-199)..
В апеляційній скарзі АТ «Українська пожежно-страхова компанія» ставиться питання про скасування рішення суду, ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі. При цьому апелянт вказує, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом безпідставно не враховано, що вигодонабувачем для отримання страхових виплат є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що ОСОБА_1 не мав права керувати мотоциклом, що на час винесення рішення суду офіційного рішення про відмову йому у виплаті страхового відшкодування ще не було. Судом не було враховано положення п.3.5 Правил добровільного страхування від нещасних випадків. Немає ніяких підстав для стягнення моральної шкоди (а.с.204-207).
Справа розглянута у відсутності позивача ОСОБА_1, який був належним чином сповіщений про слухання справи, надав суду апеляційної інстанції заперечення з проханням відхилити апеляційну скаргу АТ «Українська пожежно-страхова компанія».
Колегія суддів, заслухав суддю доповідача, представника апелянта, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову виплати ОСОБА_1 страхової виплати приймалось з особистих переконань, всупереч умов договору та чинного законодавства, оскільки рішення уповноваженого органу про визнання винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не було.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені у порушені вимог матеріального права.
Судом першої інстанції були встановлені факти і відповідні їм правовідносини, які виникли між сторонами.
Між сторонами склалися правовідносини, що випливають із договору страхування, пов'язані з відмовою Страховика від виконання своїх обов'язків по виплаті Страхувальнику страхової суми, тому при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Цивільним Кодексом України.
20 квітня 2007р. між позивачем ОСОБА_1 і АТ «Українська пожежно-страхова компанія» був укладений договір страхування від нещасного випадку серії БАНВ № 50/3923 строком на один рік. Згідно вказаного договору АТ «українська пожежно-страхова компанія» взяла на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити ОСОБА_1 страхову суму в порядку, визначеному договором, а ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати страхові платежі у визначені договором строки та виконувати інші умови договору (а.с.5).
14 серпня 2007р. на перехресті вулиць Орджонікідзе і Пушкіна в м. Арциз Одеської області сталося зіткнення автомобіля марки «ВАЗ-2106» під керуванням ОСОБА_3 з мотоциклом марки «ЯВА-350» під керуванням ОСОБА_1. В результаті вказаної ДТП ОСОБА_1 та пасажиру мотоцикла були завдані тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Відносно водія ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст.296 КК України (а.с.6).
За вироком Арцизького районного суду Одеської області від 03 вересня 2010р. ОСОБА_3 визнаний винним у скоєні злочину, передбаченому ч.2 ст.296 КК України. Вказаний вирок набрав чинності 20 листопада 2010р. (а.с.188-192, 193-195).
У зв'язку із зазначеною ДТП та отриманням тілесних ушкоджень, які віднесені до середнього ступеню тяжкості, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Арцизької ЦРЛ та Одеської 0КЛ №1, проходив інші медичні обстеження, після чого йому було встановлено другу групу інвалідності (а.с.7, 8, 23, 25, 26, 103-104, 106-107, 150-179). Вироком суду від 03.09.2010р. був задоволений цивільний позов ОСОБА_1 та стягнуто на його користь з ОСОБА_3 у якості матеріальної шкоди – 4375грн.56коп. та моральна шкода в сумі 12000грн. (а.с.192зворот).
ОСОБА_1 звернувся до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» з проханням виплатити страхове відшкодування.
АТ «Українська пожежно-страхова компанія» відмовляється виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування, у зв’язку з відсутністю підстав для здійснення такої страхової виплати, оскільки ОСОБА_1 під час ДТП, яка сталася 14 серпня 2007р., керував мотоциклом не маючи на це право.
Судова колегія погоджується з таким висновком АТ «Українська пожежно-страхова компанія» з наступних підстав.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (п.3 ч.1 ст.988 ЦК України). Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що у зв’язку з настанням страхового випадку з страхувальником ОСОБА_1, страховик зобов'язаний був виплатити йому суму страхової виплати, обумовлену абз.3 п.2.5. Договору, згідно якого Страховик здійснює оплату за Договором у разі встановлення Застрахованій особі інвалідності 2-ої групи внаслідок нещасного випадку - виплата проводиться Застрахованій особі в розмірі 70% суми на момент страхового випадку, якщо інше не було письмово погоджено між сторонами.
В даному випадку страхувальнику ОСОБА_1 не може бути сплачена страхова виплата, оскільки страхувальник ОСОБА_1 керував мотоциклом не маючи на це права. Позивач ОСОБА_1 не заперечував проти того, що він дійсно керував мотоциклом не маючи на це прав.
З аркуша справи 19 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно немає права керувати мотоциклом, посвідчення водія на ім’я ОСОБА_1 видано на керування категорії «С» - автомобілі, які призначені для перевезення вантажів, дозволена максимальна вага яких перевищує 3500кг.
Згідно п.1.6 Договору страхування страховим випадком визнається вперше встановлена Застрахованій особі інвалідність другої групи внаслідок нещасного випадку (а.с.5).
У даному випадку настала подія, яка має ознаки страхової для ОСОБА_1, але обов’язок щодо здійснення страхової виплати у Страховика не виник , оскільки під час керування транспортним засобом, право на керування якого Страхувальник не має, страховий захист щодо ОСОБА_1 не діяв, що він свідомо допустив.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначається правилами страхування,що встановлюються страховиком самостійно.
Пунктом 3.5 Правил добровільного страхування від нещасних випадків, затверджених Правлінням АТ «УПСК» 29.11.1996р. передбачено, що Страховик не виплачує страхову виплату у разі, якщо Страхувальник під час настання події, яка має ознаки страхової, керував транспортним засобом, не маючи на це права.
Згідно пункту 2.2. Договору страхування Страхувальник зобов’язаний надати Страховику всі документи, які необхідні для підтвердження настання страхового випадку. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не надав Страховику всі необхідні документи, а саме: дані про відсутність алкогольного сп’яніння, результати розслідування обставин події.
Колегія суддів, приймає до уваги доводи апелянтів щодо відсутності на час звернення до суду та на час винесення рішення судом першої інстанції рішення Страховика щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні страхової виплати. Таке рішення було прийнято відповідачем тільки 17січня 2011року, про що свідчить копія листа за №246 від 17.01.2011р. надана представником апелянта у судовому засіданні апеляційної інстанції.
На підставі наведеного у задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхової виплати слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до вимог ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 і про стягнення моральної шкоди не лише з підстав того, що ОСОБА_1 слід відмовити у задоволені позову про стягнення страхової виплати, а і з тих підстав, що з боку АТ «Українська пожежно-страхова компанія» не було завдано ОСОБА_1 ніякої моральної шкоди. Страхова компанія не сплачувала страхову виплату правомірно, про що надала ОСОБА_1 відповідь щодо причин, з яких йому не виплачено страхові виплати.
Ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не встановлено завдання моральної шкоди ОСОБА_1 Страховою компанією.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу АТ «Українська пожежно-страхова компанія» - задовольнити.
Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 11 січня 2011року – скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_1 до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхової виплати та моральної шкоди – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: І.П.Сидоренко
Судді: Є.С.Сєвєрова
Т.В.Цюри