АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Цюри Т.В., Сєверової Є.С.
при секретарі – Колосовій Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
встановила:
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Ананьївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 633 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн. (а.с.3-4)
Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. (а.с.62-63)
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. (а.с.66-68)
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року не відповідає.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, виходив із того, що позивачем не надано достатніх доказів того, що саме з вини відповідача йому завдано матеріальних збитків на суму 633 гривень та моральної шкоди у розмірі 2000 гривень.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,
________________________________
Головуючий по 1-й інстанції – Споришева Н.І. Справа №22ц-3758/11
Доповідач – Погорєлова С.О. Категорія: 34
діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами) роз'яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за вказаними нормами права доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіюча і його вина, причинний зв'язок між протиправною дію і негативними наслідками.
Судом установлено, що 17 липня 2010 року за замовленням ОСОБА_1, фельдшер ветеринарної медицини ОСОБА_2 провів кастрацію семи голів свиней породи «в’єтнамські свині», які знаходились у нього в господарстві.
Після проведеної кастрації у двох голів свиней виявились ускладнення у вигляді випадіння кишок через кастраційні рани, указані обставини підтверджуються актом перевірки двору жителя с.Ананьєв ОСОБА_1 від 19 липня 2010 року, який був складений працівниками Управління ветеринарної медицини в Ананьївському районі Одеської області.(а.с.7)
26.07.2010 року свині загинули. Відповідно протоколу розтину трупа тварини №2 від 26 липня 2010 року, начальником Ананьївської районної лікарні державної ветеринарної медицини ОСОБА_3, в присутності лікаря – серолога ОСОБА_4, лаборанта ОСОБА_5, ОСОБА_1, було проведено розтин свиней та встановлено, що тварини загинули внаслідок випадіння петлі кишечника через отвір після кастрації, що призвело до перитоніту. Загибель сталась, у зв’язку з тим, що при кастрації не було враховано, що свині даної породи мають широкі пахові кільця, тому кастрація має проводитися закритим методом, а при випадінні кишечника було необхідно провести відповідну операцію.(а.с.8)
Таким чином, судова колегія вважає доведеним, що у зв’язку з винними діями ОСОБА_2, яки виразились у невірному виборі метода кастрації наступили негативні наслідки у вигляді загибелі двох голів свиней, що відповідно призвело до спричинення шкоди.
Відповідно довідки Ананьївського райспоживтовариства середньо – ринкова вартість однієї пари поросят породи «в’єтнамські свині» становить 550 гривень.(а.с.11) Вартість зазначеної довідки – 10 гривень, вартість ветпослуг за патрозтин – 73,5 гривень.(а.с.9,12)
Таким чином, указані обставини дають підстави вважати, що матеріальна шкода у сумі 633,5 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1
Позовні вимоги позивачів щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членом її сім'ї, близьких родичів.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Посилання позивача на те, що внаслідок загибелі свиней йому заподіяно моральна шкоди є переконливими, оскільки втрата двох поросят спричинила йому значні моральні страждання.
При визначенні розміру відшкодування, колегія суддів враховує ступінь ушкодження майна, засади розумності, виваженості та справедливості, характер та обсяг моральних страждань та визначає розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 у сумі 500 гривень.
При указаних обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року – скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 633,5 гривень, моральну шкоду 500 гривень.
В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Погорєлова С.О.
Судді Сєвєрова Є.С.
Цюра Т.В.