Справа № 2-132/2008

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

 

15 квітня 2008  року                 Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Світловодську справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети “Народне слово”, редакції газети  “Світловодськ вечірній”,  ОСОБА_2, ОСОБА_3про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

 

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до редакції газети “Народне слово”, редакції газети  “Світловодськ вечірній”,  ОСОБА_2 та просить суд  ухвалити рішення, яким визнати, що поширена відповідачами у газетах “Народне слово” та “Світловодськ вечірній” у статті “У сонному стафілококовому царстві”  інформація  , а саме : “ На думкуОСОБА_2 ОСОБА_1 не має жодного поняття про пологи. Це, поспілкувавшись з ним, відмітили й члени комісії. Медикаментозний же сон жінкам приписували для того, аби не починали народжувати раніше, ніж прийде ОСОБА_1”  є недостовірною та такою, що порушує його ділову репутацію. Просить зобов”язати відповідачів спростувати дану інформацію:  редакції газет “Народне слово” та  “Світловодськ вечірній” -  шляхом опублікування спростування у відповідних газетних виданнях на тій же полосі, на якій було надруковано статтю, ОСОБА_2 - шляхом спростування даної інформації та вибачення перед позивачем у приміщенні пологового відділення Світловодської ЦРЛ в присутності трудового колективу цього відділення. Крім того, просить стягнути з відповідачів солідарно 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його ділової репутації.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 11 лютого 2008 року до участі у справі в якості відповідача був залучений автор статті “У сонному стафілококовому царстві” ОСОБА_3

В судовому засіданні  позивач та його представник  позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити з тих підстав, що поширена відповідачами інформація відносно позивача є негативною, недостовірною та такою, що порушує його ділову репутацію  лікаря акушер - гінеколога, внаслідок чого він зазнав моральної шкоди, грошовий еквівалент якої оцінює у 100000 грн.

 

 Відповідач ОСОБА_3., який в судовому засіданні    представляв також відповідача редакцію газети “Народне слово”, з заявленими позовними вимогами не погодився та пояснив суду, що за завданням редакції газети „Народне слово” він проводив журналістське розслідування за фактом смертності новонароджених у пологовому будинку міста Світловодська.  В ходів даного розслідування він спілкувався з посадовими особами м. Світловодська, в тому числі головним лікарем Світловодської ЦРЛ, на підставі чого автор своє бачення подій висвітлив у  статті „У сонному стафілококовому царстві”. Під час спілкування з головним лікарем ОСОБА_2останній різко критично висловлювався в адресу позивача , в тому числі говорив фрази відносно нього, які відтворені у статті. Однак  доказів цьому немає, так як він відмовився, щоб  розмова була зафіксована на диктофон. ОСОБА_3 вважає, що оспорювана позивачем фраза   є оціночним судженням і не може бути підставою для покладення відповідальності.

 

Відповідач ОСОБА_2та його представник ОСОБА_4  позовні вимоги не визнали, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що  під час розмови з автором статті ОСОБА_3 ОСОБА_2не висловлював відносно ОСОБА_1 думку, яка від його імені викладена у статті та яка є предметом оскарження. Більше того, після виходу статті „У сонному стафілококовому царстві” у друк він був обурений тим, що у статті  від його імені подана інформація, якої він не говорив, внаслідок чого ним було направлено в адресу головного редактора газети „Народне слово” вимогу щодо спростування даної  інформації , оскільки вона не відповідає дійсності.

 

Представник відповідача редакції газети  “Світловодськ вечірній” позов не визнав , посилаючись на те, що передрукування статті „У сонному стафілококовому царстві „ з газети „Народне слово”  редакція газети „Світловодськ вечірній”, засновником якої є Світловодськ міська рада,  здійснила на підставі письмового доручення міського голови Солодова П.В., а відтак з підстав п.1, п.4  ст. 42 Закону України „Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні” редакція не може нести відповідальність за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності чи принижують  ділову репутацію.

 

Вислухавши пояснення сторін,  свідчення свідка, дослідивши письмові матеріали справи,  суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступного.

 

15 серпня 2006 року в   газеті “Народне слово” № 89 була опублікована стаття “ У сонному стафілококовому царстві”, автором якої є ОСОБА_3  В даній статті висвітлено  авторське бачення подій, що мали місце у пологовому відділенні Світловодської ЦРЛ у 2005 році та які призвели до смерті новонароджених, з посиланням на  коментарі даної ситуації з боку посадових осіб м. Світловодська, в тому числі головного лікаря Світловодської ЦРЛ ОСОБА_2.   В даній статті йшла мова також  про лікаря  акушер - гінеколога акушерсько - гінекологічного відділення Світловодської ЦРЛ ОСОБА_1.,  де автор, зокрема, зазначив: “ На думкуОСОБА_2 ОСОБА_1 не має жодного поняття про пологи. Це,  поспілкувавшись з ним,  відмітили й члени комісії”.   Вказана стаття була передрукована  в газеті Світловодської міської ради „Світловодськ вечірній” від 09 листопада 2006 року №№ 91-92.

 

При цьому в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт того, що  ОСОБА_2висловлював таку думку відносно позивача . Так, в судовому засіданні ОСОБА_2заперечив, що під час розмови з кореспондентом газети „Народне слово” ОСОБА_3 допускав вислови, які в статті подані від його імені та пояснив суду, що в ході бесіди   він оперував виключно даними, викладеними в Довідці комісії МОЗ України  про результати перевірки діяльності акушерсько - гінекологічного відділення Світловодської ЦРЛ від 09 грудня 2005 року та не висловлював ніяких коментарів зі свого боку, зокрема  категорично заперечив , що висловлював таку думку, що ОСОБА_1 не має жодного поняття про пологи. Пояснення відповідача ОСОБА_2 повністю підтверджуються та узгоджуються з представленим суду письмовим доказом, а саме Вимогою  № 1183 від 23 серпня 2006 року , адресованою ним головному редактору газети “Народне слово” , в якій він вказує на те, що стаття “У сонному стафілококовому царстві”  не відповідає дійсності, порочить честь  та  гідність головного лікаря  та Світловодської ЦРЛ , в статті відсутнє те, що ним було сказано і  міститься те, чого він не говорив, в зв'язку з чим просив опублікувати спростування даної статті. (а.с.35-37)

Розглядаючи справу в відповідності з вимогами ст..ст. 11, 60 ЦПК  України  на підставі наданих сторонами доказів суд прийшов до висновку, що опублікована у статті „У сонному стафілококовому царстві” інформація, а саме: ” На  думкуОСОБА_2 ОСОБА_1 не має жодного поняття про пологи. Це, поспілкувавшись з ним,  відмітили й члени комісії.” є недостовірною, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 такої думки не висловлював.   Ствердження ОСОБА_3про те, що даний вислів є оціночним судженням суд не може прийняти до уваги, оскільки  згідно ч. 2 ст. 47-1 Закону України „Про інформацію” оціночним судженням , за винятком образи чи наклепу, є висловлювання , які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані , з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.  В даному ж випадку має місце  подача автором інформації ніби-то зі слів іншої особи, а саме головного лікаря Світловодської ЦРЛ ОСОБА_2., який , як встановлено в судовому засіданні, насправді  такої інформації не надавав, а відтак дана відначально недостовірна інформація не може розглядатися  в світлі оціночного судження. 

 

У відповідності до ч. 1 ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації. Ділова репутація - це суспільна думка, суспільна оцінка ділових якостей людини.

 При цьому суд вважає, що  недостовірна інформація, про яку суд виклав вище, порушує ділову репутацію позивача, який є лікарем акушер - гінекологом, так як дана інформація  була викладена   від імені головного лікаря  Світловодської ЦРЛ та доведена до відома невизначеного кола осіб шляхом її опублікування у газетних виданнях.

 

Порушення прав позивача сталося внаслідок недотримання відповідачем ОСОБА_3 своїх обов”язків журналіста, передбачених п. 2 ч.3 ст. 26 Закону України „Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні”,  а саме обов”язок подавати для публікації  об”єктивну і достовірну інформацію.

Ч. 2 ст. 47 Закону України „Про інформацію” передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчинені таких порушень, як , зокрема, надання інформації, що не відповідає дійсності, поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України „Про інформацію”, у випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб”єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним чи юридичним особам, винні особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.

Згідно ст.. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації фізичної особи.

На підставі викладеного суд приходить до висновку щодо необхідності покладення відповідальності на ОСОБА_3як на автора статті „ У сонному стафілококовому царстві”, а відповідно і відомостей, що не відповідають дійсності та порушують ділову репутацію позивача, а саме: „На думкуОСОБА_2 ОСОБА_1 не має жодного поняття про пологи. Це, поспілкувавшись з ним, відмітили й члени комісії.” за  порушення прав позивача та, як наслідок, заподіяння йому моральної шкоди.  Факт отримання ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок опублікування недостовірної інформації у   статті „У сонному стафілококовому царстві”  повністю підтверджений у судовому засіданні висновком судово - психологічної експертизи від 19 жовтня 2007 року. (а.с.54-60). Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру грошового еквіваленту завданої моральної шкоди суд враховує положення ч. 3 ст. 23 ЦК України та вважає, що, виходячи з принципу розумності та справедливості,  цей розмір  має складати 1000 грн. А відновлення порушених немайнових прав позивача має відбутися також у   спосіб, передбачений ч. 1 ст. 277 ЦК України, згідно якої  фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації ( пресу ) в Україні”, якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності ( а редакція газети „Народне слово „ таких доказів суду не представила), вона зобов”язана на вимогу  заявника опублікувати спростування їх у  запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації  або опублікувати його за власною ініціативою.

Посилання відповідача газети „Світловодськ вечірній” на п.1, п.4  ст. 42 Закону України „Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні” як на підставу   звільнення від відповідальності  за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності чи принижують  ділову репутацію  суд вважає обґрунтованим, однак такими, що не звільняють від обов”язку опублікування спростування недостовірної інформації.

П. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій”  передбачено, що, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до ст.. 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні” та іншого законодавства може зобов”язати редакцію  ( видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій полосі і тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: в газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у черговому підготовленому випуску. З огляду на викладе суд вважає за необхідне зобов”язати редакції газет  “Народне слово” та “Світловодськ вечірній” опублікувати спростування недостовірних відомостей,  а саме : “ На думкуОСОБА_2 ОСОБА_1 не має жодного поняття про пологи. Це поспілкувавшись з ним відмітили й члени комісії.”    на тій самій полосі, що й спростовуване повідомлення,  не пізніше місяця з дня набрання рішенням  суду законної сили. Решту ж оспорюваної  позивачем  фрази, а саме : „Медикаментозний же сон жінкам приписували для того, аби не починали народжувати раніше, ніж прийде ОСОБА_1” суд не вважає такою, що якимось чином впливає на особисті немайнові права позивача, може тягнути за собою настання певного виду відповідальності чи необхідності спростування, оскільки  з неї не вбачається, що дана інформація є негативною чи такою, що порушує ділову репутацію позивача.

 

Оскільки судом не встановлено вини відповідача ОСОБА_2 у розповсюджені недостовірної інформації відносно позивача,  позовні вимоги в частині зобов”язання відповідача ОСОБА_2  спростувати дану інформацію шляхом вибачення в приміщенні пологового  відділення  Світловодської ЦРЛ в присутності трудового колективу цього відділення задоволенню не підлягають.

 

Судові витрати у справі суд розподіляє у відповідності з положеннями ст.. 88 ЦПК України ,   з яких вбачається, що якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог , у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  При цьому Декретом КМУ „Про державне мито” визначено, що із позовних заяв про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян розмір державного мита складає 5 відсотків  ціни позову.  Таким чином, при ціні позову 100000 грн  розмір судового збору складає 5000 грн., який при подачі позову з підстав ст.. 82 ЦПК України  позивачем був сплачений частково, в сумі 51 грн. З підстав ст.. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 50 грн на відшкодування судового збору, а оплата решти судового збору у розмірі 4949 грн покладається на позивача.

 

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 23, 277, 299 ЦК України, Законом України „Про інформацію”, Законом України „Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні”, ст.. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

 

Вирішив:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Визнати, що відомості, опубліковані у газеті “Народне слово” № 89 від 15 серпня 2006 року  та газеті “Світловодськ вечірній” № № 91-92 від 09 листопада 2006 року  у статті “ У сонному стафілококовому царстві” , а саме : “ На думкуОСОБА_2 ОСОБА_1 не має жодного поняття про пологи. Це поспілкувавшись з ним відмітили й члени комісії.” є недостовірними та такими, що порушують ділову репутацію ОСОБА_1.

 

Зобов”язати редакції газет  “Народне слово” та “Світловодськ вечірній” опублікувати спростування зазначених недостовірних відомостей на тій самій полосі, що й спростовуване повідомлення,  не пізніше місяця з дня набрання рішенням  суду законної сили.

 

Стягнути з ОСОБА_3на користь  ОСОБА_1 1000 грн на відшкодування моральної шкоди.

 

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

 

Стягнути з відповідачів редакції газети  “Народне слово”, редакції газети “Світловодськ вечірній” та ОСОБА_3 по 5 грн на відшкодування витрат, понесених на оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

 

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь   ОСОБА_1 50 грн витрат , понесених на оплату судового збору.

 

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 4949 грн судового збору.

 

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської  області через Світловодський міськрайонний суд  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження   протягом 10 днів з моменту  проголошення рішення та подання  апеляційної скарги  протягом 20 днів з моменту подачі  заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

 

 

 

Суддя                                                                                         Н.Л.Волошина.