2-а-10097/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.10.2011  року                                                                                 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі:  

головуючого судді Павлової Ж.П.

розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України (УПФУ) в Заводському районі м. Миколаєва про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги по Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

В С Т А Н О В И В :

           28.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до відповідача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги передбаченою Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

В своєму позові позивач зазначив що  відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” він має статус дитини війни, а відповідач, в порушення вимоги цього закону не проводить належних їй згідно законодавства, виплат у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.   

Посилаючись на порушення відповідачем чинного законодавства, просив суд винести рішення, яким зобов’язати відповідача виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 рік.

     Відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких посилався на відсутність законодавчого визначення мінімального розміру пенсії за віком для громадян, яким пенсію слід підвищувати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відсутність законодавчо визначеного механізму нарахування та виплати цієї соціальної допомоги, просив суд в задоволені позову відмовити повністю.

Суд, керуючись статтею 183-2 КАС України, розглянув справу в скороченому провадженні без виклику сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до наступного:

          Позивач відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні та його паспортом, копія якого є у матеріалах справи та не заперечується відповідачем. Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.

          Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсія або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

 Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-VI внесені зміни до Закону України «Про Державний  бюджет  України  на  2006  рік», відповідно  до  яких  виключено  пункт 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 –у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено статтею 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

             Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, щодо зупинення на 2007 рік дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111 цього Закону, згідно з якою у 2007 році підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам які є інвалідами, (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

           Оскільки з ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, тому немає правових підстав для зобов’язання відповідача здійснювати нарахування підвищення до пенсії позивачу цілком за весь 2007 рік.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції.

У 2009 році та у 2010 році дія ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно:  з 01 січня 2010 року –695 грн., з 01 квітня 2010 року – 705 грн, з 1 липня –709 грн.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. 

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в Заводському  районі м. Миколаєва за місцем проживання позивача.   

            Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від  18.11.2004 року №2195-IV набрав чинності з 1 січня 2006 року, офіційно опублікований в  «Урядовому кур'єрі», 2004, 12, 22.12.2004 №244; «Президентському віснику», 2004, 12, 24.12.2004 №60; «Голосі України», 2004, 12, 28.12.2004 №247; «Офіційному віснику України», 2004, №50 (31.12.2004), ст.3258; «Відомостях Верховної Ради України», 2005, №4 (28.01.2005), ст.94.  Крім того, право дітей війни на отримання підвищення до пенсії широко висвітлювалося у доступних засобах масової інформації.   

У відповідності до ст.57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян доводяться до відома населення у порядку, встановленому законом. Тобто, всі нормативні акти оприлюднюються та є загальнодоступними. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду також оприлюднюються у встановленому порядку. Так, Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян)" від 09.07.2007 року, справа №6-рп/2007, офіційно опубліковане у «Офіційному віснику України», 2007, №52 (27.07.2007), ст.2132, і у періодичних виданнях.

Крім того, суд приймає до уваги, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»№ 3491 від 14.06.2011 було встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду Украйни на 2011 рік. Вище зазначений закон набрав чинності 19.06.2011 року.         

Виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва по невиконанню з 01 січня 2011 року по 18 червня 2011 року  приписів статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни",  яка призвела до порушення прав позивача на  своєчасне нарахування та отримання  доплати до пенсії.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, на користь позивача підлягають поверненню з місцевого бюджету, а саме з управління Державного Казначейства у м. Миколаєві понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.11, 69-71, 99, 100, 160, 162, 183-2 КАС України, суд – 

П О С Т А Н О В И В :

           Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії відповідача Управління Пенсійного Фонду України (УПФУ) в Заводському районі м. Миколаєва та зобов’язати перерахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2011 року по 18 червня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч.1 ст.28 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Управління Державного казначейства у м. Миколаєві на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1,70 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені ст. 186 КАС України через Заводський районний суд м. Миколаєва і набирає чинності через 10 днів після її проголошення, якщо в цей термін не буде подано заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

     Головуючий суддя:                                                                   Павлова Ж.П.