Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2012 року м. Рівне
колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого- Баглика С.П.
Суддів – В.Я. Іващука, Шпинти М.Д.
з участю прокурора –Воробей С.А.
підозрюваного ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
слідчого Харковця А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляцію прокурора , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Рівненського міського суду від 31 січня 2012 року.
Цією постановою , відмовлення в задоволенні подання органу досудового слідства про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України , з середньою освітою , одруженого , непрацюючого, проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимого.
В поданій на постанову суду першої інстанції апеляції, прокурор, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, зазначає , що злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 відноситься до тяжких злочинів, за який передбачається покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, також доводить, що залишаючись на волі підозрюваний, може продовжувати займатися злочинною діяльністю, та перешкоджати досудовому слідству встановлювати істини у кримінальній справі .
Просить скасувати постанову Рівненського міського суду від 29.09.2011 року про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу взяття під варту –скасувати , повернути подання слідчого про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту , на новий судовий розгляд до суду першої інстанції .
Заслухавши суддю-доповідача , думку прокурора про задоволення апеляції, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які вважають апеляцію прокурора безпідставною, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.
З подання органу досудового слідства вбачається, що ОСОБА_2. 7 грудня 2011 року з магазину “Новус” розташованого по вул. Черняка м.Рівне викрав спиртні напої вартістю 539 грн.99 коп.
26 січня 2012 року ОСОБА_2 о 20 годині 30 хвилин в під’їзді будинку №5 по вул. Р.Шухевича за попереднім зговором з іншими особами відкрито заволодів майном ОСОБА_5 на суму 7300 грн.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, відноситься до тяжких злочинів.
Відмовляючи в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту , суд зазначив, що наміру ухилятися від слідства та суду не має , а також не буде перешкоджати встановленню істини по справі , має постійне місце проживання , має на утриманні неповнолітню дитину.
Чинне кримінальне законодавство, зокрема ст.150 КПК України передбачає , що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу , враховується тяжкість злочину , у вчинені якого підозрюється , обвинувачується особа , її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан , вид діяльності , місце проживання та інші обставини , що характеризують її .
Постанова Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” передбачає , що при розгляді подання про взяття під варту досліджуються обставини , які відповідно до ст. 150 КПК мають бути враховані при обранні запобіжного заходу , а також дослідженню підлягають і відомості , що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей , які можуть свідчити про те , що підозрюваний , обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов’язків та не займатиметься злочинною діяльністю.
В судовому засіданні слідчий Харковець А.В. зазначив, що кримінальна справа за ст.186 ч.2 КК України була порушена за фактом, а не відносно ОСОБА_2, сам він являється за викликом для проведення слідчих дій, будь-яких даних про те, що ОСОБА_2 буде перешкоджати встановленню істини по справі відсутні.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції взяв до уваги, що будь яких даних які б свідчили про необхідність тримання під вартою ОСОБА_2 відсутні і обґрунтовано відмовив в задоволенні подання слідчого про обрання відносно останнього міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія не може погодитись з апеляцією прокурора про безпідставну відмову судом в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2
Підстав для задоволення апеляцій прокурора не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,165-1,365,366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Постанову Рівненського міського суду від 31 січня 2012 року щодо відмови в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту - залишити без змін, а апеляцію прокурора , який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - без задоволення .
Головуючий:
Судді: