АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Цюри Т.В., Сидоренко І.П.
при секретарі – Колосовій Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної митниці на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Південної митниці про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до Південної митниці про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Свої вимоги мотивував тим, що 19 травня 2008 року відповідачем було вилучено наступні товари, що належать позивачеві: решітка радіатора в кількості 2 шт., виробник «General Motors», країна походження за наявним маркуванням США; скло лобове - 3 шт. виробник «General Motors», країна походження за наявним маркуванням США; натяжник ременю ГРМ - 10 шт. «MITSUBISHI MOTORS», країна походження за наявним маркуванням Японія, колодки гальмування «NISSAN» - 6 комплектів (по 4 шт. в упаковці), країна походження за наявним маркуванням Індонезія, фільтра повітряні «SUBARU» - 60 шт., країна походження за наявним маркуванням Японія; фільтра повітряні «DENSO» - 14 шт., країна походження за наявним маркуванням Таїланд; фільтра повітряні – 35 шт., країна походження невідома; прокладки двигуна «Nissan» - 1 комплект (4 шт.), країна походження за наявним маркуванням Японія; прокладки піддона оливного АКПП «Nissan» - 4 шт., країна походження за наявним маркуванням Японія; прокладки маслозбірника «Nissan» - 3 шт., країна походження за наявним маркуванням Японія, про що свідчить протокол про порушення митних правил № 00433/50004/08 від 19.05.08 р. Закупівельна вартість товарів складає 2940 гривень. 17 липня 2008 року Малиновський районний суд м.Одеси постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст.340 МК України та повернути йому вказані товари. Позивач неодноразово звертався в Південну митницю з вимогою повернути належне йому майно, проте відповідач протиправно відмовляв у цьому та продовжує незаконно зберігати чуже майно без належних правових підстав. (а.с.6-7, 21)
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 28 березня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволений. (а.с.156-157)
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Південна митниця подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування із закриттям провадження
у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права
та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає,
________________________________
Головуючий по 1-й інстанції – Гуревський В.К. Справа №22ц-4487/11
Доповідач – Погорєлова С.О. Категорія: 57
що апеляційна скарга Південної митниці підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що у відповідача припинила існувати правова підстава для володіння чужим майном – товаром за описом у протоколі №00433/50004/08.
Судом встановлено, що 17 травня 2008 року при здійсненні митного огляду вантажу, який прибув з Туреччини на п/п «Г.Шинки», а/м марки «Мерседес» 31RV124/31RV883 «Автозапчастини до легкових автомобілів виробництва «Тойота» було встановлено розбіжність опису товару в графі 31 ВМД від 17.05.2008 року №500040418/8/001233, а саме решітка радіатора в кількості 2 шт., виробник «General Motors», країна походження за наявним маркуванням США; скло лобове - 3 шт. виробник «General Motors», країна походження за наявним маркуванням США; натяжник ременю ГРМ - 10 шт. «MITSUBISHI MOTORS», країна походження за наявним маркуванням Японія, колодки гальмування «NISSAN» - 6 комплектів (по 4 шт. в упаковці), країна походження за наявним маркуванням Індонезія, фільтра повітряні «SUBARU» - 60 шт., країна походження за наявним маркуванням Японія; фільтра повітряні «DENSO» - 14 шт., країна походження за наявним маркуванням Таїланд; фільтра повітряні – 35 шт., країна походження невідома; прокладки двигуна «Nissan» - 1 комплект (4 шт.) країна походження за наявним маркуванням Японія; прокладки піддона оливного АКПП «Nissan» - 4 шт., країна походження за наявним маркуванням Японія; прокладки маслозбірника «Nissan» - 3 шт., країна походження за наявним маркуванням Японія. Таким чином, при оформленні ВМД, ОСОБА_1, невірно вказав виробника автозапчастин, кількісні характеристики та країна походження булі зазначені вірно.
У зв’язку з зазначеними обставинами, 19.05.2008 року співробітниками митниці у відношенні ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил №0433/50004/08 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ст.340 МК України.(а.с.11-13)
Вилучений вантаж, був розміщений на складі №1 Морського торгівельного вокзалу.
Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 17 липня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.340 МК України, він притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень на користь держави. Вирішуючи питання щодо вилученого вантажу, суддя постановив повернути вантаж, вказаний в протоколі про порушення митних правил від 19 травня 2008 року, відповідальній особі за митне оформлення. Указана постанова набрала законної сили.
25 липня 2008 року ОСОБА_1 виконав постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 17 липня 2008 року, сплатив на користь держави штраф у розмірі 1700 гривень.
07 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Південної митниці із заявою про повернення належного йому товару за описом у протоколі №0433/50004/08 про порушення митних правил від 19 травня 2008 року.(а.с.9)
20 серпня 2008 року за №23-2/2283 службою фінансів, бухгалтерського обліку та звітності отримано погодження СМВ та ОБзПМЗ, щодо можливості подальшого виконання вказаної постанови з трьома додатками: - заява ОСОБА_1 від 07.08.2008 року №3717/18, копія постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 17.07.2008 року, копія квитанції про сплату штрафу у розмірі 1700 гривень.(а.с.84)
Відповідно до ст.80 МК України, у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов’язаний видати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
В порушення цієї норми Закону письмового повідомлення із зазначенням причин відмови пропуску вилучених товарів через митний кордон України ОСОБА_1 свідомо не направлялось. З листа зам. начальника митниці ОСОБА_2 за № 25/28-04/2505/Б-10 від 29.03.2010 року вбачається, що письмова відповідь на заяву ОСОБА_1 від 07.08.2008 року не надавалась, у зв’язку з тим, що заява містить прохання вчинити певні дії, а не необхідність надання письмової відповіді. Проте, з такою позицією митного органу погодитись не можна, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності здійснення жодної дії направленої на виконання постанови Малиновського суду м.Одси від 17 липня 2008 року в частині повернення вилучених товарів.
За правилами ст.10 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно – правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Відповідно ст.72 МК України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Доводи апеляційній скарзі про те, що причиною відмови випуску товарів зі складу митного органу є те, що ОСОБА_1 не здійснено митне оформлення товару та не сплачені передбачені митні платежі та збори, судова колегія прийняти до уваги не може. Статті 70,71,72,73,75 МК України регламентують порядок та строки митного оформлення. Так, вантажна митна декларація (далі - ВМД) 17.05.2008 року була подана ОСОБА_1 митному органу на паперовому носії. У зв’язку з відсутністю підстав для відмови в прийнятті ВМД, зазначених в п.4 Положення про вантажну митну декларацію, затв. Постановою Кабінету Міністрів №574 від 09 червня 1997 року (далі Положення), декларація була прийнята митним органом для оформлення, про що свідчить проставлений посадовою особою митного органу на першому аркуші декларації відбиток штампу «Під митним контролем», ВМД був присвоєний реєстраційний номер та проведена реєстрація у журналі обліку ВМД (п.5,6 Положення).(а.с.117) За правилами п.8 Положення, факт виконання окремої митної процедури під час митного контролю та оформлення підтверджується в разі оформлення: ВМД на паперовому носії – шляхом внесення до декларації відповідної відмітки, засвідченої підписом посадової особи митного органу, яка здійснила таку митну процедуру. Таким чином, наявність на ВМД № 500040418/8/001233 від 17.05.2008 року відмітки про сплату передбачених митних платежів та зборів, засвідченої посадовою особою митного органу, дає підстави вважати про виконання митної процедури та оформлення ВМД.
Твердження представника митного органу про те, що відмітки посадовими особами були внесені передчасно, судова колегія вважає неспроможними.
На вимогу суду відповідачем, розрахунку додаткових платежів, які б повинен був сплатити позивач для дооформлення вантажу, надано не було.
Оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов’язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.
Таким чином, на період 07.08.2008 року, тобто на період звернення ОСОБА_1 із заявою про повернення товару, правових підстав утримання майна позивача встановлено судами не було.
Судова колегія також погоджується з виводом першої інстанції про те, що термін за яким починається рахуватись сплата за перебування товарів на митному складі, позивачем порушено не було.
Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 17 липня 2008 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. 25 липня 2008 року ОСОБА_1 сплатив на користь держави штраф у розмірі 1700 гривень. 07 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Південної митниці із заявою про повернення належного йому товару. 20 серпня 2008 року за №23-2/2283 службою фінансів, бухгалтерського обліку та звітності отримано погодження СМВ та ОБзПМЗ, щодо можливості подальшого виконання вказаної постанови суду.
Апеляційною інстанцією було взято до уваги, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року № 533 «Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів» з метою забезпечення відшкодування витрат, пов’язаних із зберіганням товарів і транспортних засобів на складах митних органів, та у зв’язку з набуттям Україною членства у Світовій організації торгівлі запроваджено плату за зберігання товарів і транспортних засобів, зазначених у ст.166 і 168 МК України, на складах митних органів, починаючи з одинадцятого дня зберігання у розмірах, визначених Державною митною службою. Порядок справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів затверджений Наказом Державної митної служби від 29 липня 2008 року №821, та набрав чинності з 01.09.2008 року.
Відповідно розрахунку митного органу, який був наданий на вимогу суду в апеляційній інстанції, плата за зберігання обчислюється за період з 12.09.2008 року по 24.06.2011 року і становить 1838,96 євро.
Проте, судова колегія вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року № 533 «Про запровадження плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів» і Порядок справляння плати за зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів, затверджений Наказом Державної митної служби від 29 липня 2008 року №821 не розповсюджує свою дію на виниклі між сторонами правовідносини, оскільки на період 01.09.2008 року митне оформлення вантажу завершено, сплачені передбачені платежі та збори, постанова Малиновського районного суду м.Одеси від 17 липня 2008 року з боку ОСОБА_1 виконана, позивачем вчинені всі дії спрямовані на отримання вантажу зі складу митниці, правових підстав утримання вантажу у митного органу не встановлено.
Відповідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.ст.397,398 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння чужим майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
При зазначених обставинах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що Південна митниця володіє чужим майном – вантажем, вказаним в протоколі про порушення митних правил №00433/50004/08 від 19 травня 2008 року без законних на то підстав, у зв’язку з чим він підлягає поверненню. Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 березня 2011 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу Південної митниці – відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 28 березня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Погорєлова С.О.
Судді Цюра Т.В.
Сидоренко І.П.