№ 2-1818/11

№/п  2/810/200/2012

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

           21 лютого 2012 року

          Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

                    головуючого судді - Ачкасова О.М.

                    при секретарі - Кузіної Л.Х.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що 20.02.2001 року між ним та відповідачем був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,06 га для ведення садівництва, що розташована на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області садово-городницького обслуговуючого кооперативу «Сталь-5»та що належала ОСОБА_2 на праві власності на підставі державного акту. За ділянку позивачем було сплачено відповідачеві 500 гривень, проте, до теперішнього часу ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.       

У судовому засіданні позивач підтримав позов, просив суд його задовольнити, пояснив суду, що з відповідачем підписав договір, сплатив гроші за землю, обробляє ділянку з 2001 року, претензій до нього ОСОБА_2 не має, однак, нотаріально відмовляється оформлювати угоду, оскільки немає на це коштів, часу та у нього є дружина за якою треба доглядати.   

Відповідач у судове засідання не з»явився, надіслав до суду заяву, у якій проти  позову не заперечував, просив суд розглянути справу за його відсутності, вказавши, що відмовив ОСОБА_1 у нотаріальному оформленні договору, оскільки у нього немає грошових коштів, часу на збір документів, та він доглядає за жінкою, яка є інвалідом.  

Представник третьої особи - відділу Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області у судове засідання не з»явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та представника третьої особи, на підставі наявних у справі матеріалів.  

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що позов  не є обгрунтованим та у його задоволенні треба відмовити у повному обсязі, з наступних підстав.

           Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.  

          Судом встановлено, що сторонами у справі 20.02.2001 року був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,06 га для ведення садівництва, що розташована на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області садово-городницького обслуговуючого кооперативу «Сталь-5».

          ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в угоді домовились щодо істотних її умов (предмет, ціна, тощо), позивач сплатив відповідачеві обумовлену ціну.

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_2, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю від 23.06.1994 року (зар. №232, серія акту ЗП 07-501675).              

          Чинною на цей час статтею 220 ЦК України, на яку зокрема, в обгрунтування своїх позовних вимог посилається позивач, встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. (ч. 2 ст. 220 ЦК України).

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Отже, правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін права та обов'язки.

Таким чином, доводи позивача та позовні вимоги про можливість застосування положень ст. 220 ЦК України та визнання спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним суд не вважає обгрунтованими, оскільки останній на теперішній час підлягає державній реєстрації і є вчиненим з моменту її проведення.

          Посилання позивача на ст. 47 ЦК України 1963 року не спростовує наведене, адже, до суду він звернувся лише наприкінці 2011 року, в той час як ЦК України 2003 року набув чинності ще з 01.01.2004 року.  

          Таким чином, доводи, викладені у позові, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, є безпідставними та необґрунтованими, отже, у задоволенні позову треба відмовити у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 210, 220, 640, 657 ЦК України, суд       

                                                       ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на земельну ділянку - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів.

          Суддя: