Справа № 1806/1-425/11
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2011 року
Ковпаківський районний суд м. Сум в складі головуючого судді Костенко В.Г.
при секретарі Кибенко Т.Ю.
з участю прокурора Коротких Ж.О.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Суми, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_3, відповідно раніше судимого
07.02.2008 року Зарічним районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення воді строком на 1 рік 8 місяців;
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Суми, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, працюючого слюсарем ТОВ «Каскад-S», проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В кінці лютого 2011 року, точної дати та часу в ході судового слідства встановити не вдалося, ОСОБА_2 дізнався, що в СумДПУ ім. А.С. Макаренка навчаються два хлопці ОСОБА_3 та ОСОБА_4., які є довірливими, слабовільними, нерішучими. Тому він вирішив заволодіти їх майном, а саме: розповісти яку-небудь неправдиву історію, тим самим переконавши останніх повірити в те, що вони є боржниками та винні йому гроші.
28.02.2011 року близько 08.00 год. ОСОБА_2 зустрів свого товариша ОСОБА_5 якому розповів придуману ним історію стосовно можливості заволодіти майном ОСОБА_3 і ОСОБА_4., та запропонував прийняти участь у виконанні дій пов'язаних з заволодінням майном останніх. Діючи в межах задуманого, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 домовилися, що будуть розповідати потерпілому вигадану історію начеб то той йшов по території СумДПУ ім. А.С. Макаренка та зачепив сестру ОСОБА_2., яка тим часом розмовляла по мобільному телефону. Від поштовху телефон випав з рук дівчини, впав на землю та розбився, а на його ремонт потрібні гроші.
Після цього ОСОБА_2 зателефонував тоді ще не знайомому їм ОСОБА_3 та повідомивши, що їм потрібно поспілкуватися попрохав останнього про зустріч. В ході бесіди вони домовилися зустрітися біля гуртожитку АДРЕСА_2
Реалізуючи задумане, цього ж дня, близько 08.30 год. біля гуртожитку АДРЕСА_2, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розповіли ОСОБА_3 вигадану історію про розбитий мобільний телефон. В результаті цього ОСОБА_3, повіривши у справжність повідомленого, передав гроші у сумі 150 грн. на ремонт телефону.
Отриманими коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд.
28.02.2011 року в період часу з 14.00 год. до 15.00 год. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 перебуваючи біля гуртожитку АДРЕСА_2, скориставшись зазначеною вигаданою історією, сказали ОСОБА_3, що він повинен оплатити вартість ремонту телефону у сумі 350 грн. На це ОСОБА_3 дав їм гроші в сумі 350 грн..
Отриманими коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд.
01.03.2011 року близько 09-00 год. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 перебуваючи на зупинці громадського транспорту СумДПУ ім. А.С. Макаренка по вул. Роменській в м. Суми, продовжуючи використовувати зазначену вигадану історію повідомили ОСОБА_3 наступну неправдиву інформацію. Так для того, щоб сестра начеб то не зверталася з даного приводу до правоохоронних органів потрібні гроші. ОСОБА_3 довіряючи повідомленому передав їм 400 грн..
Отриманими коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд.
01.03.2011 року близько 15.00 год. ОСОБА_2. перебуваючи в районі гуртожитку АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, розповів раніше не знайомому йому ОСОБА_4 вигадану історію. Так нібито останній йшов по СумДПУ ім. А.С. Макаренка по вул. Романській в м. Суми та зачепив його сестру, що йшла та розмовляла по телефону. Від поштовху сестра випустила телефон з рук та він розбився, і тому на ремонт телефону потрібні гроші. Повіривши ОСОБА_2, ОСОБА_4. передав 150 грн.
Отриманими коштами ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.
02.03.2011 року близько 10.00 год. ОСОБА_2 перебуваючи в районі гуртожитку АДРЕСА_2, користуючись раніше повідомленою вигаданою історією, повідомив ОСОБА_4, що телефон ремонту не підлягає, тому потрібні гроші на придбання такого ж телефону. На це ОСОБА_4. передав ОСОБА_2 400 грн..
Отриманими коштами ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.
03.03.2011 року в період часу з 12 00 год. до 13.00 год. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 перебуваючи біля гуртожитку АДРЕСА_2, користуючись раніше повідомленою вигаданою історією повідомили ОСОБА_3, що тепер ніби то для вирішення питань з правоохоронними органами потрібні гроші. На це останні передав їм 400 грн..
Отриманими коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд.
03.03.2011 року близько 15.00 год. ОСОБА_2 перебуваючи в районі зупинки громадського транспорту «Укртелеком»по вул. Іллінській в м Суми, користуючись раніше повідомленою вигаданою історією, повідомив ОСОБА_4, що телефон побився та ремонту не підлягає, тому потрібно ще грошей для придбання нового мобільного телефону. На це ОСОБА_4. вважаючи, що ОСОБА_2 розповідає йому правду, передав кошти в сумі 350 грн..
Отриманими коштами ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд.
11.03.2011 року близько 10.00 год. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 перебуваючи на зупинці громадського транспорту СумДПУ ім. А.С. Макаренка по вул. Роменській у м. Суми, повідомили ОСОБА_4, що потрібно дати ще 200 грн.. При цьому пояснивши це тим, що гроші начебто потрібні для відклику заяви з правоохоронних органів. На це ОСОБА_4. передав ОСОБА_2 та ОСОБА_5 200 грн.
Отриманими коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд.
17.03.2011 року близько 09.30 год. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 по вул. Роменської в м. Суми, користуючись раніше повідомленою вигаданою історією, повідомили ОСОБА_3, що для вирішення питання в прокуратурі потрібно ще 300 грн.. На це останній довіряючи передав 300 грн..
Отриманими коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розпорядилися на власний розсуд.
Підсудний ОСОБА_2 в ході судового слідства вину визнав повністю та підтвердив своїми показами, заволодіння коштами потерпілих при зазначених обставинах. Вчинення злочинів мотивував тим, що його дружина тяжко хвора та була вагітна. Необхідні були кошти для придбання ліків тому і пішов на злочини.
Підсудний ОСОБА_5 в ході судового слідства вину визнав повністю, повністю підтвердив покази ОСОБА_5. і своїми показами підтвердив заволодіння коштами потерпілих при зазначених обставинах.
Таким чином, суд вважає, що вина підсудних встановлена повністю і кваліфікує їх дії за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто шахрайство, кваліфікуючими ознаками якого є повторність та вчинення за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, дані про особу, обставини що пом’якшують покарання.
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щиро каються, сприяли органам досудового слідства і суду у розкритті злочинів, відшкодували спричинену шкоду, позитивно характеризуються за місцем проживання. ОСОБА_2 вчинив злочин під впливом тяжких обставин, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, і тяжкохвору дружину ОСОБА_6 ОСОБА_5 раніше не судимий, працює і за місцем роботи характеризується позитивно. Зазначені обставини суд визнає такими, що пом’якшують покарання.
На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що для виправлення і попередження нових злочинів необхідно і достатньо призначити покарання ОСОБА_2 у виді обмеження волі з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_5 у виді виправних робіт.
Запобіжний захід не змінювати, залишити підписку про невиїзд.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, іспитовим строком на два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді виправних робіт строком на один рік з відрахуванням 20% заробітної плати у дохід держави.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Сум протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.
Суддя