Справа № 1-17 2007р.

 

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

10 липня 2007 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М. ,  при секретарі Скринник Ю.О.,  з участю прокурора Плевако В.А.,  захисників ОСОБА_1,  ОСОБА_2 ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,  уродженки с. Миропілля Краснопільського р-ну Сумської області,  українки,  громадянки України,  з середньо-спеціальною освітою,  непрацюючої,  невійськовозобов'язаної,  заміжньої,  мешканки АДРЕСА_1,  раніше несудимої,

в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  ст.  191 ч.2 , 366 ч.1 КК України,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Органом досудового слідства ОСОБА_3  було пред*явлене обвинувачення,  яке полягало в слідуючому.

У лютому 2006 року ОСОБА_3  була призначена головою Миропільської дільничної виборчої комісії №138 Білопільського територіального виборчого округу №159 по виборах народних депутатів України,  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів.

Відповідно до своїх службових повноважень голови дільничної виборчої комісії,  визначених Законами України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів» зі змінами,  «Про вибори народних депутатів» зі змінами,  вона являлася службовою особою,  оскільки тимчасово обіймала посаду,  пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків.

Після проведення виборів невстановленого достовірно під час досудового слідства дня між 14 і 18 квітня 2006 року звільнений член Миропільської дільничної виборчої комісії №138 ОСОБА_4 за усним дорученням ОСОБА_3  отримала від представників Білопільської територіальної виборчої комісії №159 через 3667 грн. 98 коп. і платіжну відомість типової форми 53 від 01.03.2006 р. для виплати коштів членам своєї дільничної виборчої комісії в сумах,  вказаних у відомості.

Того ж дня ОСОБА_4,  залишивши собі 420 грн. 27 коп.,  які були призначені для виплати їй згідно відомості,  поставивши свій підпис в ній,  передала решту отриманих грошей і відомість ОСОБА_3  для того,  щоб та провела видачу грошей решті членів комісії.

ОСОБА_3 ,  ,  зловживаючи своїм службовим становищем голови дільничної виборчої комісії,  вирішила частину отриманих грошей привласнити,  а підписи у платіжній відомості від членів комісії підробити.

З цією метою вона виплатила членам комісії ОСОБА_5 25 грн. замість належних їй до виплати 131, 63 грн.,  ОСОБА_6 - 25 грн. замість належних їй до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_7 - 25 грн.   замість належних їй до

 

виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_8 - 25 грн. замість належних їй до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_9 - 25 грн. замість належних йому до виплати 131, 63 грн.,  ОСОБА_10 - 25 грн. замість належних їй до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_11 - 25 грн. замість належних йому до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_12 - 25 грн. замість належних їй до виплати 211, 37 грн.,  ОСОБА_13 -25 грн. замість належних їй до виплати 87, 32 грн.,  ОСОБА_14 - 25 грн. замість належних їй до виплати 420, 27 грн.,  ОСОБА_15 - 25 грн. замість належних їй до виплати 131, 63 грн.,  ОСОБА_16 - 25 грн. замість належних їй до виплати 87, 32 грн.,  ОСОБА_17 - 25 грн. замість належних йому до виплати 131, 63 грн.,  ОСОБА_18 - 25 грн. замість належних їй до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_19 - 25 грн. замість належних їй до виплати 57, 80 грн.,  а решту коштів,  які належало їм виплатити у загальній сумі 1628, 14 грн. привласнила,  маючи намір використати у власних цілях.

Підписи у платіжній відомості типової форми №53 від 01.03.2006 р. від вказаних членів комісії вона підробила і подала її до Білопільської територіальної виборчої комісії.

Органом досудового слідства ОСОБА_3  було пред*явлене обвинувачення у вчиненні злочину,  передбаченого от. 191 ч.2 КК України,  оскільки вона являючись службовою особою,  шляхом зловживання службовим становищем привласнила чуже майно та за  ст.  366 ч.1 КК України,  поскільки,  вона підробивши в платіжній відомості підписи від членів комісії внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості,  тобто вчинила службове підроблення та видала завідомо неправдивий документ.

Поскільки,  в ході судового слідства не знайшло свого підтвердження службове підроблення ОСОБА_3  прокурором в судовому засіданні в порядку  ст.  277 КПК України було змінено обвинувачення,  виключено з обвинувачення вчинення ОСОБА_3  злочину,  передбаченого  ст.  366ч. 1 КК України і остаточне обвинувачення було сформульовано слідуючим чином.

У лютому 2006 року ОСОБА_3  була призначена головою Миропільської дільничної виборчої комісії №138 Білопільського територіального виборчого округу №159 по виборах народних депутатів України,  депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів.

Відповідно до своїх службових повноважень голови дільничної виборчої комісії,  визначених Законами України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів» зі змінами,  «Про вибори народних депутатів» зі змінами,  вона являлася службовою особою,  оскільки тимчасово обіймала посаду,  пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків.

Після проведення виборів невстановленого достовірно під час досудового слідства дня між 14 і 18 квітня 2006 року звільнений член Миропільської дільничної виборчої комісії №138 ОСОБА_4 за усним дорученням ОСОБА_3  отримала від представників Білопільської територіальної виборчої комісії №159 через 3667 грн. 98 коп. і платіжну відомість типової форми 53 від 01.03.2006 р. для виплати коштів членам своєї дільничної виборчої комісії в сумах,  вказаних у відомості.

Того ж дня ОСОБА_4,  залишивши собі 420 грн. 27 коп.,  які були призначені для виплати їй згідно відомості,  поставивши свій підпис в ній,  передала решту отриманих грошей і відомість ОСОБА_3  для того,  щоб та провела видачу грошей решті членів комісії.

ОСОБА_3 ,  ,  зловживаючи своїм службовим становищем голови дільничної виборчої комісії,  вирішила частину отриманих грошей привласнити.

З цією метою вона виплатила членам комісії ОСОБА_5 25 грн. замість належних їй до виплати 131, 63 грн.,  ОСОБА_6 - 25 грн. замість належних їй до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_7 - 25 грн. замість належних їй до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_8 - 25 грн. замість належних їй до виплати

 

102, 09 грн.,  ОСОБА_9 - 25 грн. замість належних йому до виплати 131, 63 грн.,  ОСОБА_10 - 25 грн. замість належних Їй до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_11 - 25 грн. замість належних йому до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_12 - 25 грн. замість належних Їй до виплати 211, 37 грн.,  ОСОБА_13 -25 грн. замість належних їй до виплати 87, 32 грн.,  ОСОБА_14 - 25 грн. замість належних їй до виплати 420, 27 грн.,  ОСОБА_15 - 25 грн. замість належних їй до виплати 131, 63 грн.,  ОСОБА_16 - 25 грн. замість належних їй до виплати 87, 32 грн.,  ОСОБА_17 - 25 грн. замість належних йому до виплати 131, 63 грн.,  ОСОБА_18 - 25 грн. замість належних їй до виплати 102, 09 грн.,  ОСОБА_19 - 25 грн. замість належних їй до виплати 57, 80 грн.,  а решту коштів,  які належало їм виплатити у загальній сумі 1628, 14 грн. привласнила,  маючи намір використати у власних цілях.

Таким чином,  на думку прокурора,  своїми умисними діями які виразилися у привласненні шляхом зловживання своїм службовим становищем голови Миропільської дільничої виборчої комісії № 138,  коштів у сумі 1 628, 14 гривень,  призначених для виплати членам комісії ОСОБА_3  вчинила злочин,  передбачений  ст.  191 ч.2 КК України,  оскільки,  вона являючись службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнила чуже майно.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3  свою вину в інкримінованому їй злочині не визнала. При цьому вона пояснила,  що вона дійсно була призначена головою дільничої виборчої комісії № 138 в с. Миропілля,  Краснопільського району,  Сумської області в лютому місяці 2006 року.

По закінченню виборів,  на початку квітня 2006 року,  ТВК що знаходилося в м. Білопілля повідомило їм про виплату членам виборчої комісії лише преміальних в сумі більше 4 000 гривень,  але фактично було виплачено значно меншу суму преміальних разом із заробітною платою постійним членам виборчої комісії. Про зменшення премії їм на дільницю з Білопілля не повідомляли. Членам комісії вона видала поки що по 25 гривень,  а решту грошей залишила в себе тимчасово,  до вияснення питання,  чому їм виплатили меншу суму ніж обіцяли. Привласнювати гроші і використовувати їх на власний розсуд у неї умислу не було. Коли до неї 27 квітня 2006 року прийшли члени виборчої комісії,  вона віддала гроші,  що в неї залишилися в сумі 1208 гривень - ОСОБА_5,  виписавши касовий ордер. В послідуючому ніхто до неї претензій не мав,  підстав скаржитися на неї ні в кого не було,  з яких підстав була порушена кримінальна справа їй не відомо. Слідчий увів її в оману,  вона йому довіряла,  тому що він однокласник її чоловіка,  підписувала бумаги не читаючи їх і під диктовку слідчого,  який її запевняв,  що все це чиста формальність. Про те,  що її притягують до кримінальної відповідальності,  вона зрозуміла в кінці вересня 2006 року,  коли слідство було закінчено,  після чого вона стала скаржитись прокурору,  але ніхто на її скарги не відреагував. Вона категорично заявляє,  що мети привласнювати гроші в неї не було і ніякого злочину вона не вчиняла.

Вислушавши підсудну,  свідків,  вивчивши матеріали кримінальної справи,  суд вважає,  що ні в ході досудового,  ні в ході судового слідства не було доведено умислу підсудної ОСОБА_3  на протиправне заволодіння грошима,  що були виділені,  як приміальні для членів виборчої комісії,  і тимчасово знаходилися в неї.

В суді з достовірністю установлено,  що за проведення виборів для членів дільничої виборчої комісії № 138 в с. Миропілля,  Краснопільського району,  яка була середньою по величині,  територіальною виборчою комісією планувалося лише преміальних в сумі більше 4 000 гривень,  про що ОСОБА_3  і членів комісії,  яку вона очолювала,  довела до відому в середині квітня ТВК,  що знаходилася в м. Білопілля.

 

Свідок ОСОБА_18, - член виборчої комісії,  показала в суді,  що їм казали про те,  що преміальних їм положено 4 000 гривень.

Свідок ОСОБА_14  показала,  що ОСОБА_3  говорила їм,  що буде преміальних всім по 400 гривень.

Свідок ОСОБА_20 пояснила суду,  що після закінчення виборів їм сказали що буде премія по 400 гривень,  але таку суму вони не отримали. Ходили чутки навіть про премію 480 грн.

Свідок ОСОБА_8  пояснила,  що вони чули,  що повинно бути більше преміальних,  а тому вони змушені були добиватись.

Свідок ОСОБА_15 суду показала,  що після отримання преміальних ОСОБА_3  говорила,  що вона повинна стосовно премії про все дізнатися і розібратись.

Свідок ОСОБА_21 - головний бухгалтер ТВК № 159 в м. Білопілля,  суду пояснила,  що через них йшло фінансування дільничих виборчих комісій,  в т.ч.1 виборчої дільниці в с. Миропілля. З ЦВК їм сказали,  що за квітень 2006 року буде своє фінансування,  вони розділили кошти - лише преміальні по великим,  середнім і малим дільницям,  відповідно на велику по 4 710 грн.,  середню 4 070 грн.,  та на малу 3 200грн.,  про що по телефону довели до відома кожну дільницю- Миропільська дільниця відносилася до середньої. Але коли на другий день вона поїхала до Київа то в ЦВК їм сказали,  що у квітні фінансування не буде і дали вказівку про перерахування премії в сторону її зменшення. Вони почали знову всіх кого могли обдзвонювати і говорили,  що премію зрізали на 30%,  і щоб на місцях перерахували премію з врахуванням цього. Але чи довели до відому про це Миропільській виборчій дільниці вона сказати не може.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила,  що в період виборчої кампанії 2006 року вона працювала заступником голови ТВК № 159 в м. Білопілля. До фінансової сторони вона відношення не мала,  але від головного бухгалтера їй відомо,  що після виборів звонили з ЦВК і дали команду розподіляти премію по виборчим дільницям в залежності від їх величини. Але потім головному бухгалтеру знову подзвонили з ЦВК і сказали,  щоб повністю премію не розподіляли,  тому що не хватає грошей. Премію зменшили на 30%. Вони доручали працівникам повідомити по телефону на місцях про зменшення премії,  але можливо хтось і не знав про зменшення премії.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила,  що ОСОБА_3 ,  видавши всім премію частково по 25 гривень,  говорила,  що за решту премії вона вияснить.

Таким чином,  пояснення зазначених вище свідків підтверджують те,  що дійсно члени дільничої виборчої комісії,  в т.ч.1 ОСОБА_3  були дезінформовані ТВК,  щодо розміру премії,  а тому у ОСОБА_3 дійсно були підстави сумніватися в належному їх розмірі і підстави для перевірки і виясненні цього питання,  і вона про це вона говорила своїм працівникам.

Коли на виборчу дільницю планувалося надходження лише тільки одних преміальних в розмірі 4 070 грн.,  а фактично надійшло преміальних разом із заробітною платою постійних працівників лише 3 667грн.,  то у ОСОБА_3  дійсно були серйозні підстави розібратися з цим питанням.

 

Після того,  як деякі члени виборчої комісії з*їздили в м. Білопілля і в ТВК вияснили питання по премії ОСОБА_3  відразу ж,  27.04.2006 року,  тобто через один тиждень видала їм гроші,  що в неї тимчасово зберігалися.

Суд вважає,  що за таких обставин,  тимчасова,  на протязі одного тиждня,  затримка виплати частини виділених грошей не може розцінюватися,  як привласнення грошових коштів ОСОБА_3

 ст.  62 Конституції України,  зазначає,  що обвинувачення не може грунтуватися на доказах,  одержаних незаконним шляхом,  а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає,  що обвинувачення ОСОБА_3  в привласненні нею грошових коштів грунтується на такому припущенні органом досудового слідства.

За викладених вище обставин і наявності отриманих і приведених вище доказів у суду дійсно виникли сумніви щодо наявності у ОСОБА_3  умислу на привласнення грошових коштів.

Застосовуючи приведену вище конституційну норму,  суд ці сумніви тлумачить на користь підсудної ОСОБА_3 ,  а тому за недоведеності її умислу на привласнення грошей,  вважає,  що в її діях відсутній склад інкримінованого їй злочину,  зокрема його необхідний елемент - вина.

Якщо навіть,  не звертаючи на це увагу,  на якусь мить припустити,  що ОСОБА_3  на протязі одного тижня привласнювала чуже майно,  то і у даному випадку в силу частини 2 статті 1J KK України її дії не можна вважати злочинними,  поскільки,  вони лише формально містять ознаки суспільно-небезпечного діяння,  але через малозначність не становлять суспільної небезпеки,  і не могли заподіяти кому-небудь істотної шкоди.

Обґрунтовуючи цю тезу,  суд виходить з того,  що як встановлено в суді,  гроші в сумі 1 208 грн. перебували в ОСОБА_3  на протязі лише одного тижня,  і 27 квітня 2006 року були роздані людям,  ніхто претензій до ОСОБА_3  не мав,  нічиїх прав порушено не було,  тому суду не зрозуміло за яких підстав було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3  через півтора місяці після цього малозначимого епізоду,  а іменно 08.06.2006 року.

Та обставина,  що згідно з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_3  начеб-то визнавала свою вину у привласненні грошей і підробленні документу не може бути доказом її виновності,  поскільки,  нічим не спростоване її твердження того,  що вона повністю довіряючи слідчому,  який був шкільним товаришем її чоловіка,  не читала написаних ним документів і своєю рукою писала те,  що диктував їй слідчий ,  вірячи в те,  що це чиста формальність.

Це підтверджується і тим,  що прокурор був змушений відмовитися від обвинувачення ОСОБА_3  у вчиненні службового підроблення за  ст.  366 ч.1 КК України,  так як це абсолоютно не знайшло свого підтвердження в суді,  хоча згідно з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_3  визнавала на слідстві свою вину у вчиненні і цього злочину.

Нічим також не спростована заява ОСОБА_3  про те,  що в прокуратурі вона лише один раз спілкувалася зі слідчим,  в кінці вересня місяця 2006 року,  коли він давав їй підписувати виготовлені ним документи і що в червні місяці 2006 року її в прокуратурі слідчий не допитував. Підтвердженням такої заяви ОСОБА_3  являється протокол її допиту датований 27 червня 2006 року,  складений в Краснопіллі,  в якому зазначено,  що вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_2 ,  який працює завгоспом в Миропільському НВК. В червні

 

місяці 2006 року ОСОБА_3  не могла такого говорити,  так як її чоловік ОСОБА_23  став працювати на цій посаді лише з 1 серпня 2006 року,  що стверджується довідкою Миропільського міжшкільного НВК. \а.с. 269\,  що підтверджує правоту ОСОБА_3  в тій частині,  що в прокуратурі вона зі слідчим спілкувалася лише один раз,  в кінці вересня місяця 2006 року.

Таким чином,  підсумовуючи викладене вище,  суд вважає,  що ОСОБА_3  за пред*явленим їй обвинуваченням повинна бути виправдана за відсутністю в її діях складу злочину.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд -

 

ПРИГОВОРИВ:

 

ОСОБА_3 за  ст.  191 ч. 2 КК України виправдати за відсутністю в її діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3  у вигляді підписки про невиїзд -скасувати.

Речові докази: платіжні відомості - 3 шт, 

постанова Миропільської ДВК № 138,  шкільний зошит - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.