Справа 2- 168, 2- 247

2007р .                                                                                                                                                                                 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем       України

 27 квітня 2007 року                                                                                          смт Віньківці

                             Місцевий Віньковецький районний суд, Хмельницької області

у складі головуючого судді Потапова О.О.

при секретарі   Паньковій  О. В.

  розглянув у відкритому судовому засіданні  в залі суду смт Віньківці  справу за позовом   ОСОБА_1до ОСОБА_2, про визнання недійсним право чину і стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

         До суду з позовом звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати недійсним правочин укладений між їх  малолітнім сином ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_2 про купівлю мобільного телефону та музикального центру  Стягнути з ОСОБА_2 на їх користь борг  2057грн. та моральну шкоду 1000 грн.

Зазначили, що таємно від них їх син взяв 600 доларів США які передав  ОСОБА_2, а той зобов'язався та купив йому  мобільний телефон та музикальний цент, повернув  461грн.  та 512 грн., а решту коштів залишив собі, та не повертає.

 В судовому засіданні позивачі підтримали свої вимоги. Вказали, що їх одинадцятирічний син   знайшов в будинку в різних місцях по 300 доларів США та передав їх сімнадцятирічному ОСОБА_2, а той купив мобільний телефон та музичний центр. Ці речі він зберігає в себе. Коли вони до нього та його матері пред'явили  вимоги, то ОСОБА_2. повернув частину коштів ,  в сумі 461 та 512 грн. та написав розписку про повернення залишку, але кошти до цього часу не повернув.

Відповідач позов  визнав частково.  Повідомив, що дійсно  в грудні 2006 року йому давав кошти  ОСОБА_3- син позивачів. Але не 600 , а 300 доларів США. За ці кошти він купив йому мобільний телефон та музикальний центр. Після цього  батьки   ОСОБА_3а приходили до нього додому і він з матір'ю погодився віддати та віддав   їм 461.00 грн. та 512.00 грн., решту не заперечує віддати купленим майном: телефоном та музикальним центром. Він дійсно писав розписку в якій  вказував, що зобов'язується повернути  500 доларів США ОСОБА_1, але ця розписка написана була під психологічним  тиском на нього з боку останнього.   

            Представник відповідача заперечувала проти позову, зазначила, що угоди на суму зверх 340 грн. повинні підтверджуватись письмовими доказами. А на ОСОБА_2 було вчинено тиск тому він написав розписку на 500 доларів США ОСОБА_1. Це підтверджується  постановою про відмову в порушені кримінальної справи щодо ОСОБА_1   Вплив на слюсаря  підтверджується  показами свідка

            Заслухавши  позивачів, відповідача, представника, сідків вивчивши письмові докази слід вважати позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

            Судом встановлено, що малолітній син позивачів ОСОБА_3 знайшов  в грудні 2006 року кошти в будинку батьків та передав їх  неповнолітньому ОСОБА_2 для купівлі мобільного телефону та музикального центру, тобто між цими особами укладений був договір поручительства на  купівлю  предметів особистого користування. ОСОБА_2. купив ці предмети. Сплатив за мобільний телефон „Нокіа” 600 грн. за музикальний центр -528 грн.   Вони зберігаються в нього. В цій частині сторони не оспорюють правовідносини.

Те що  було передано саме 600 доларів США, а не 300 як стверджує відповідач  знайшло підтвердженя в судовому засіданні. Так малолітній свідок ОСОБА_3вказав місце та період часу в який він передавав кошти ОСОБА_2 Ст.. 208 ЦК України зазначає, що угода на суму  більше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян укладається в  письмовій формі., а згідно вимог ст. 218 ЦК України у випадку недодержання  такої форрми угоди  рішення суду не може ґрунтуватись на показах свідків.

Слід вважати, що саме письмовими доказами позивач обґрунтував те, що син його передавав кошти в сумі 600 доларів США. Підтвердженням його є  розписка, в якій зазначається, що відповідач взяв на себе обов'язок повернути  кошти в сумі  500 доларів США.  Ця розписка має юридичну силу, хоча написана неповнолітнім, саме тому, що завірена матір'ю неповнолітнього, відповідно до ст. 222 ЦК України що не заперечують сторони. Саме мати неповнолітнього  продовжила правовідносини по поверненю коштів.

Це також не заперечуэться сторонами. Вона повернула ОСОБА_1. 461 грн. та 512 грн. При цьому выдповыдач пояснив в суды, що кошти повертались сааме по  цыйй угоды, ынших уг А відповідно до ст. 221, 222 ЦК України правочин

 Выдмовити у задовлены  сятгнення моральноъ шкоди за недоведеныстю позовних вимог.

Керуючись ст. ст.  208, 221, 222,239, 655, ЦК Украъни, ст.ст. 8,10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК Украъни, суд

В И Р І Ш И В :

                                Позовні вимоги  ОСОБА_1задовольнити  частково.

Визнати недійсним угоду угладену між  малолітнім ОСОБА_3та неповнолітнім ОСОБА_2щодо передачі останьому 600 доларів США /  три тисячі тридцять/ грн. для купівлі мобільного телефону та музикального центру. Застосувати двосторонню рестітуцію.

Зобов'язатии  ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1та  ОСОБА_2кошти в сумі  2057 грн. 

 Музикальний цент залишити у користувані  ОСОБА_2.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з часу його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів з часу подання заяви, або безпосередньо протягом 10 днів.

            Суддя --------------------