РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: Фінагєєва В.О.
при секретарі: Кабанець О.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача КП «Липкижитлосервіс», ОСОБА_4 про визнання актів недійсними, -
ВСТАНОВИВ:
04.12.2007 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом до відповідачів та просила суд винести рішення, яким визнати акти за підписами ОСОБА_2. та ОСОБА_3. недійсними.
Свій позов позивачка обґрунтовує тим, що 13 грудня 2005 року вона, ОСОБА_1, звернулась до Печерського районного суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа КП УЖГ Печерського району про поділ житлової площі. В судовому засіданні ОСОБА_4 надав в якості доказів ксерокопії актів від 30.06, 30.05,19.04, 24.03, 18.02, 27.01.2005р., 22.02, 22.11, 20.09, 14.10.2004 р. Підписи ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в зазначені актах є не дійсними з наступних підстав - підписи зазначених осіб на актах відрізняються. Цей факт змусив її звернутись до Київського НДІ Судових Експертиз. 16.01.2007р., по ксерокопіях актів що надано суду, Київський НДІ Судових Експертиз зробив висновок почеркознавчого дослідження на предмет відповідності підписів осіб ОСОБА_2. та ОСОБА_3. на зазначених актах. Підписи виконано іншою особою (особами).
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просять позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2., третіх осіб на стороні відповідачів КП «Липкижитлосервіс», ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали та просили суд в їх задоволенні відмовити через безпідставність вимог позивачки.
Відповідач ОСОБА_3, до суду не з'явився, повідомлявся судом про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчить поштовий конверт з повісткою, на якому стоїть відмітка поштового відділення про те що відповідач відмовився отримати повістку.
Відповідно до вимог ст. 76 ч. 8 ЦПК України особа, яка відмовилась отримати повістку вважається повідомленою про час та місце судового розгляду справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_3.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та третіх осіб, третьої особи ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про не обґрунтованість позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2006 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи Територіальна громада Печерського району м. Києва, КП УЕЖФ „Липкижитлосервіс" про зміну договору найму житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5., третя особа КП УЕЖФ „Липкижитлосервіс" про визнання такою, що втратили право на жилу площу - скасовано та ухвалені нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну договору найму жилого приміщення відмовлено, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 - задоволений, визнано ОСОБА_1. та ОСОБА_5. такими, що втратили право на жилу площу в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві.
Відмовляючи в задоволені позовної заяви та задовольняючи зустрічні позовні вимоги апеляційна інстанція виходила з того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1. в січні 1980 року зареєстрували шлюб, від шлюбу мають двох дочок 1981 та 1988 року народження. На підставі рішення виконкому Печерської районної Ради народних депутатів від 12.01.1981 р. на сім'ю з 2-х осіб, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_1. була надана спірна 2-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 в м. Києві. В листопаді 1987 року ОСОБА_1. разом з донькою ОСОБА_6, 1981 року народження виїхала до Росії; також ОСОБА_1. з цього часу працювала на різних посадах в м. Брянську, зокрема, заступником директора по господарській частині в ТОВ „Елегія" в період з грудня 1993 року по 31.12.2000 року, заступником директора по господарській частині в середній школі „Галлана" в період з 01.01.2001 року по 31.07.2003 року та інше. В ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Брянську народилась друга дочка ОСОБА_5, яка з моменту народження проживає в м. Брянську та навчається в цьому місті. До вищевказаної квартири ОСОБА_1. разом з дітьми приїжджала періодично і постійно в ній не проживала, не сплачувала квартирну плату та кошти за житлово-комунальні послуги, всі ці оплати проводив ОСОБА_4
Також судом встановлено, що оскаржувані акти були складені працівниками КП УЕЖФ „Липкижитлосервіс" та передані ОСОБА_4, який в свою чергу їх загубив, що підтверджено в судовому засіданні представником КП УЕЖФ «Липкижитлосервіс».
З оскаржуваних актів позивачами були надані тільки світлокопії актів від 22.11.2004 року, 22.12.2005 року, 27.01.2005 року, 18.02.2005 року, 24.03.2005 року, 19.04.2005 року, 30.05.2005 року, 30.06.2005 року.
В судовому засіданні відповідачі представник відповідача ОСОБА_2., що вказані акти були складені за участю його довірительки та підписані нею та іншими учасниками відповідно до актів.
Аналізуючи вищезазначені акти, суд приходить до висновку, що за своїм змістом вони встановлюють тільки дані щодо відсутності певних осіб на час проведення перевірки в квартирі, а тому ці акти не тягнуть за собою ніяких правових наслідків, оскільки в зв'язку з їх складенням у осіб, відносно яких вони складені, не виникає ніяких прав та обов'язків.
У відповідності до п.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України суд може захищати цивільні права особи шляхом визнання правочину недійсним.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як по суті предмет позову, а саме оскаржувані акти КП УЕЖФ «Липкижитлосервіс» з врахуванням вимог ст. 3 ЦПК України не є правочинами, не тягнуть за собою порушення, не визнання прав свобод чи інтересів позивача, а тому не породжують у позивачів право на звернення до суду щодо визнання зазначених актів недійсними.
Керуючись ст.ст. 16, 202 ЦК України, ст.ст. 3, 10-11, 60,130,174, 208-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд протягом 10 днів з моменту його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом 20 діб з моменту подачі заяви.
Суддя: