АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сидоренко І.П., Цюра Т.В.
при секретарі: Колосовій Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-2001» на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 28 січня 2011 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Союз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок 2001» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду з позовом до ТОВ «Істок-2001», ЖБК «Союз-1» про відшкодування матеріальної шкоди, яка в подальшому буде визначена після проведення судової будівельно – технічної експертизи та моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень.
У січні 2011 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про забезпечення позову. (а.с.73-74)
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 28 січня 2011 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову була задоволена частково. Зобов`язано ТОВ «Істок 2001» встановити загородження між об`єктом будівництва та земельної ділянки позивача, відповідно до вимог та норм діючого законодавства, заборонено відповідачам здійснювати прохід та проїзд будь-яких технічних засобів по ділянці шириною 3 метра, розташованого між межею земельної ділянки позивача, довжиною 30 метрів та стороною зведеного висотного будинку, шириною 12 метрів, розташованого за адресою: м.Одеса, пров.Світлий, 3-5, шляхом установки загородження між об`єктом будівництва та земельної ділянки позивача. Накладений арешт на грошові кошти ТОВ «Істок 2001» у межах заявленої у позові сумі 200 000 гривень, крім обов`язкових відрахувань до бюджету.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ «Істок 2001» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 28 січня 2011 року про забезпечення позову та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ
______________________
Головуючий по першій інстанції – Турецький О.С. Справа22ц-3474/11
Доповідач – Погорєлова С.О. Категорія –У-7
«Істок 2001» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про забезпечення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з посилань представника позивача, про те, що будівництво багатоповерхового будинку здійснюється з грубим порушенням будівельно - технічних норм та правил. Будівельні роботи завдають шкоду екологічній ситуації, завдають реальну загрозу життю та здоров’ю сім`ї позивача.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону-матеріально правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення.
Згідно з п. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В порядку ст.152 ЦПК України, способами забезпечення позову, зокрема можуть бути заборона вчиняти певні дії (п.2 ч.1).
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України наведенні у Постанові Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за №9 від 22 грудня 2006 року, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 були заявлені позовні вимоги до ЖБК «Союз-1» та ТОВ «Істок 2001» про стягнення матеріальної шкоди, розмір якої не визначений взагалі та моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень.
Вживаючи заходи забезпечення позову, які зазначені в ухвалі судді Приморського районного суду м.Одеси від 28 січня 2011 року, суд вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки заборонив юридичним особам вчиняти певні дії ( дії пов’язані з будівництвом) які не пов’язані з предметом позову, вимога про стягнення моральної шкоди є вимогою немайнового характеру, у зв’язку з чим не підлягає забезпеченню.
Таким чином, постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції обрав заходи забезпечення, які не перебувають у необхідному ( обов’язковому ) правовому зв’язку із позовними вимогами та предметом позову.
Заходи забезпечення позову, які застосовані судом першої інстанції, суперечать самому сенсу забезпечення і меті його застосування. Мета застосування заходів забезпечення позову полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні(порушенні) прав інших осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначене не врахував, належним чином не з'ясував правову сутність виниклих між сторонами правовідносин та межі забезпечення, які можуть бути застосовані в даному випадку, не прийняв до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За таких обставин, судова колегія вважає, що ухвала судді Приморського районного суду м.Одеси від 28 січня 2011 року не може вважатись законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню з постановленням нової по суті цього питання.
Оскільки в позовній заяві ОСОБА_1 не визначена сума матеріальної шкоди, а вимога про стягнення моральної шкоди є вимогою немайнового характеру, судова колегія не вбачає правових підстав для забезпечення позову, у зв’язку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись п.2ч.2 ст.307,ч.1 п.2 ст.312 ст.ст. 314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок-2001» - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 28 січня 2011 року про забезпечення позову – скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Союз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок 2001» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Погорєлова С.О.
Судді Сидоренко І.П.
Цюра Т.В.