Справа № 22-а-3419/08
донецький апеляційний адміністративний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2008 рік місто Донецьк
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Ляшенка Д.В., Колеснік Г.А.
при секретарі судового засідання: Літвіновій Л.О.
З участю сторін: представника позивача ОСОБА_1, позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради |
|
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
від |
23 січня 2008 року |
|
|
за позовом |
ОСОБА_2 |
до |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради |
про |
Стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005-2007 роки; |
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2008 року визнані неправомірними дії відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради, щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті недоплачених суд щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 та 2007 роки та на користь ОСОБА_2 з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради стягнуто заборгованість по допомозі на оздоровлення за 2005 та 2007 роки в сумі 2748,00 грн.
Відповідач з вказаною постановою суду не погодився, та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, за наступних підстав.
Суд 1-ї інстанції вірно встановив обставини справи і прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого йому встановлена 3-тя група інвалідності, та йому відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 року підлягають сплаті одноразові щорічні компенсації на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на момент її виплати.
Колегія суддів, вважає, що суд 1-ї інстанції вірно виходив з вимог закону, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, якими керувався відповідач, сплачуючи позивачу щорічну допомогу у зменшених розмірах, замість встановлених за нормами ст. 48 Закону № 796- XII від 28.02.1991 року, - тобто чотирьох мінімальних заробітних плат, розмір яких не може бути меншин за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.
Колегія вважає, дані висновки суду першої інстанції обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий рівень та соціальний захист, що включає в себе і право громадянина на пенсійне забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя громадянина не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.
Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.
Відповідно до ст.17 ЗУ № 2017 основні державні соціальні гарантії встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.
Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши позивачу у стягнення щорічної грошової допомоги за 2006 рік, оскільки ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», дія ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призупинена на 2006 рік.
Доводи апелянту щодо порушення строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вимоги ОСОБА_2 згідно ч.1 п.4 ст. 268 Цивільного Кодексу України відносяться до вимог, на які позовна давність не поширюється.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - має бути залишена без змін.
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 15 травня 2008 року.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2008 року, якою визнані неправомірними дії відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради, щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку та виплаті недоплачених суд щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 та 2007 роки та на користь ОСОБА_2 з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради стягнуто заборгованість по допомозі на оздоровлення за 2005 та 2007 роки в сумі 2748,00 грн. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали в повному обсязі.
Колегія суддів: Н.К.Шаптала
Г.А.Колеснік
Д.В.Ляшенко