Справа № 702/8/12                                      

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18.01.2012 року                                                      смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд  Закарпатської області в складі

головуючої  –   судді   Лютянської М.С.

          при секретарі Каналош М.В., Келешовчак І.І.  ,           державного обвинувача – прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Костура В.В., Брунцвік В.І.

          підсудних: ОСОБА_3, ОСОБА_70., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_4.

          захисника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_8

          захисника ОСОБА_70., ОСОБА_6 та ОСОБА_4. – адвоката ОСОБА_9,

          захисника ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_10

перекладача ОСОБА_11, ОСОБА_12

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3,                           

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кабул, зареєстрований як біженець в АДРЕСА_1,   пуштун, фактично проживає в АДРЕСА_2,  громадянин  Афганістану,  не працює, з середньою освітою,  на утриманні одна малолітня дитина, не працює, раніше не судимий,

- у вчиненні злочину, передбаченого  ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332  КК України,

ОСОБА_4,                                 

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_3 одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та доньку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23 років, а також престарілих батьків, не працює, з середньою освітою, громадянин України, українець, судимий 20.05.2008 Великоберезнянським районним судом  за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345, ч.1              ст.347 КК України   до чотирьох років обмеження волі, та на підставі ст..75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину,

-          у вчиненні злочину, передбаченого  ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України,

ОСОБА_5,                                   

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, громадянин України,  українець, з середньою освітою, на утриманні одна неповнолітня дитина, хвора дружина та престарілі  батьки, не працює, судимий:

-10.12.2001 року Ужгородським міським судом  Закарпатської області  за сукупністю ст.ст..185  ч.1 289 ч.2 , ст.357 КК України  на 5(п’Аять) років позбавлення волі та штрафу в розмірі 510 грн,

-05.07.2007 року Воловецьким районним судом Закарпатської області  за ч.2 ст.332 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст.75  КК України звільнений від відбування покарання   з випробуванням, якщо він на  протязі  3 років іспитового строку не вчинить нового злочину

-          у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України,

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та мешканця АДРЕСА_5, фактично проживає в АДРЕСА_6, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений,  на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працює барменом у нічному клубі «Т-2» (ПП ОСОБА_15.) в АДРЕСА_12,  раніше не несудимий,

-          у вчиненні злочину . передбаченого  ч.2 ст.332 КК України,

ОСОБА_6,                                          

ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця та мешканця АДРЕСА_7 громадянин України, українець,  з середньою освітою, неодружений,  інвалід 3 групи,  не працює, раніше не  судимий,

-          у вчиненні злочину, передбаченого  ч.2 ст.332 КК України,

ОСОБА_70,

ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженки та мешканки АДРЕСА_8 громадянки України, українки,  з середньою освітою, студентки 4 курсу факультету міжнародних відносин Ужгородського національного університету, неодруженої,   раніше не судимої,

-          у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В серпні-вересні 2008 року ОСОБА_3 організував незаконне переправлення через державний кордон України в країни Західної Європи групи осіб з чотирьох громадян Пакистану: ОСОБА_18, ОСОБА_60, ОСОБА_19 ОСОБА_20, ОСОБА_12 ОСОБА_21, залучивши до цих дій громадянина Пакистану ОСОБА_22, який за грошову винагороду сприяв у вчиненні цього злочину.

Крім того,  на початку жовтня 2008 року ОСОБА_3 з метою неодноразового вчинення  тяжких злочинів  - незаконного переправлення  нелегальних мігрантів через    державний кордон України та функціонування постійно діючого каналу нелегальної міграції,  організував стійке обєднання- організовану злочинну групу. До складу ОЗГ ввійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яким ОСОБА_3 довів детально розроблений  план злочинних дій, розподілив ролі та функції кожного співучасника, які були схвалені всіма учасниками групи.

Згідно розробленого та погодженого усіма учасниками ОЗГ плану, до обов’язків  ОСОБА_3 входило: формувати групи нелегальних мігрантів на території м.Києва, залучити інших співучасників вчинення злочинів, які  не повинні були  знати про наявність створеної  ним, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 організованої злочинної групи, визначити  безпосередні дії для виконання під час підготовки та вчинення запланованих злочинів, керувати цими діями, визначати засоби конспірації, визначати час і маршрут перевезення нелегальних мігрантів територією України, місцевість, час і способи їх доставки, передачі від одних співучасників іншим та фінансувати останніх за вчинення ними зазначених злочинів.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4, являючись учасниками ОЗГ та діючи в ній, повинні сприяти організатору ОЗГ ОСОБА_3 в безпосередній організації незаконного переправлення доставлених на територію Закарпатської області нелегальних мігрантів через державний кордон України, підшукування інших співучасників злочинів на цій території, які не повинні  були знати про діяльність ОЗГ, а лише сприяти двом першим у організації ними цих злочинів.Також ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повинні були сприяти ОСОБА_3 наданням порад, транспортних засобів, засобів зв’язку , визначенням найбільш зручного маршруту доставки груп нелегальних мігрантів з Київської до Закарпатської області та безперешкодної таємної доставки нелегалів територією Закарпатської області, визначенням часу, місця та обставин  отримання і передачі нелегалів від одних співучасників іншим, як  на території Київської  так і на території Закарпатської області.

Крім того, ОСОБА_4 повинен був безпосередньо організовувати незаконне переправлення через державний кордон України в Словаччину доставлених на територію Великоберезнянського району Закарпатської області нелегальних мігрантів.

На виконання своїх ролей ОСОБА_3 в жовтні 2008 року в м.Києві втягнув у злочинну діяльність ОСОБА_7, який таємно переміщував групи нелегалів територією Київської області та передавав їх ОСОБА_5 та іншим особам з метою подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України.

В свою чергу на виконання своєї ролі в ОЗГ, ОСОБА_5 втягнув у злочинну діяльність ОСОБА_23 (співробітника МВС України, діючого під прикриттям) який повинен був виконувати вказівки ОСОБА_5

ОСОБА_4 на виконання своєї ролі в ОЗГ, втягнув у жовтні 2008 року у злочинну діяльність свою доньку ОСОБА_70, а в листопаді 2008 року ОСОБА_6, які виконували його вказівки з питань незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України в районі с.Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області.

З метою створення ОЗГ з початку  жовтня 2008 року до моменту її припинення, тобто до 15 листопада 2008 року, нею організовано та переправлено  через державний кордон України 5(п’ять) груп нелегальних мігрантів загальною кількістю 31 особу. Крім того, в період між цим ОСОБА_3 тричі переправляв через державний кордон України 17 нелегальних мігрантів.

Злочини вчинені при слідуючих обставинах.

ОСОБА_3 прийняв рішення організувати  незаконне переправлення через державний кордон України в країни Західної Європи  групи нелегальних мігрантів в кількості 4 осіб, які станом на 20.10.2008 за невстановлених слідством обставин таємно переховувалися в м. Ужгороді.

На виконання цього плану ОСОБА_3, отримавши згоду ОСОБА_4 щодо організації останнім незаконного переправлення чергової групи нелегальних мігрантів через державний кордон України в Словацьку Республіку, дав відповідні вказівки ОСОБА_5 про необхідність зустрічі в м. Ужгороді та доставки до визначеної ОСОБА_4 місцевості на території Великоберезнянського району вказаних чотирьох нелегалів.

20.10.2008 року  ОСОБА_5, на виконання цих вказівок, виїхав на легковому автомобілі «Ауді-А8» в м. Ужгород, де біля 19 год. 35 хв. на вул. Швабській зустрів 4 нелегалів, розмістив їх в салоні автомобіля і таємно перевіз до с. Кострина Великоберезнянського району, де біля 21 год. передав їх ОСОБА_4, який на зустріч з ОСОБА_5 та доставленими ним нелегальними мігрантами прибув разом з донькою, ОСОБА_70, втягнувши таким чином її у злочинну діяльність на каналі нелегальної міграції.

Відразу ж після отримання від ОСОБА_5 вищезазначених чотирьох нелегалів, ОСОБА_4 дав вказівку ОСОБА_70 прямувати на власному автомобілі додому, а сам здійснив супровід цих нелегалів в пішому порядку до невстановленого слідством місця їх таємного переховування на території Великоберезнянського району.

23.10.2008 року  ОСОБА_4, виконуючи чітко визначену йому роль в організованій злочинній групі, після організації тимчасового таємного утримання та переховування на території Закарпатської області вказаної групи з 4 нелегальних мігрантів, підтримуючи мобільний зв’язок із невстановленими співучасниками вчинення даного злочину, які діяли на території Словацької Республіки, здійснив незаконне переправлення нелегалів через державний кордон України в Словацьку Республіку, про що повідомив ОСОБА_3.

08 жовтня 2008 року на виконання вказівки ОСОБА_3 з метою  незаконного переправлення через державний кордон України в районі Закарпатської області 5-х нелегальних мігрантів, ОСОБА_7, використовуючи транспортний засіб «Деу Ланос» НОМЕР_1, зустрів  у невстановленому досудовим слідством місці на території м.Києва 5-х  нелегалів, яких приблизно в 23 год. перевіз на безлюдну лісисту місцевість на околиці м.Києва в с.Капітанівка (АДРЕСА_13). Там ОСОБА_7  передав нелегалів ОСОБА_5, який 09 жовтня 2008 року приблизно в 7 год. доставив нелегалів в с.Дубриничі Перечинського району Закарпатської області та передав ОСОБА_4 В свою чергу ОСОБА_4 згідно визначеної для нього ролі, організував тимчасове таємне утримання та переховування зазначених 5-х нелегалів, а 11 жовтня 2008 року здійснив їх незаконне переправлення  через державний кордон України в Словацьку Республіку,  про що повідомив ОСОБА_3.

22 жовтня 2008 року на вказівку ОСОБА_3 ОСОБА_7 на автомобілі марки «Деу Ланос» НОМЕР_1 зустрів у невстановленому досудовим слідством місці на території м.Києва 6 нелегальних мігрантів та доставив їх таємно до лісистої місцевості поблизу готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18» на околиці м.Києва в с.Капітанівка АДРЕСА_13).

23 жовтня 2008 року ОСОБА_5, виконуючи вказівки  ОСОБА_3, на автомобілі марки «Ауді-А8» прибув до лісистої місцевості поблизу готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18»,  де  приблизно в 16 год. зустрів 6 нелегалів, яких 24 жовтня 2008 року приблизно о 6 годині привів на околицю смт.Великий Березний закарпатської області та передав їх ОСОБА_4 для подальшого незаконного переправлення  їх через державний кордон України в країни Західної Європи.

Цієї ж доби ОСОБА_4 незаконно переправив через державний кордон України групу незаконних мігрантів в кількості 6 чоловік в Словацьку Республіку.

24 жовтня 2008 року ОСОБА_3 залучив до злочинної діяльності  по переправці через державний кордон України незаконних мігрантів ОСОБА_14, який в свою чергу на виконання домовленості з останнім залучив неповнолітнього ОСОБА_57, ОСОБА_24,  ОСОБА_56, ОСОБА_25, ОСОБА_26 і ОСОБА_27

На виконання домовленості зі ОСОБА_14 по незаконному переправленню нелегальних мігрантів через державний кордон України, в ніч з 24 на 25 жовтня 2008 року ОСОБА_3 за сприяння  невстановлених слідством осіб організував доставку  до напівзруйнованої будівлі в провулку між будинками АДРЕСА_12, 8 нелегальних мігрантів, а саме:4 громадян Афганістану(ОСОБА_28. ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31.) та 4-х невстановлених досудовим слідством  незаконних нелегалів. 25 жовтня 2008 року приблизно в 12 год. ОСОБА_32 спільно з ОСОБА_57, ОСОБА_24,  ОСОБА_56, ОСОБА_25, ОСОБА_26 і ОСОБА_27 переправили через державний кордон України в Словацьку Республіку в районі 143 прикордонного знаку, що знаходиться в зоні діяльності прикордонної застави «Великий Березний « Чопського прикордонного загону. Але 4 громадяни Афганістану 27 жовтня 2008 року були затримані прикордонною поліцією Словацької Республіки та передані прикордонній службі України.

Крім того, в жовтні 2008 року за згодою ОСОБА_3 для здійснення доставки груп нелегальних мігрантів з території м.Києва до Закарпатської області  ОСОБА_5 залучив ОСОБА_23

30 жовтня 2008 року ОСОБА_3 дав вказівку ОСОБА_7, ОСОБА_23 зустріти в м.Києві чергову групу нелегальних мігрантів, доставити їх на територію Великоберезнянського району для передачі їх ОСОБА_4 Цієї ж доби ОСОБА_7 поблизу готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18» на околиці м.Києва зустрів 6 нелегальних мігрантів і на автомашині «Деу-Ланос» НОМЕР_2 перевіз їх на територію Великоберезнянського району, де передав ОСОБА_4

31 жовтня 2008 року ОСОБА_23 отримав від ОСОБА_7  на околиці м.Києва біля готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18» для перевозки та доставки в Закарпаття 6 нелегальних мігрантів з Афганістану, на автомобілі марки «Шеврове» повіз у Закарпаття. 01 листопада 2008 року на автошляху між селами Порошково-Туря Ремета Перечинського району ОСОБА_33 передав 6 громадян  Афганістану ОСОБА_5, який в свою чергу передав нелегальних мігрантів ОСОБА_4 та ОСОБА_70 для переправлення їх через державний кордон України в Словацьку Республіку  та супроводжував автомобіль ОСОБА_5.

ОСОБА_4 та ОСОБА_70 розмістили нелегалів в автомобілі марки «ВАЗ-2107» НОМЕР_3 та таємно перевезли нелегалів до невстановленого таємного переховування на території Великоберезнянського району.

ОСОБА_3 в жовтні 2008 року з метою розширити масштаби злочинної діяльності, залучив для вчинення злочинів ОСОБА_34 Згідно їх плану ОСОБА_3 мав формувати групи нелегальних мігрантів на території м.Києва та передавати їх ОСОБА_34, який ву свою чергу повинен був таємно доставляти  нелегалів на територію Закарпатської області з метою передачі їх іншим особам, які безпосередньо займаються незаконною переправкою нелегалів через державний кордон України в Словацьку Республіку. За ці дії ОСОБА_3 повинен сплатити  ОСОБА_34   100  доларів США за кожного перевезеного нелегала. Про спільну діяльність ОСОБА_3 та ОСОБА_34 інші члени ОЗГ ОСОБА_4 Та ОСОБА_5 не були обізнані.

З 01.10.2008 року ОСОБА_34 за вказівкою ОСОБА_3 приблизно в 15 год. в лісному масиві на автодорозі Київ-Житомир в 10 км від Києва прийняв до перевезення на автомобілі «Мерседес-300» НОМЕР_4 4-х громадян Афганістану- ОСОБА_58., ОСОБА_37, ОСОБА_38 та ОСОБА_39, які доставив на територію Перечинського району Закарпатської області до АЗС «ОККО» на околицю с. Сімер Перечинського району.

05.11.2008 року вказані нелегали були переправлені через державний кордон України на територію Словацької Республіки в районі 165 прикордонного знаку. Однак 4 з  нелегалів було затримано і 06.11.2008 року передано начальнику відділу прикордонної служби «Новоселиця».

Не зупиняючись на досягнутих злочинних результатах, 03.11.2008 року ОСОБА_3 домовився з ОСОБА_34 про перевезення групи з 5 нелегальних мігрантів з території Київської області  на територію Закарпатської області. На це ОСОБА_34 04.11.2008 року приблизно в 15 год. на околиці м.Києва в районі лісового масиву на автодорозі «Київ-Житомир» в 10 км від Києва розмістив в своєму автомобілі 3-х громадян Афганістану:ОСОБА_40, ОСОБА_41,  ОСОБА_59 та 2-х громадян Іраку: ОСОБА_43, і ОСОБА_44 та став перевозити їх на територію Закарпатської області.  Однак до кінця замисел не довів, бо 05.11.2008 року приблизно в 6 год. 45 хв. був  затриманий працівниками міліції разом із 5 нелегалами.

Продовжуючи  незаконну діяльність по вказівці ОСОБА_3 у вечірній час 14.11.2008 року ОСОБА_7 в супроводі невстановленої слідством особи на околиці с. Велика Димера  Київської області  зустрів 7 громадян Китаю, які переховувалися в полі з кукурудзою. А в період з 23 год. 14.11.2008 року до 2 год. 15.11.2008 року двома партіми ОСОБА_7 на автомобілі «Деу-Ланос» НОМЕР_1 доставив громадян Китаю в лісисту місцевість неподалік готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18» в с.Капітанівка.

В подальшому ОСОБА_7, виконуючи свою роль, отримав двох громадян Афганістану, які проживали в мікрорайоні «Троєщина» м.Києва і доставив їх до групи 7 громадян  Китаю, а потім ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_3 долучив до вказаної групи ще одного нелегального мігранта, тобто громадянина Афганістану. Цю групу в складі  7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістану, а саме:ОСОБА_46,  ОСОБА_65, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_66, ОСОБА_49, ОСОБА_48, ОСОБА_65, ОСОБА_51 ОСОБА_27, ОСОБА_52. прийняв для подальшої перевозки на територію Закарпатської області ОСОБА_23. 15.11.2008 року на мікроавтобусі «Мазда-5» на автошляху  сполученням «Нижні Ворота - Перечин» між селами Порошково та Тур’ї Ремети Перечинського району ОСОБА_33 передав 10 нелегальних мігрантів ОСОБА_5, а той в свою чергу ОСОБА_4 Оскільки ОСОБА_4 знаходився за межами Закарпатської області, то дав вказівку своїй доньці ОСОБА_70 здійснити провід ОСОБА_5 з 10 нелегальгими мігрантами до місця тимчасового переховування їх на околиці с.Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області, де передав їх ОСОБА_6. Своїми діями ОСОБА_70 сприяла в організації нелегальними мігрантами  незаконному перетину державного кордону України, що по суті і виконала ОСОБА_70, тобто сумісно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 супроводила групу нелегальних мігрантів на околицю с. Вишка, де нелегали підлягали схову для переправлення їх через державний кордон України. Але їхні дії не були доведені до кінця. Бо 15.11.2008 року в проміжок часу між   20-20.30 хв. Всі були затримані працівниками міліції.

Таким чином,  в період  серпня-листопада 2008 року ОСОБА_3 організував незаконне переправлення через державний кордон Украни 9 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 52  особи, в тому числі в складі ОЗГ сумісно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – 5 груп  нелегальних мігрантів загальною кількістю 31 особу.

ОСОБА_7 сприяв ОСОБА_3 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України 4 групи нелегальних мігрантів в кількості 27 осіб.

ОСОБА_70 сприяла ОСОБА_4 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України 3 групи нелегалів загальною кількістю 20 осіб.

ОСОБА_6 сприяв ОСОБА_4 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України однієї групи нелегальних мігрантів в кількості 10 осіб.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав частково та показав, що він підтримує повністю свої покази, дані ним на попередньому слідстві. Хто займався створенням групи показати не може, ніколи не був на Закарпатті, нікого не знав, нічого не планував ні з ким. Маршрут з Києва не знав, ОСОБА_5 знає тривалий час, грошей йому ніколи не давав, лише дав йому номер телефона ОСОБА_7. З ОСОБА_7 познайомився випадково в клубі, де останній працює барменом, знав що він таксист. До цього вони не зустрічалися і терміни «кубик лісу», або «коробки» в розмові між ними  не вживалися,  ОСОБА_7 цього не розумів. Його земляки, які проживають у Москві, просили знайти їм автомобіль-таксі, для чого він не цікавився. Особисто він ніколи не перевозив людей і до нього ніколи не зверталися люди з проханням про перетин кордону. ОСОБА_5 постійно просив від нього роботу, а саме перевезення людей і казав йому, що не лякається постів міліції, що все це законно. Він не знає законів України. Не знав, що людей, яких він поселяв у готелі не було документів та  шкодує, що познайомив ОСОБА_7 з ОСОБА_5 – лише хотів допомогти, не розуміючи про наслідки. Однак, повністю визнав свою вину у решті пред’явленого йому обвинувачення – організації ним незаконного переправлення через державний кордон України 9 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 52 особи за сприяння спочатку ОСОБА_35, після чого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, залученого ОСОБА_5 ОСОБА_23 (працівника органу внутрішніх справ під прикриттям), а між вчиненням останніми чотирьма злочинів – ОСОБА_14 та ОСОБА_34, а також у керівництві такими діями цих осіб. Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати, оскільки зрозумів наслідки своїх та інших вищевказаних співучасників незаконних дій, має на утриманні неповнолітню дитину.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнав повністю, покази, дані ним на попередньому слідстві підтримав та показав, що ОСОБА_3 знає біля двох років, придбав у нього автомобіль. Він деколи телефонувавйому і просив його перевезти людей. Як з ОСОБА_3, так і з ОСОБА_23 перебував у дружніх відносинах. З ОСОБА_23 познайомився в м. Ужгороді, коли останній мав намір купити в нього автомобіль. ОСОБА_23 перевозив людей з Києва  2 рази і один раз їздив до м. Одеси, привозив їх до Великого Березного і по телефону говорив з ОСОБА_3.14.11.2008 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 і просив приїхати в м. Київ. Він відмовився це робити, оскільки у нього був несправний автомобіль. За «товаром» (нелегальними мігрантами) поїхав ОСОБА_33 (ОСОБА_33), якого він мав зустріти в Закарпатській області. ОСОБА_3 наказав йому по телефону зконтактуватися з ОСОБА_23 і в ході розмови останній питав у ОСОБА_5, куди йому підвезуть людей. ОСОБА_5 не знав про це і порадив ОСОБА_23 зателефонувати ОСОБА_7, домовитися про зустріч. Цього дня йому телефонували біля 6 разів, просили щоб він «не підвів», що людей треба везти в Закарпаття. Людей 15.11.2008 року він забрав  перед с. Т.Ремети Перечинського району Закарпатської області і відвіз їх до с. Кострино Великоберезнянського району, де їх мала зустрітиОСОБА_70 і повинна була показати йому дорогу до с. Вишка. З нею був ОСОБА_6, перед затриманням він вийшов з її автомобіля. З автомобіля ОСОБА_5 також вийшли люди і були вже на вулиці. Після цього, під час їх затримання, працівники міліції його штовхнули під автомобіль, в який посадили людей. За період вересень-листопад привозив людей декілька разів. З м. Перечин до смт. В.Березний його супроводжував ОСОБА_33. Останній раз 15.11.2008 року ОСОБА_5 їхав без супроводу. За одне перевезення людей він отримував 300 доларів США. Він щиро розкаявся у вчиненому,  вчиняв  злочин внаслідок збігу тяжких сімейних обставин: хвороба дружини та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненому визнавав частково та  показав, що він не знав про те, що він перевозить нелегальних мігрантів і що це незаконно, він лише працював таксистом і  брав плату лише за надані ним послуги, тобто за проїзд по тарифу – 3 грн. за 1 км перевезення. Щодо обставин перевезення ним територією Київської області в ніч з 14 на 15.11.2008 10 нелегалів, яких 15.11.2008 було затримано у с. Вишка Великоберезнянського району показав наступне. 14.11.2008 йому зателефонував ОСОБА_3 та попросив допомогти – потрібно було відвезти людей. Вечером зателефонували від ОСОБА_3 і повідомили, що потрібно приїхати до м. Бровари. Там до нього в автомобіль сів чоловік, який показував йому дорогу, після чого з поля ОСОБА_7 забрав людей і повіз їх до м. Києва. В ході телефонної розмови з ОСОБА_3 останній повідомив, що зателефонує ОСОБА_5 і скаже куди їхати. ОСОБА_5 його повідомив, що приїде ОСОБА_33 до готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18». З ОСОБА_3 ОСОБА_7 познайомився в клубі, де працює барменом. Після роботи підробляє таксистом, тому і шукав клієнтів. ОСОБА_3 був його клієнтом, який підшуковував йому інших клієнтів. Між ними розмови про мігрантів ніколи не було. Коли люди не поміщалися в його автомобіль, ОСОБА_7 пропонував звернутися до інших таксистів, але ОСОБА_3 щодо цього заперечував та просив його здійснювати перевезення у кілька етапів. У нього був номер телефону ОСОБА_5 – одного разу ОСОБА_5 зателефонував і повідомив, що запізнюється, а на зустріч їде ОСОБА_33 і щоб ОСОБА_7 залишив людей. ОСОБА_5 не довіряв ОСОБА_23.Його не цікавила сума заробітку ОСОБА_5, вони розмовляли лише про автомобілі.Одного разу він забирав людей з кукурудзи, з приводу чого запитався у замовників, на що йому відповіли, що це не його «справа», обличчя деяких людей пам’ятає, вони були замерзшими. Люди не спілкувалися між собою. Однак, він не думав про те, що ці люди нелегали, а думав про заробіток. З поля з кукурудзою забирав людей один раз, чотири рази з вокзалу, ще їздив в м. Одесу,  відвозив до м. Львів, до Києва, готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18» або просто залишав людей на дорозі. Пасажирів ніколи не ховав, не знав, що перевезені ним іноземці можуть бути після цього незаконно переправлені через державний кордон України, йому про це ніхто не говорив, а він лише робив свою роботу. Просив його виправдати у пред’явленому йому обвинуваченні через недоведеність його вини у вчиненому.

Підсудний ОСОБА_6свою вину у вчиненому не визнав  та показав, що 15.11.2008 року йому на мобільний зателефонував його знайомий ОСОБА_4 і попросив поселити у готель туристів, коли з ними приїде його донька, ОСОБА_70 із ОСОБА_5. Не знав, що ці люди є нелегалами, вважав їх туристами. Однак, в с.Вишка їх затримали працівники міліції. Коли їх затримали – відвезли у Великоберезнянський РВ, потім повезли в м. Ужгород, де його били в коридорі СБУ щоб підписав показання, що займається нелегалами, на нього тиснули, показання примусили підписати. З матеріалами справи не ознайомлювався, дали прочитати 2 аркуші і казали, що адвокат йому не потрібний. Однак, до прокуратури не звертався, клопотання слідчому також не заявляв, до лікаря не звертався, оскільки не мав для цього часу.

Підсудна ОСОБА_70 свою вину у вчиненому не визнала та показала, що 15.11.2008 їй зателефонував її батько, ОСОБА_4, який в той час знаходився в           м. Києві і повідомив, що хтось з його знайомих попросив зустріти в с. Кострино Великоберезнянського району автомобіль «Мітсубісі» зеленого кольору. Вона мала показати водію цього автомобіля дорогу до с. Вишка, де їх буде очікувати якийсь чоловік. Вона зустріла вказаний автомобіль та показала дорогу в с. Вишка, підібравши по дорозі   ОСОБА_6. ОСОБА_5 хотів передати їй в автомобіль якісь дві коробки, але вона відмовилася, тому що мала лише показати дорогу. Їй було видно, що у ОСОБА_5 в автомобілі є пасажири, але їх не бачила, з ним не знайома, номер його телефону не знає. Коли вони підїхали  до с. Вишка та зупинилися, вона побачила біля автомобіля Мітсубісі під керуванням ОСОБА_5 групу людей. В в цей час до них під’їхали ще два автомобіля, з яких вийшли працівники міліції та затримали їх.

Підсудний ОСОБА_4  свою вину у вчиненому не визнав та показав, що нелегальних мігрантів, яких йому передавав ОСОБА_5 він доставляв у с. Вишка Великоберезнянського району, водив їх по лісам по декілька діб і відправляв їх у сторону Львівської області, повідомляючи мігрантів про те, що вони нібито вже знаходилися у Словаччині. Тим самим вводив в оману нелегальних мігрантів, не маючи наміру незаконно переводити їх через державний кордон України. Розкаюється у цих діях (зокрема, у шахрайстві). Всього доставив до с. Вишка біля 20 нелегалів групами по 4-6 осіб. Його донька, ОСОБА_70, не була обізнана про те, що в супроводжуваному нею автомобілі (під керуванням ОСОБА_5) були нелегальні мігранти, яких потім слід було незаконно перевести через державний кордон України. Він її лише прохав супроводити цей автомобіль, а ОСОБА_6 – протримати осіб два дні (в с. Вишка).  При цьому на нього вчинявся тиск і він поїхав у м. Київ щоб звернутися до УСБ України у Київській області з приводу фабрикації щодо нього справи.  При затриманні його незаконно етапували з м. Києва – везли біля 900 км у кайданках до м. Ужгорода, де били, порушуючи його права. Усі його незаконні (шахрайські) дії були спрямовані на повернення йому грошей,  які йому винен був  Джамал.За ці шахрайські дії йому платили до 1 000 доларів США за одну особу, яку він повинен був доставити до с. Вишка Великоберезнянського району. Цих осіб він відводив у ліс, саджав у потяг та супроводжував до м. Львів та м. Київ. Осіб йому привозив ОСОБА_5, а особа на ім’я ОСОБА_3 контролювала цей канал. ОСОБА_3 знає лише по голосу, який чув під час телефонних розмов. Ніякі автомобілі ОСОБА_3 йому не передавав. ОСОБА_4 доставляв нелегалів у с. Вишка, де був сигнал оператора мобільного зв’язку Словацької Республіки, телефонував з телефона із карткою цього оператора особам, які організували незаконне переправлення нелегалів через кордон України, вводивши організаторів в оману, що нібито нелегали вже у Словаччині. Для цього він і передавав нелегалів саме ОСОБА_6 в с. Вишка щоб вони у нього перебували деякий час. 15.11.2008, коли його донька за його вказівкою показувала дорогу ОСОБА_5, він (ОСОБА_4) знав як про знаходження нелегальних мігрантів у керованому ОСОБА_5 автомобілі, так і про здійснення супроводу автомобілів правоохоронними органами, однак ОСОБА_70 не знала про те, що ОСОБА_5 перевозить саме нелегалів.

Хоча  підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_70, ОСОБА_6, ОСОБА_4 не визнають своєї вини, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 частково визнають вину, їх вина у вчиненому злочині стверджується  показами   свідків, даних ними на попередньому слідстві та оголошеними в судовому засіданні, зокрема:

- свідка ОСОБА_23  (Т.10, а.с.57-64);

- свідка  ОСОБА_53  (Т.10, а.с. 73-77);

-свідка  ОСОБА_54  (Т.10, а.с. 52-56);

- свідка ОСОБА_55 (Т.10, а.с. 47-51);

- іншими матеріалами справи.

Так, вина підсудного ОСОБА_3 в організації ним незаконного переправлення осіб через державний кордон України (поза діяльністю ОЗГ) також стверджується іншими матеріалами справи, а саме:

З вироків Великоберезнянського районного суду від 06.05.2009 та апеляційного суду Закарпатської області від 01.10.2009 вбачається, що громадянина України ОСОБА_14 разом із співучасниками вчиненого злочину: ОСОБА_56, ОСОБА_27, ОСОБА_57, ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 визнано винуватими і засуджено за ч.2 ст.332 КК України за сприяння ними 25.10.2008 з корисливих мотивів у організації ОСОБА_3 (особою на ім’я «ОСОБА_3») незаконного переправлення восьми нелегальних мігрантів через державний кордон України в Словацьку Республіку (Т.18, а.с. 114-124, 125-128).

З протоколів допиту ОСОБА_14 в якості підозрюваного та обвинуваченого вбачається, що він, надаючи показання з приводу вищевказаних обставин щодо організації ним 25.10.2008 незаконного переправлення осіб через державний кордон України, постійно згадував ОСОБА_3 як особу на ім’я «ОСОБА_3», за вказівкою якого він вчиняв ці незаконні дії (Т.4, а.с. 44-48, 51-54, 57-59, 60-62).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 19.11.2008 вбачається, що ОСОБА_14 детально показав місце, спосіб та час організованого ним разом з іншими зазначеними співучасниками 25.10.2008 на прохання ОСОБА_3 незаконного переправлення 8 нелегалів через державний кордон України в Словаччину на напрямку 143 прикордонного знаку та місце тимчасового переховування останніх (Т.5, а.с. 37-46).

З вироку Перечинського районного суду Закарпатської області від 13.03.2009  вбачається, що громадянина України ОСОБА_34 засуджено за ч.2 ст.332 КК України за вчинення ним з корисливих мотивів незаконних дій, пов’язаних зі сприянням громадянину Афганістану ОСОБА_3 на прізвисько «ОСОБА_3» у організації останнім в кінці жовтня та на початку листопада 2008 року незаконного переправлення через державний кордон України семи громадян Афганістану: ОСОБА_58, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_59 та двох громадян Іраку: ОСОБА_43 ОСОБА_33, ОСОБА_44 (Т.6, а.с. 154-156).

З повідомлень ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області від 17.11.2008 та 23.02.2009, які свідчать про причетність ОСОБА_3 до вчинення цього злочину на каналі нелегальної міграції вбачається, що особою на прізвисько «ОСОБА_3» є громадянин Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженець Афганістану, зареєстрований в АДРЕСА_1, має статус біженця на підставі наказу управління Київської МДА від 14.09.1999 № 728 (Т.6, а.с.30, Т.5, а.с.173).

З протоколу пред’явлення особи для впізнання від 24.11.2008 вбачається, що свідок ОСОБА_60 впізнав ОСОБА_5, з яким він їздив в м. Київ в середині 2007 року, де через нього познайомився з особою на ім’я «ОСОБА_3». Разом з особою на ім’я «ОСОБА_3» ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_60 вів розмову з приводу організації незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України. Також впізнав ОСОБА_3 як «ОСОБА_3», з яким він познайомився в середині 2007 року і який схиляв його до участі в незаконному переправленні через державний кордон України нелегалів, від чого він відмовився. Телефон ОСОБА_3 він повідомив ОСОБА_34 на його прохання (Т6, а.с.35-39).

З протоколів про адміністративне затримання вбачається, що 06.11.2008 начальником відділу прикордонної служби «Новоселиця» в ході офіційної зустрічі з представниками Прикордонної поліції Словацької Республіки затримано за перетинання державного кордону із України в Словаччину поза пунктом пропуску через державний кордон України на напрямку 165 прикордонного знаку групу з чотирьох осіб: ОСОБА_58, ОСОБА_37, ОСОБА_38 та ОСОБА_39 (Т.6, а.с. 58-67).

Цих 4 іноземців ОСОБА_34 01.11.2008, біля 5 год., за вказівкою ОСОБА_3 таємно перевіз до АЗС «ОККО», що розташована на околиці с. Сімер Перечинського району з метою подальшого їх незаконного переправлення через державний кордон України в Словацьку Республіку.

З протоколів про адміністративне затримання та доданих до них документів, протоколу огляду місця події вбачається, що 05.11.2008, біля 6 год. 45 хв. ІДПС Мукачівського взводу ДПС УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області ОСОБА_61 затримано автомобіль «Мерседес-Бенц», н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_34, який перевозив трьох громадян Афганістану: ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_59 та двох громадян Іраку: ОСОБА_43 ОСОБА_33, ОСОБА_44, які не мали жодних документів, що б посвідчували їх особу. Цих 5 іноземців 05.11.2008 ОСОБА_34 за вказівкою ОСОБА_3 таємно перевозив в напрямку Закарпатської області в район державного кордону України зі Словацькою Республікою з метою подальшого їх незаконного переправлення іншими особами через державний кордон України в Словацьку Республіку (Т.6, а.с. 70-98, 99-101).

Так, з явки з повинною ОСОБА_34 вбачається, що він повністю визнав свою вину у вчиненні ним за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 сприяння останньому у організації ним незаконного переправлення дев’яти вищезазначених іноземців через державний кордон України у Словацьку Республіку. За ці дії ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_34 винагороду в розмірі 4 000 грн., у другому мав сплатити 500 доларів США (100 доларів США за 1 особу (Т.6, а.с.102,103).

Також вина  підсудніх ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_70, ОСОБА_6  у скоєнні ними злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України стверджується й іншими доказами.

Так, з протоколу огляду місця події від 15.11.2008 вбачається, що слідчим УСБ України в Закарпатській області на підставі повідомлення начальника ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області у період з 20.40 по 22.50 год. 15.11.2008 задокументовано місце затримання співробітниками ГУ МВС України в Закарпатській області ОСОБА_5, ОСОБА_70 та ОСОБА_6 спільно з групою нелегальних мігрантів в загальній кількості 10 осіб (7 громадян Китаю та 3 – Афганістану) на околиці дороги в с. Вишка сполученням «с. Вишка – с. Люта»  Великоберезнянського району 15.11.2008, біля 20.30 год. (Т.1, а.с. 40-59).

З протоколів огляду та затримання автомототранспорту від 15.11.2008 вбачається, що ІДПС ВДАІ та АТІ Метельов К.Ю. у зв’язку із затриманням нелегальних мігрантів оглянуто і затримано два транспортні засоби: «Міцубіші-Паджеро», н.з. НОМЕР_29, яким керував ОСОБА_5 та «ВАЗ-2107», н.з. НОМЕР_6, яким керувала ОСОБА_70 (Т.1,              а.с. 60-61).

З  рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області від 15.11.2008 вбачається, що 15.11.2008, біля 20.30 год. в ході проведення операції «Мігрант» та реалізації оперативних матеріалів, на узбіччі дороги між населеними пунктами Розтока та Вишка, в урочищі Микуликів Великоберезнянського району, останнім разом з працівником РМОП «Беркут», інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району, командиром Ужгородського взводу ДПС ДАІ ГУ МВС України в Закарпатській області, старшим слідчим УСБ України в Закарпатській області і начальником СГІРФО Великоберезнянського РВ виявлено та затримано водіїв та автомобілі «Міцубіші-Паджеро» зеленого кольору, н.з. НОМЕР_29, яким керував ОСОБА_5 та «ВАЗ-2107» червоного кольору, н.з. НОМЕР_6, яким керувала ОСОБА_70, а також – ОСОБА_6 Затримані здійснювали вигрузку нелегальних мігрантів в кількості десять осіб: 3 громадян Афганістану та 7 громадян Китаю, які не мали жодних документів, які б засвідчували їх особу, у зв’язку з чим їх передано до Великоберезнянського РВ ГУ МВС  (Т.1, а.с. 62).

З протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_3 вбачається, що 16.11.2008  під час його затримання він надав пояснення, визнавши факт організації ним незаконного переправлення через державний кордон України вказаних 7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістана за вищевказаних встановлених судом обставин (Т.1, а.с.96).

З протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_16, вбачається, що він затриманий 17.11.2008  за підозрою у організації за попередньою змовою групою осіб незаконного переправлення через державний кордон України 7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістана. Під час затримання ОСОБА_4 у цьому епізоді злочинної діяльності ОЗГ, до якої входив він та інші особи, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Даний протокол затримання та викладене у ньому пояснення підписані ОСОБА_4 у п’яти графах без викладення будь-яких зауважень (Т.7, а.с. 47,48).

З протоколу очної ставки між підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_4  за участі захисника останнього від 27.11.2008 року (Т.7, а.с. 148-149).

З протоколу очної ставки між підозрюваними ОСОБА_6 та ОСОБА_4  за участі захисника останнього від 27.11.2008 вбачається, що підозрювані впізнали один одного і перший показав, що в ході телефонних розмов у період 15.11.2008 – 20 год. 30 хв. 15.11.2008 (час затримання ОСОБА_6.) ОСОБА_4 просив його зустріти «товар»; пізніше уточнив – телевізори (Т.7, а.с. 150-151).

Однак пізніше, цієї ж доби, будучи допитаним в якості підозрюваного, ОСОБА_6 уточнив надані ним під час цієї очної ставки показання та показав, що ОСОБА_4 в ході телефонних розмов з ним у період 14-15.11.2008 до моменту затримання ОСОБА_6 о 20.30 год. в с. Вишка Великоберезнянського району  просив його зустріти людей – нелегальних мігрантів, яких він називав «телевізорами».

Спочатку ОСОБА_4 телефонував йому і запропонував роботу, повідомив що привезуть людей, яких треба перетримати десь у житлі, також він казав, що  це будуть «чорні», тобто нелегальні мігранти. В подальшому в телефонних розмовах він даних нелегальних мігрантів називав «телевізорами».

Також додав, що в ході очної ставки він (ОСОБА_6.) дуже переживав, оскільки на ній був присутній ОСОБА_4.і він важав, що після надання у присутності останнього правдивих показань, які викривають ОСОБА_4 у вчиненні злочину, він йому може помститися.

З протоколу пред’явлення осіб для впізнання від 08 квітня 2009 року вбачається, що ОСОБА_23 впізнав наступних осіб:

- ОСОБА_5, щодо якого ОСОБА_33 давав показання в ході допиту та відтворення за його участі обстановки і обставин події, саме ОСОБА_5 отримував від нього групи нелегальних мігрантів при їх доставці ОСОБА_23 на територіїю Закарпатської області;

- ОСОБА_4 та ОСОБА_70, які спільно 01.11.2008 року отримали від ОСОБА_5 доставлену ОСОБА_23 на територіїю Закарпатської області групу з 6 нелегальних мігрантів (Т.10, а.с.117-121).

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 09 квітня 2009 року вбачається, що ОСОБА_33 показав про обставини, за яких він протягом жовтня-листопада 2008 року здійснював за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перевезення груп нелегальних мігрантів з території Київської до Закарпатської області та про обставини, за яких він 01.11.2008 здійснював передачі груп нелегальних мігрантів ОСОБА_5, ОСОБА_4та ОСОБА_70 (Т.10, а.с.122-130).  

З протоколу пред’явлення осіб для впізнання вбачається, що ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3,  якого він знав як особу на прізвисько «ОСОБА_3» та ОСОБА_4 як осіб, які організовували незаконне переправлення іноземців через державний кордон України за обставин, про які він пояснив у вищезазначених показаннях (Т.8, а.с. 47-51).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події вбачається, що ОСОБА_5 показав на місці, де, коли, як і за яких обставин він отримував та виконував у складі ОЗГ вказівки від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з переміщення нелегальних мігрантів через державний кордон України за обставин, про які ОСОБА_5 надав вищевказані показання (Т.8, а.с. 126-129).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події вбачається, що ОСОБА_6 детально показав маршрут супроводження ним 15.11.2008 автомобілів, якими керували ОСОБА_70 та ОСОБА_5, останній – з 10 нелегальними мігрантами, місце і спосіб вчинення ним за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та ОСОБА_70 сприяння в організації ОСОБА_4 незаконного переправлення через державний кордон України групи нелегальних мігрантів в кількості 10 осіб та місце його затримання разом з ОСОБА_70, ОСОБА_5 і нелегалами (Т.8, а.с. 180-182).

З протоколу пред’явлення осіб для впізнання від 04 грудня 2008 року вбачається, що ОСОБА_7 впізнав наступних осіб:

- ОСОБА_3, якого він знав як особу на ім’я «ОСОБА_3», щодо якого він надав вищевказані покази. Саме ОСОБА_3 просив ОСОБА_7 здійснювати перевезення іноземців афганської та пакистанської національності, за що сплачував ОСОБА_7 грошову винагороду. В ніч з 14 на 15.11.2008 ОСОБА_3 дав йому вказівки, куди і в якій кількості перевозити іноземців з числа тих, яких ОСОБА_7 привіз до поляни біля готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18» в с. Капітанівка Київського району: 7 громадян Китаю та 3 – Афганістану;

- ОСОБА_5, якому він доставляв нелегальних мігрантів до вищевказаного готелю «ІНФОРМАЦІЯ_18» за вказівкою ОСОБА_3 (Т.9, а.с. 18-25).

З протоколів очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 від 04 грудня 2008 року та від 05 грудня 2008 року (Т.9, а.с. 26-28, 35-37).

З протоколів про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення вбачається, що 15.11.2008, біля 20 год. 30 хв. між селами Костринська Розтока та Вишка Великоберезнянського району, в урочищі Микуликів, затримано вищевказаних 7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістану, які не мали при собі жодних документів на право перебування на території України (Т.11, а.с. 2-8, 9-58).

З протоколів допиту цих іноземців (ОСОБА_46, ОСОБА_65, ОСОБА_64, ОСОБА_48, ОСОБА_66, ОСОБА_49, ОСОБА_48, ОСОБА_50, ОСОБА_66 ОСОБА_27 та ОСОБА_52 ОСОБА_67) вбачаються встановлені судом обставини, за яких вони, сплативши кошти, мали намір незаконно потрапити з України до країн Західної Європи для працевлаштування (Т.11, а.с. 63-134).

З протоколів пред’явлення осіб для впізнання вбачається, що затримані 2 громадян Афганістану ОСОБА_50, ОСОБА_52 ОСОБА_67 та 3 громадян Китаю ОСОБА_68, ОСОБА_64, ОСОБА_46 впізнали ОСОБА_5, який за вищевказаних встановлених судом обставин здійснював таємне перевезення цих іноземців 15.11.2008 територією Закарпатської області на вищевказаному автомобілі «Міцубіші-Паджеро» до моменту їх затримання о 20.30 год. тієї ж доби (Т.11, а.с. 135-143, 151-158, 177-185, 195-203, 213-221).

З протоколів  впізнання транспортного засобу  вбачається, що затримані 15.11.2008 вищевказані 7 громадян Китаю впізнали керований ОСОБА_7 автомобіль, на якому було здійснено їх таємне перевезення територією м. Києва з поля із кукурудзою до безлюдної лісистої місцевості, до моменту їх передачі ОСОБА_23 для подальшої таємної доставки на територію Закарпатської області (Т.11, а.с.222-230).

З повідомлення ВБЗПТЛ ГУ МВС України в Закарпатській області від 21.11.2008 вбачається, що 15.11.2008 під час реалізації спільного плану ліквідовано стійкий транснаціональний канал нелегальної міграції, що діяв на території Чернігівської, Київської та Закарпатської областей протягом 2008 року.

Організатор каналу – ОСОБА_3, перевізники: ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_34 Організатор переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України на території Великоберезнянського району – ОСОБА_4, у якого провідником нелегальних мігрантів був ОСОБА_6, а перевізником – ОСОБА_70

Організатор переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України на території Великоберезнянського району – ОСОБА_14, провідники: ОСОБА_24, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_27 (Т.12, а.с. 1-4).

З протоколів про результати здійснення оперативно-технічного заходу «Зняття інформації з каналів телефонного мобільного зв’язку», фонограм розмов (містяться на компакт дисках №№ 280,290) та їх роздруківок  вбачається, що у період жовтень-листопад 2008 року підсудні в ході телефонних розмов погоджували час, місце, умови, спосіб та інші обставини незаконного переміщення нелегалів через державний кордон України (Т.12, а.с. 5-29, 30-46, 47-97, 99-102, 103-121, 122, 123-133, Т.15, а.с.148).

З висновків фоноскопічних експертиз від 06.07.2009 № 21/3, 30.07.2009 № 22/3 вбачається, що у досліджуваних фонограмах розмов підсудних (записані у вищевказаних дисках №№ 280,290), які вони вели між собою у період готування та вчинення злочинів – з 06.10.2008 по 15.11.2008 із застосуванням засобів мобільного зв’язку, виявлені їх голоси та усне мовлення (13, а.с. 30-111, 113-142).

Також вина підсудних доведена речовими доказами:

1. Роздруківками операторів мобільного зв’язку ЗАТ «УМЗ» («МТС»), ТОВ «Астеліт» («Лайф»), ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», в яких зафіксовані телефонні з’єднання номерів мобільних телефонів, якими користувався ОСОБА_3, з номерами мобільних телефонів, якими користувалися інші співучасники (в т.ч. й між собою) вищевказаних злочинів під час організації, підготовки та керівництва незаконними діями на каналі нелегальної міграції, а також вчинення сприяння в організації ОСОБА_3 цих незаконних дій, у період жовтня-листопада 2008 року (Т.5, а.с.81-147, 155-160, 161-170; Т.6, а.с. 15, 16-17, 18-23, 24-29; Т.14, а.с.57-69, 70, 71- 111, 119-120, 128-139, 140-147, 148-158,160-165).

2. Вилученими у ОСОБА_3 мобільними телефонами: 1) «NOKIA-N95» (ІМЕІ  код: НОМЕР_7) з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф» № НОМЕР_8;                   2) «NOKIA-3109с» (ІМЕІ код: НОМЕР_9) з сім-карткою «Лайф» НОМЕР_10;               3) «NOKIA-3109с» (ІМЕІ код: НОМЕР_30) з сім-карткою «МТС» НОМЕР_12;               4) «NOKIA-2610»    (ІМЕІ код: НОМЕР_31) з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_14;            5) «NOKIA-2630»  (ІМЕІ код: НОМЕР_32) з сім-карткою «МТС» НОМЕР_16               6) «NOKIA-5140і»    (ІМЕІ код: НОМЕР_17)  з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_18

(Т.14, а.с.32,33,37,38, Т.15, а.с.  93-109, 133).

3. Вилученими у ОСОБА_4 мобільними телефонами: 1) «NOKIA-1200» (клавіатура з англійськими та арабськими символами (ІМЕІ код: НОМЕР_33) с сім-карткою НОМЕР_22; 2) «NOKIA-1100і» (ІМЕІ код: НОМЕР_27) с сім-карткою          НОМЕР_28; 3) «NOKIA-6030» (ІМЕІ код: – НОМЕР_19) с сім-карткою                          № НОМЕР_20, які використовувалися цим підсудним в період з жовтня по листопад 2008 року при готуванні і вчиненні у складі зазначеної організованої злочинної групи сприяння в організації ОСОБА_3 незаконного переправлення вищевказаних 5 груп нелегальних мігрантів кількістю 31 особа через державний кордон України, а також безпосередньої організації вчинення цих злочинів на території Закарпатської області (Т.15, а.с. 62-64, 137);

4. Вилученим у ОСОБА_7 мобільним телефоном «NOKIA -6233» (ІМЕІ  код: НОМЕР_23) з сім-карткою НОМЕР_24, який використовувався цим підсудним в період з жовтня по листопад 2008 року при готуванні і вчиненні ним сприяння в організації ОСОБА_3 незаконного переправлення 4 груп нелегальних мігрантів кількістю 27 осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_23 (Т.15, а.с. 65-67, 139);

5. Вилученим у ОСОБА_6 мобільним телефоном «NOKIA-6151» (ІМЕІ код: НОМЕР_25) з сім-карткою НОМЕР_26, який використовувся цим підсудним 15.11.2008 під час готування та сприяння ОСОБА_4 в організації останнім на території Великоберезнянського району незаконного переправлення  групи нелегальних мігрантів через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб (Т.15, а.с. 54-60, 141-143);

З протоколу про наслідки проведення оперативно-розшукових заходів від 15.04.2009 року та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи  від 27.07.2009 вбачається, що в період з 22.10 по 15.11.2008 на підставі затвердженої Міністром внутрішніх справ України постанови та у відповідності до спеціального завдання від 19.08.2008 №№ 59/104 цт, 59/102 цт відповідно, за оперативно-розшуковою справою категорії «Захист» здійснено проникнення працівника міліції під прикриттям ОСОБА_23 (анкетні дані) в організовану злочинну групу, лідером якої був громадянин Афганістану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_17, яка протягом тривалого часу займалася незаконним переправленням нелегальних мігрантів через державний кордон України  (Т.16, а.с. 2,3, 4-8).

Вина підсудних у вчиненні інкримінованого їм  злочину доведена також іншими матеріалами справи.

Отже, дослідивши докази в їх сукупності, суд визнає, що заперечення ОСОБА_3 щодо вчинення ним разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочинів у складі ОЗГ спростовується як вищевказаними доказами, так і показаннями підсудного ОСОБА_5, який визнав свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні частково , підтвердивши наявність ОЗГ у  складі її основного організатора ОСОБА_3, а також його (ОСОБА_5) та ОСОБА_4, які організовували злочини на території Закарпатської області (останній був ще й безпосереднім виконавцем вчинених цією групою ряду злочинів).

Також про створення організованої групи та спільну злочинну діяльність у її складі зазначених осіб свідчить і ретельна підготовка її учасників з метою вчинення злочинів на каналі нелегальної міграції, кількість епізодів цієї діяльності і залучення кожним з членів групи до вчинення цих злочинів інших осіб, які не усвідомлювали про існування ОЗГ, однак сприяли у вчиненні цих злочинів, тривалий час знайомства ОСОБА_3 разом з іншими учасниками ОЗГ – понад один рік з ОСОБА_5 та протягом 2008 року зОСОБА_4.

Спростовуються матеріалами справи та наявними у ній доказами і показання ОСОБА_70 про те, що 15.11.2008 року під час надання нею письмових  пояснень, а 16.11.2008 року – показань в якості свідка (Т.8, а.с. 198-199, 200-205), вона обмовила  себе та свого батька, ОСОБА_4 (у вчиненні 15.11.2008 вищевказаного злочину), в зв’язку з тим, що перебувала під впливом недозволених методів дізнання, застосованих у відношенні до неї співробітниками міліції під час та після її затримання.

Цього висновку суд дійшов тому, що зазначені вище первинні пояснення та показання ОСОБА_70 повністю узгоджуються з іншими достовірними доказами, що є у справі, а за результатами службової перевірки ГУ МВС України в Закарпатській області вчинення на неї тиску працівниками  міліції не знайшло свого підтвердження:                                 затверджений 29.01.2009 начальником ГУ МВС України в Закарпатській області висновок за результатами службового розслідування за зверненням ОСОБА_70 щодо застосування по відношенню до неї недозволених методів дізнання спростовує ці доводи.

Що стосується доводів ОСОБА_4 про вчинення на нього співробітниками міліції тиску та допущення ними грубих порушень його конституційних прав, через що під час першого допиту він нібито змушений був дати неправдиві показання щодо себе, такі повністю спростовуються затвердженими 30.12.2008 та 15.05.2009 начальником ГУ МВС України  в  Закарпатській   області   висновками   службового  розслідування  від  29.12.2008, 14.05.2009, а також постановою заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.02.2009 (Т.7, а.с. 157-159, 181-182; Т.17, а.с. 80-81).

Підсудний ОСОБА_6 також заперечив проти наданих ним на досудовому слідстві визнавальних вину показань з посиланням на те, що ці показання його примусили підписати та показав, що не знав, про те, що люди, яких він мав зустріти, були нелегалами і про їх подальшу долю –  вважав їх туристами. Також зазначив, що надав визнавальні покази на досудовому слідстві, оскільки до нього застосовувалися недозволені методи дізнання та слідства: на нього тиснули, його били. З матеріалами справи він не знайомився, йому надали прочитати лише 2 аркуші і казали що адвокат йому не потрібний, змусили підписати відмову від захисника.

Ці доводи також спростовуються матеріалами кримінальної справи, оскільки в них відсутні будь-які дані про  звернення ОСОБА_6   до відповідних органів,  а також  показаннями підсудного ОСОБА_5, вищевказаних свідків ОСОБА_23, ОСОБА_55 та ОСОБА_54.

Заперечення своєї вини ОСОБА_7 та його доводи про те, що йому нібито не було відомо про вчинення злочинів на каналі нелегальної міграції ОСОБА_3 та ОСОБА_5  спростовуються як показаннями обох останніх, свідків ОСОБА_23, ОСОБА_55, ОСОБА_54, так і вищезазначеними матеріалами  справи.

З довідок ВІТ УМВС України в Закарпатській та Київській областях  від 19.11.2008  року та  09.12.2008 року (Т.1, а.с. 63,64) вбачається, що підсудний ОСОБА_3 раніше не  судимий.

Згідно виданої КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (ЖЕК-307) характеристики за місцем реєстрації ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) від 25.11.2008 року підсудний характеризується позитивно.

З виданої КП «Голосіїв-житлосервіс» Голосіївської районної ради в м. Києві  характеристики за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 (АДРЕСА_9) від 16.01.2009 року вбачається, що підсудний також характеризується позитивно (Т.1, а.с.70).

Із затвердженої начальником відділу ДДВП України в Закарпатській області – начальником Закарпатської УВП № 9 характеристики від 16.06.2009 вбачається, що ОСОБА_3 за час утримання його в Закарпатській УВП з 26.11.2008 зарекомендував себе в основному з позитивної сторони (Т.1, а.с.78).

З довідки ВІТ УМВС України в Закарпатській області від 19.11.2008 року  та вироку Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від  20.05.2008 року вбачається, що ОСОБА_4  судимий за ч.2 ст.342, ч.2 ст.345, ч.1 ст.347 КК України, із застосуванням положень ст.ст. 70,75 КК України,-  до чотирьох років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку (Т.7, а.с.1, 6-7,8, 9-11, 12-28).   

Із затвердженої начальником відділу ДДВП України в Закарпатській області – начальником Закарпатської УВП №9 характеристики від 16.06.2009 року вбачається, що ОСОБА_4 за час утримання його в Закарпатській УВП з 20.11.2008 року зарекомендував себе посередньо. (Т.7, а.с.30).

З виданих адресно-довідковим бюро УМВС України в Закарпатській області та Загорбською сільською радою Великоберезнянського району Закарпатської області довідок вбачається, що  підсудний ОСОБА_4,  має на утриманні двох неповнолітніх дітей.; за місцем проживання характеризується негативно, має на утриманні пристарілих батьків (Т.7, а.с. 31,33,34; Т.18, а.с.191).

З довідки ВІТ УМВС України в Закарпатській області від 19.11.2008 року та вироку Воловецького районного суду Закарпатської області від 05.07.2007 року вбачається, що підсудний ОСОБА_5 притягувався до кримінальної відповідальності, судимий  за ч.2 ст.332 КК України, із застосуванням положення ст.75 КК України,- до трьох років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку (Т.8, а.с.1, 20-21).

З виданих адресно-довідковим бюро УМВС України в Закарпатській області та Перечинською міською радою Закарпатської області довідок,  а також характеристики  вбачається, що він має на утриманні неповнолітню дитину та батька, характеризується позитивно. (Т.8, а.с.5,6,8).

З довідки ВІТ УМВС України в Закарпатській області від 19.11.2008 року  вбачається, що підсудний ОСОБА_6  раніше не  судимий (Т.8, а.с.131).

З довідки Вишківської сільської ради Великоберезнянського району вбачається, що він за місцем проживання характеризується позитивно та є інвалідом третьої групи з дитинства (Т.8, а.с.132,134,135; Т.18, а.с.193).

З довідки ВІТ УМВС України в Закарпатській області від 19.11.2008 року вбачається, що ОСОБА_70 раніше не судима (Т.8, а.с.183).

З виданої Загорбською сільською радою Великоберезнянського району Закарпатської області характеристики від 19.11.2008 року вбачається, що ОСОБА_70  скромна, ввічлива, розумна та здібна людина, на даний час навчається у вищому учбовому закладі м. Ужгорода, неодружена, батько ніде не працює, мати – вчителька Жорнавської школи І-ІІ ступенів, до друзів і старших людей доброзичлива, користується повагою серед молоді села, добросовісна (Т.8, а.с. 194,195,196).

По місцю навчання ОСОБА_70 також характеризується позитивно (Т.8, а.с. 185,188; Т.18, а.с.192,194).

З довідки ВІТ УМВС України в Київській області від 06.05.2009 року вбачається, що підсудний ОСОБА_7  раніше не  судимий (Т.9, а.с.1).

По місцю проживання ОСОБА_7 по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Оцінивши  зібрані докази в сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми по справі, кваліфікує  дії:

- ОСОБА_3 ч.3 ст.28 , ч.2 ст.332 КК України як  організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України та керівництво такими діями, вчинені  в складі організованої злочинної групи;

- ОСОБА_4 за  ч.3 ст.28, ч.2 ст.332 КК України як  організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України та керівництво такими діями, вчинені  в складі організованої злочинної групи;

-  ОСОБА_5 за  ч.3 с.28, ч.2 ст.332 КК України  як організація та сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинені в складі організованої злочинної групи;

- ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_70 за ч.2 ст.332 КК України  як  сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_70, ОСОБА_7 суд враховує загальні засади призначення покарання, ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу винних, обставини справи, зокрема кількість епізодів злочинної діяльності, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Пом’якшуючими покарання обставинами підсудному ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття у вчиненні ним усіх злочинів (окрім вчинення таких у складі організованої злочинної групи за його участі, ОСОБА_5 і ОСОБА_4), наявність на його утриманні неповнолітньої дитини, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше.

Пом’якшуючими покарання обставинами підсудному ОСОБА_4  суд визнає наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей та повнолітньої доньки, що продовжує навчання до 23 років, а також хворих пристарілих батьків.

Пом’якшуючими покарання обставинами підсудному ОСОБА_5  суд визнає його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину – надання ним правдивих показань під час як досудового, так і судового слідства, серцева хвороба, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, хворої дружини та пристарілого батька.

Пом’якшуючою покарання обставиною підсудному ОСОБА_7 суд визнає наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей.

Пом’якшуючою покарання обставиною підсудному ОСОБА_6  суд визнає  те, що він являється інвалідом третьої групи з дитинства.

Пом’якшуючими покарання обставинами  підсудної ОСОБА_70 суд визнає вчинення нею злочину під впливом її батька, та у молодому віці (18 років).

Обтяжуючими покарання обставинами підсудних ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5  суд визнає вчинення ними злочину у складі організованої групи.

Обтяжуючих покарання підсудних ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_70 обставин судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудним ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_70, ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано їхні дії.

Однак, враховуючи тяжкість злочину, особу винних ОСОБА_6, ОСОБА_70, ОСОБА_7, обставини справи, суд приходить до висновку, що їх виправлення  можливе без відбування покарання відповідно до ст.75 КК України, а тому  ОСОБА_6, ОСОБА_70, ОСОБА_7 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк, поклавши на них обов’язок, передбачений ст.76 КК України, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Оскільки  підсудній ОСОБА_5  вчинив злочин під час іспитового строку, встановленого йому вироком Воловецького районного суду від 05.07.2007 року , йому слід  відповідно до ст.71 КК України частково приєднати до призначеного покарання за цим вироком, призначене йому покарання за вироком Воловецького районного суду від 05.07.2007 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст.81 ККПК України

Судові витрати по справі відсутні.

ОбранийОСОБА_3запобiжний захід у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили залишити  слід залишити попереднім.

Обраний ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_70 запобiжний захiд у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили  залишити слід залишити попереднім.

Обраний стосовно ОСОБА_4  запобіжний захід у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили слід змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Керуючись ст.ст.  323,324 КПК України, суд , -

 З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним  у вчиненні злочину, передбаченого

ч.3 ст.28, ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання у виді  4 років позбавлення волі  з конфіскацією засобів вчинення злочину;

ОСОБА_4 визнати виним  у вчинені злочину, передбавченого ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років  позбавлення волі  з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України частково приєднати до призначеного покарання за цим вироком покарання, призначене ОСОБА_70 вироком Великоберезнянського районного суду від 20 травня 2008 року та остаточно визначити йому покарання у виді 3 роки і 2 міс. позбавлення волі  з конфіскацією засобів вчинення злочину.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого     ч.3 ст.28 та ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання виді 3 років позбавлення волі   з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати до призначеного ОСОБА_5 покарання за цим вироком покарання, призначене йому вироком Воловецького районного суду Закарпатської області від 5 липня 2007 року та остаточно визначити йому покарання у виді  3-х років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.

ОСОБА_7 визнати винним  у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання  у виді 3 років позбавлення волі  з конфіскацією засобів вчинення злочину.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання  у виді  3 років позбавлення волі  з конфіскацією засобів вчинення злочину.

ОСОБА_70 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити їй покарання  у виді  3 років позбавлення волі  з конфіскацією засобів вчинення злочину.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_70, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк один рік та покласти на них  обобязок періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію та повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Початок відбуття  покарання ОСОБА_3рахувати з дня його затримання – 16 листопада 2008 року.

Початок строку відбуття покарання  ОСОБА_70  рахувати з дня його затримання – 17 листопада 2008 року, зарахувавши йому попереднє ув’язнення  у строк покарання.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання , зарахувавши в строк відбуття покарання  строк його перебування під вартою з 01 вересня 2010 року по 18 березня 2011 року.

Речові докази: роздруківки операторів мобільного зв’язку ЗАТ «УМЗ» («МТС»), ТОВ «Астеліт» («Лайф»), ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», протоколи ОТЗ, компакт-диски                №№ 280,290 та компакт-касети зберігати при справі.

Речові докази:

- мобільні телефони «NOKIA-N95» (ІМЕІ  код: НОМЕР_7) з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф» № НОМЕР_8; «NOKIA-3109с» (ІМЕІ код: НОМЕР_9) з сім-карткою «Лайф» НОМЕР_10; «NOKIA-3109с» (ІМЕІ код: НОМЕР_11) з сім карткою «МТС» НОМЕР_12; «NOKIA-2610» (ІМЕІ код: НОМЕР_13) з сім-карткою «Київстар» № НОМЕР_14; «NOKIA-2630» (ІМЕІ код: НОМЕР_15) з сім-карткою «МТС» НОМЕР_16 «NOKIA-5140і» (ІМЕІ код: НОМЕР_17) з сім-карткою «Київстар» НОМЕР_18; «NOKIA-6030» (ІМЕІ код: НОМЕР_19) з сім-карткою № НОМЕР_20, «NOKIA-1200» (ІМЕІ код: НОМЕР_21) з сім-карткою               НОМЕР_22; «NOKIA-6233», (ІМЕІ код: НОМЕР_23) з сім-карткою НОМЕР_24, «NOKIA-6151» (ІМЕІ код: НОМЕР_25) з сім-карткою НОМЕР_26, що зберігаються в камері речових доказів УСБ України в Закарпатській області;

- мобільний телефон «NOKIA-1100і» (ІМЕІ код: НОМЕР_27) з сім-карткою               НОМЕР_28, що перебуває у відповідальному зберіганні ОСОБА_6: АДРЕСА_10;  

- легковий автомобіль: марки «ВАЗ-2107», державний номерний знак  НОМЕР_29 – конфіскувати на користь держави.

Легкові автомобілі марки «Міцубіші-Паджеро», державний номерний знак  НОМЕР_29,  марки  «Деу-Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 що знаходяться на відповідальному зберіганні відповідно у ОСОБА_69: АДРЕСА_11 та ТОВ «Мультисервіс: м. Ужгород, вул. Трудова,2 – повернути власникам.

Обраний ОСОБА_3  запобiжний захід у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили залишити попереднім.

Обраний ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_70 запобiжний захiд у виді підписки про невиїзд до набрання вироком законної сили  залишити попереднім.

Обраний стосовно ОСОБА_4  запобіжний захід у виді взяття під варту до набрання вироком законної сили змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатсокї області  протягом  п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженому ОСОБА_3 – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

 Головуючий:                           “підпис”

Суддя Великоберезнянського районного суду