Дата документу 15.02.2012

                                                                                                                      Справа № 2-4734/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2012 року                                                                                                              м. Вінниця

Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі : головуючого судді Борисюк І.Е.  

при секретарі  Жовтун М. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

В Ленінський районний суд м. Вінниці 26.10.2011 року звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

В позові  зазначила, що 24.10.1999 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. За час шлюбу з відповідачем народилося двоє дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем і знаходяться на її утриманні. На початку вересня 2011 року, відповідач залишив сім’ю і навмисно звільнився з роботи. Матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає. Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі по 500, 00 гривень на кожну дитину, щомісячно до їх повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити, аргументуючи мотивами, викладеними в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позовні визнав.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, виданого повторно 04.06.2007 року відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, 24.10.1999 року виконкомом Бохонецької сільської ради Вінницького району Вінницької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2  та ОСОБА_5, про що зроблено актовий запис № 13. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу –ОСОБА_2. (а.с. 3)

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 28.08.2008 року відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_3, який народився 19.08.2008 року, записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.4)

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3, виданого 20.12.2000 року відділом РАГС Вінницької міської ради Вінницької області, батьками ОСОБА_4, яка народився 22.11.2000 року, записані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.5)

Згідно довідки № 1809, виданої ТОВ «Уют»25.10.2011 року, ОСОБА_1 проживає і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом із дітьми ОСОБА_4, 2000 р.н., ОСОБА_3, 2008 р.н. та власником квартири –ОСОБА_3 (а.с.8)

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний,  мінливий  дохід, частину  доходу одержує  в  натурі, а також  за наявності інших обставин,  що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити  розмір  аліментів  у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України суд при визначенні аліментів враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів –у межах суми платежу за один місяць.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними  є докази,  які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність  конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом у відповідності до ч. 4, ч. 5 ст. 174 ЦПК України встановлено, що визнання позовних вимог відповідачем є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 року в п. 24 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляду справ у суді першої інстанції»звернуто увагу, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.       

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, враховуючи безумовне визнання відповідачем позовних вимог, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору,  він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог.

Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору, його згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 180, ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 58-61, 88, ч. 4-ч. 5 ст. 174, ст.ст. 212-215, 217, 218, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 офіційно не працюючого, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 (п’ятсот) гривень 00 копійок на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 26.10.2011 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 214,60 гривень.

          Рішення суду в частині стягнення платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.