Головуючий у 1 інстанції - Очеретний О.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 травня 2008 року справа № 22-а-4762/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сіваченка І.В.
суддів Василенко Л.А., Дяченко С.П.
при секретарі за участі представника відповідача |
Білоус К.І. Моженка С.А. |
|
розглянувши у відкритому |
судовому засіданні |
|
апеляційну скаргу |
Стахановського міського відділу управління МВС України в Луганській області |
|
на постанову |
Стахановського міського суду Луганської області |
|
від |
11 березня 2008 року |
|
по адміністративній справі |
№ 2-а-160/08 |
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Управління МВ УМВС в Луганській області та Стахановського міського відділу управління МВС України в Луганській області |
|
про |
стягнення заборгованості за понаднормований час та в святкові дні, - |
|
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в Стахановському МВ УМВС України в Луганській області та був звільнений згідно з наказом начальника УМВС України в Луганській області №68 о/с від 12.03.2007 р. згідно з Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом УМВС України.
При звільненні, в порушенні діючого законодавства, посадовими особами УМВС в Луганській області з ним не було проведено повного розрахунку за його працю за понаднормовий час. Позивач вважає, що у відповідачів перед ним існує заборгованість за роботу в понаднормовий час та в святкові дні за період з 2003 р. по 12.03.2007 р. Просив суд стягнути з Стахановського МВ УМВС України в Луганській області на його користь заборгованість за роботу за понаднормовий час та в святкові дні з 2003 р. по 12.03.2007 р. (уточнення до позову - а.с. 31-32).
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 11 березня 2008 року позов ОСОБА_1було задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та вказав, що заборгованість Стахановського МВ УМВС за понаднормовий час відносно ОСОБА_1 відсутня. Будь-які графіки або табеля, а головне - накази за роботу в понаднормовий час відносно ОСОБА_1в фінансову частину не надходило. Підставою для притягнення робітників органів внутрішніх справ до понаднормової роботи або служби у вихідні дні або в святкові дня є письмовий наказ, який підписується начальником відповідного відділу внутрішніх справ. Журнали обліку робочого часу зберігаються один рік, порахувати суму заборгованості позивачу за понаднормовий час та святкові дні неможливо. Просив суд при винесенні постанови врахувати строк позовної давнини.
В судовому засіданні представник Стахановського МВ УМВС України в Луганській області підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Інші особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач дійсно проходив службу у органах внутрішніх справ та був звільнений із органів МВС у 2007 р.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що згідно ст. 106 Кодексу Законів про Працю України за почасову систему оплати праці у понаднормовий час оплачується у подвійному розмірі часової ставки.
Згідно з Постановою КМ України №197 від 14.09.1991 р. «Про порядок компенсації особам рядового складу та начальницького складу органів внутрішніх справ за службу у понаднормовий час, а також у дні недільного відпочинку та в святкові дні» (далі - Постанова № 197) - оплата праці проводиться в розмірах, передбачених Кодексом Законів про Працю України із розрахунку посадового окладу та окладу за спеціальний чин.
Проте з такими висновками місцевого суду не може погодитися судова колегія, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців і прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).
Відповідно до Постанови № 197 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням. Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.
Як вбачається з відповіді начальника Стахановського МВ УМВС України в Луганській області позивачу (а.с. 4), згідно наказу МВС України від 18.08.1992 р. № 485 служба добових нарядів чергових частин міськрайвідділів організується в чотири зміни тривалістю 24 години кожна. Після зміни штатним працівникам чергової частини, які чергували два та більше разів підряд надається відпочинок тривалістю 72 години.
Задля реалізації положень Постанови № 197, наказом МВС України № 530 від 17.12.1991 р. була затверджена Інструкція «Про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ України до несення служби понад установлений законодавством час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій» (далі - Інструкція).
Так, п.п. 1, 2 Інструкції передбачено, що до несення служби понад установлений законодавством час, а також несення служби в дні щотижневого відпочинку і святкові дні особи рядового і начальницького складу можуть залучатися в боротьбі зі злочинністю й охороні суспільного порядку при особливих оперативних умовах:
участь у проведенні заходів по розкриттю тяжких злочинів; до розшуку особливо небезпечних злочинців;
попередження і припинення масових безладь, що порушують роботу транспорту і зв'язку, підприємств, установ і організацій;
ліквідація наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, епідемій; виконання інших робіт від часу виконання яких залежить нормальне функціонування органа внутрішніх справ;
Згідно п. 3 Інструкції підставою залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи служби в дні щотижневого відпочинку й у святкові дні є письмовий наказ, що видається і підписується начальником відповідного районного, міського відділу внутрішніх справ.
Підставою до обліку й оплати понаднормового часу служби є письмовий наказ, підписаний керівником органа внутрішніх справ і табель обліку понаднормового виходу, затвердженого керівником органа внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Проте позивач не надав ніяких доказів, розрахунків в обґрунтування позовних вимог, що обґрунтовують необхідність перебування на службі понад установлений час, чи доказів, які могли б бути досліджені і вивчені в судовому процесі. Позивач не надав суду належного документального обґрунтування, або іншого підтвердження своєї вимоги, зокрема наказів, підписаних керівником органа внутрішніх справ несення їм понаднормової служби по Стахановскому МВ УМВС України в Луганській області, табеля обліку понаднормового виходу, затвердженого керівником органа внутрішніх справ.
Надані позивачем Виписки із Журналу інструктажів особового складу ІТУ (а.с.6-24) не можуть слугувати належними доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог з наведених вище підстав. До речі, дані виписки взагалі не мають дати. Більш того, з наданої апеляційному суду копії акту від 02.06.2007 року книги служби нарядів за 2003-2006 роки взагалі були знищені.
Відтак провести обґрунтовані розрахунки щодо позовних вимог ОСОБА_1 взагалі не уявляється можливим.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Стахановського міського відділу управління МВС України в Луганській області - задовольнити.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 11 березня 2008 року у справі № 2-а-160/08 - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління МВ УМВС в Луганській області та Стахановського міського відділу управління МВС України в Луганській області «про стягнення заборгованості за понаднормований час та в святкові дні» - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий
Судді