Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-1714/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“25“ листопада 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючої – судді Луців-Шумської Н.Л.
при секретарі Тимкович С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ МВС України у Волинській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
28.09.2011р. позивач звернувся в суд із позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВК1 № 075796 від 18.09.2011р. про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 18 вересня 2011 року інспектором ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Шваруком В.М. була винесена постанова серії ВК1 № 075796, згідно якої на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 300 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
З вищевказаної постанови вбачається, що гр. ОСОБА_1 18.09.2011 року на автодорозі Р-26 в с.Башарівка, Радивилівського району, Волинської області, керуючи автомобілем марки DАЕWОО д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному знаком 5.45, більш ніж на 20 км/год., рухався зі швидкістю 90 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВКІ № 126894 від 18.09.2011 року порушення Правил дорожнього руху України зафіксоване приладом «Сокіл» № 0606612.
З постановою серії ВК1 № 075796 від 18.09.2011 року позивач не згідний, оскільки на його думку, він адміністративного правопорушення, вказаного в даній постанові, не вчиняв, а зазначена постанова являється незаконною. Зазначив, що при проведенні патрулювання інспектором ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Шваруком В.М. порушено п.9.4 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України №111 від 27.03.2009 року, згідно якого маршрут патрулювання визначається командиром (начальником) підрозділу ДАІ, при цьому несення служби нарядом здійснюється на службовому транспортному засобі Державтоінспекції з увімкненими спеціальними світловими сигнальними пристроями синього кольору для профілактики та попередження порушень ПДР. Разом з тим, службовий транспортний засіб інспектора взагалі не був обладнаний вищевказаними спеціальними світловими сигнальними пристроями, що підтверджується долученими до позову фотокопіями.
Відповідно до ст.14-1 КУпАП власники транспортних засобів до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису. Прилад «Сокіл» до таких спеціальних технічних засобів не відноситься.
Крім того, інспектором Шваруком В.М. були порушені положення ст.ст. 278-280 КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, були порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП.
Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає дійсності, винесена без врахування всіх обставин справи, без дотримання його прав та без його відома за відсутності належних доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, місце розгляду справи та наслідки неявки, про причини своєї неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів у відповідності до ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, покази свідка, з’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що 18 вересня 2011 року інспектором ВДАІ по ОАТ Радивилівського району Шваруком В.М. була винесена постанова серії ВК1 № 075796 по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, згідно якої на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300гр. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
З вищевказаної постанови вбачається, що гр. ОСОБА_1 18.09.2011 року на автодорозі Р-26 в с. Башарівка, Радивилівського району Волинської області, керуючи автомобілем марки DАЕWОО д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному знаком 5.45, більш ніж на 20 км/год., рухався зі швидкістю 90 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВКІ № 126894 від 18.09.2011 року порушення Правил дорожнього руху України зафіксоване приладом «Сокіл» № 0606612. Відповідно до ст.14-1 КУпАП власники транспортних засобів до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягаються у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису. Прилад «Сокіл» до таких спеціальних технічних засобів не відноситься.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила пояснення позивача, пояснила, що у вказаний день вона знаходилася за кермом автомобіля Рекстон д.н.з. НОМЕР_2, рухалася в попутному напрямку з автомобілем позивача. Перед с.Башарівка вона обігнала автомобіль позивача та стала рухатися попереду зі швидкістю близько 60 км/год. Автомобіль позивача їхав позаду на меншій швидкості. В дзеркало заднього виду бачила, як працівники ДАІ зупинили позивача.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2.7. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001 р. № 185, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи вилучення, знищення тощо). Кожний документ має мати свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
В судове засідання представник відповідача не з’явився, крім того, не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, на вимогу суду не надав документів та доказів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача.
Суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки питань, чи є в діях позивача ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні, крім того, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та не зазначено мотивів відхилення тих доказів, на які посилався правопорушник, при винесенні постанови не враховано пояснення та заперечення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не доведена, прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, відповідно постанова серії ВК1 № 075796 від 18.09.2011р. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 11,70,104,128,160,161,259 КАС України, ст. ст. 247, 251,289,292,293 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ВК1 № 075796 від 18.09.2011р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська