3
4
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.
суддів Соколовського В.М., Фединяка В.Д.
секретаря Гринчак В.І.
з участю представника апелянта ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», філії «Агрогаз» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» філія «Агрогаз» на рішення Богородчанського районного суду від 22 грудня 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 звернулася з позовом про поновлення її на роботі на посаді завідувача складом Богородчанського тепличного-овочевого комбінату та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що відповідач ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», філії «Агрогаз» неправомірно звільнив її з роботи у зв»язку з скороченням чисельності працівників. Позивач зазначила, що як такої реорганізації на підприємстві не було, крім того, їй не було запропоновано наявні вакантні посади на даному підприємстві.
Рішенням Богородчанського районного суду від 22 грудня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано незаконним наказ №26-к від 18.07.2011 року в.о. начальника Богородчанського теплично-овочевого комбінату філії «Агрогаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» про звільнення з роботи ОСОБА_3
Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді завідувача складом Богородчанської _____________________________________________________________________________ Справа 2/0901/576/2011 Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М.
Провадження22ц/0990/315/2012 Доповідач Пнівчук О.В.
Категорія 52
дільниці тепличного господарства виробничого відділення вирощування продукції закритого грунту Філії «Агрогаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».
Зобов»язано ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Агрогаз» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.07.2011 року до 22.12.2011 року, з урахуванням виплачених при звільненні компенсаційних виплат.
На дане рішення ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», філія «Агрогаз» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість висновків суду.
Апелянт зазначив, що через відсутність відповідної спеціальності, професії та практичного досвіду ОСОБА_3 не відповідала кваліфікаційним вимогам наявних на момент звільнення вакантних посад на Богородчанській дільниці тепличного господарства виробничого відділення з вирощування продукції закритого грунту, а саме техніка першої категорії з обліку документації, оператора котельні V розряду, економіста з договірної та претензійної роботи, майстра виробничо-експлуатаційної служби. Це підтверджується кваліфікаційними вимогами таких посад, наведеними в посадових інструкціях та довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004 року №336.
За наведених обставин, вважає апелянт, у суду не було підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
В судовому засіданні апеляційного суду, представник апелянта ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_2 заперечив доводи апеляційної скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3 про поновлення її на роботі на посаді завідувача складом Богородчанського тепличного-овочевого комбінату, суд першої інстанції правильно виходив із того, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог ч.2 ст. 40 та ч.2 мст. 49-2 КЗпП України, оскільки на момент звільнення її ОСОБА_3 з роботи на підприємстві були вакантні посади, однак не зважаючи на наявність у позивача відповідної освіти та стажу роботи, жодна з них не була запропонована позивачу. Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою , на іншу роботу.
Згідно ч.2 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Судом встановлено, що на день звільнення позивача, відповідач маючи у штаті вакантні посади на тому ж підприємстві, не запропонував їх позивачці, натомість відповідно до наказу директора філії «Агрогаз» № 58-к від 19.07.2011 року було прийнято на роботу в Богородчанську дільницю шість працівників на посади: техніка 1 категорії з обліку документації, оператора котельні, економіста з договірних та претензійних робіт 1 категорії, майстра виробничо-експлуатаційної служби, механіка з ремонту устаткування 2 категорії, інженера-технолога виробничо-експлуатаційної служби (а.с.159-161).
Посилання апелянта на те, що через відсутність відповідної спеціальності, професії та практичного досвіду ОСОБА_3 не відповідала кваліфікаційним вимогам наявних на момент звільнення вакантних посад на Богородчанській дільниці тепличного господарства виробничого відділення з вирощування продукції закритого грунту не заслуговують на увагу, оскільки судом першої встановлено, що ОСОБА_3 має повну вищу освіту за спеціальністю «облік і аудит» та кваліфікацію бакалавр та за освітньо-кваліфікаційним рівнем відповідала зокрема посаді економіста з договірних та претензійних робіт.
Разом з тим, рішення суду в частині зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.07.2011 року до 22.12.2011 року, з урахуванням виплачених сум при звільненні підлягає зміні, оскільки ОСОБА_3 пред»явила позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не про зобов»язання відповідача здійснити перерахунок отриманих нею при звільненні виплат.
Беручи до уваги, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3, згідно довідки відповідача (а.с. 168) становить 3824,31 грн., то на її користь слід стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за період з 19.07.2011 року по 22.12.2011 року в сумі 19758 грн. 69 коп.
На підставі ст. 232 КЗпП України,
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» філія «Агрогаз» задовольнити частково.
Рішення Богородчанського районного суду від 22 грудня 2011 року в частині зобов»язання здійснити ОСОБА_3 перерахунок за час вимушеного прогулу змінити.
Стягнути з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Агрогаз» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 19758 грн. 69 коп..
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді: Соколовський В.М. Фединяк В.Д.