КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-1/09                                                  Головуючий у 1-й інстанції:  Кащук А.М.     

Суддя-доповідач:  Костюк Л.О.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

"02" лютого 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого –судді          Костюк Л.О.;

суддів:                    Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Співак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про зобов»язання вчинити дії та перерахунок пенсії,  -

                                                      В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2008 року позивач звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про зобов»язання вчинити дії та перерахунок пенсії.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 січня 2009 року позов задоволено частково.

Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, визнавши його дії неправомірними, нарахувати підвищення до пенсії позивачу, передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, визнавши його дії неправомірними, здійснити позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2004 року на підставі ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за кожний повний рік стажу роботи понад установлений 15-ти річний мінімальний трудовий стаж, шляхом збільшення пенсії на 1% визначеної законом її розрахункової величини.

В іншій частині позовних вимог –відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову, якою позов задоволити в повному обсязі.

Також не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову, якою закрити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2010 року апеляційні скарги позивача та відповідача - залишено без задоволення, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 січня 2009 року –без змін.

У квітні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області подало заяву про роз»яснення постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 15 січня 2009 року.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 травня 2011 року заяву задоволено.

Роз»яснено, що при нарахуванні підвищення до пенсії позивачу на 1% за кожний повний рік стажу роботи понад установлений 15-ти річний мінімальний трудовий стаж Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області повинно виходити з розрахункової величини, яка дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»встановлений у розмірі визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.      

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову, якою закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду –без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи ухвалу про роз»яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при нарахуванні підвищення та виплаті пенсії позивачу, відповідач повинен виходити з такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні.             

Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.     

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Статтею 56 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи осіб, які підпадають під його дію, так згідно з п.2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до 1,2,3,4 категорії, за умови стажу роботи не менше ніж 15 років для жінок та 20 років для чоловіків, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75% заробітку ,а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. Це положення Закону визначає особливі умови та норми пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чоронобильської катастрофи.

Так як порядок перерахунку пенсій Законом «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не встановлений необхідно на підставі ч.7 ст.9 КАС України застосувати по аналогії ч.1 ст. 28 «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік трудового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги  не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

                  У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області –залишити без задоволення, а ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 17 травня 2011 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 07 лютого 2012 року.

Головуючий суддя                                                                       Костюк Л.О.

Судді:                                                                                              Бужак Н.П.
                                                                                                              Троян Н.М.