ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
30.10.06р. | Справа № А33/128-06 |
Господарський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Разіної Т.І. при секретарі Калмикові М.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, м. Перещепино Новомосковського району Дніпропетровської області
до відповідача: Управління державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про: оскарження дій та зобов’язання утримуватись від дій
за участю представників сторін:
від позивача: | голова правління Лігоцький А.П. (протокол № 5 від 22.06.06), представник Козлов В.О. за довіреністю від 15.04.06. |
від відповідача: | ю/к Каперко Є.О. за довіреністю № 14/4642 від 14.07.06 |
в засіданні приймали участь: -
Обставини справи:
Перещепинське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із адміністративним позовом про оскарження дій та зобов’язання утримуватись від дій.
Просить суд визнання незаконними дії працівників Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області щодо безпідставного затримання членів Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та зобов’язання відповідача утримуватись від дій, що перешкоджають діяльності Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неодноразовим безпідставним затримуванням та доставленням у приміщення відділів внутрішніх справ членів Перещепинського міського формування з охорони громадського порядку і державного кордону. Вважає, що: дії працівників Державтоінспекції є незаконними і необґрунтованими, виходячи з ч. 3 ст. 29 Конституції України, ст. 5, п.5 ч.1 ст. 11 Закону України „Про міліцію”, ст.ст. 259, 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказують, що в жодному випадку членів формування, яких було затримано працівниками відповідача, не було притягнуто до відповідальності, оскільки формування діє у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Діями відповідача було порушено вимоги ст. 15 ЗУ “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, яка вимагає від органів державної влади сприяти діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону. Відповідач своїми діями перешкоджає діяльності Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, що виражається у незаконному затриманні членів формування при виконанні ними своїх обов’язків з охорони громадського порядку, що спричиняє втрату авторитету формування у громадян, втрату ентузіазму у членів формування тощо. Внаслідок незаконних затримань руйнуються графіки чергувань членів формування, спричиняються проблеми у залученні нових членів завдається істотної шкоди репутації формування.
Голова правління Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Лігоцький А.П. надав письмові пояснення по справі (а.с. 1-3 том 2) та усно в судових засіданнях пояснив, що формування зареєстровано в установленому законом порядку та діє дії відповідно до Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, пославшись на рішення господарського суду Дніпропетровської області № 41/90 від 30.06.05. ( а.с. 121-122 том 1), розпорядження Указу Президента України від 06.02.05 року; складені працівниками формування протоколи направляються в місцеві суди за місцем проживання водіїв, а сума штрафу перераховується до державного бюджету України. А затримання працівниками міліції членів формування є безпідставними, необґрунтованими, не підтвердженими жодним належним доказом.
Відповідач у відзиві №14/4763 від 20.07.2006р. з позовом не згоден та заперечує проти нього, мотивуючи тим, що: діяльність формування із забезпечення безпеки дорожнього руху зводиться лише до перевірок транспортних засобів на зміст “СО”, але згідно п. 31.4.6 (а) Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх дімнисть перевищує установлені стандартами норми. Зазначений адміністративний проступок прямо передбачений ст.81 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це правопорушення не посягає на безпеку дорожнього руху, та не може кваліфікуватися по ст.121 Кодексу. Тому, згідно статей 255 та 242-1 протоколи про зазначене правопорушення мають право складати виключно органи з охорони навколишнього середовища. Згідно Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” громадські формування не мають право займатися підприємницької діяльністю, але за свої послуги з перевірки транспортирних засобів формування отримує кошті. При цьому використовуючи в діяльності громадського формування замість належних нарукавних пов’язок форму працівників ДАІ (біла портупея, біла кобура, головний убір працівника ДАІ) своїми діями членів громадського формування наносять суттєву шкоду іміджу Державтоінспекції серед учасників дорожнього руху, про що свідчать неодноразові скарги від місцевих водіїв та ближнього зарубіжжя, щодо того, що члени громадського формування, використовуючи форму ДАІ безпідставно зупиняють транспортні засоби, перевіряють документи, та, посилаючись на нібито порушення Правил дорожнього руху, вимагають гроші. Проведеними перевірками було встановлено, що під виглядом працівників ДАІ в кожному випадку фігурували члени зазначеного громадського формування; ненадання позивачем доказів, якими обґрунтовує позовні вимоги. Відповідно до Постанови КМУ від 10.10.2001 року № 1306 зупиняти транспортні засоби для перевірки мають право тільки працівники міліції, які мають відповідне посвідчення та повноваження.
В обгрутнування заперечення відповідач посилається на Закони України „Про дорожній рух”, „Про міліцію”, Постанову КМУ від 14.04. 1997 р. № 341 „Про положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ ( із змінами та доповненнями), розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 348 від 21.03.06 Про заборону діяльності Новомосковського районного та Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону на автошляхах державного значення, що обслуговуються спец підрозділом „Кобра” УДАІ УМВС в Дніпропетровській області постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 41\90; письмові пояснення громадян України та інших держав; наказ МВС України від 29.05.2006 року № 551 Про затвердження переліку населених пунктів, автомобільних доріг, які обслуговуються підрозділами дорожньо-патрульної служби ДДАІ МВС України; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 11.09.2006 року у справі № 30/107.
Відповідач просить суд в позові відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення голови правління формування та представників сторін, суд, -
Встановив:
Відповідно до ст.1 Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” та п. 2 розділу 1 ”Загальні питання” Типового статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 року №1872 ( із змінами та доповненнями) громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому законом порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров’я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна від стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння міліції та Державній прикордонній службі України, асоціації громадських формування тощо.
Із матеріалів справи вбачається, що Перещепинське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону (далі –формування) створене і здійснює свою діяльність на підставі статуту, зареєстрованого рішенням виконкому Перещепинської міської ради від 23.01.2004 р. № 4.
Основні завдання формування закріплені в розділі 2 статуту.
Одним з завдань громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону у сфері охорони громадського порядку є участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх ( п.2.1.1 статуту та ст. 9 Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”).
Формування діє в межах м. Перещепино (п.4.2 статуту).
Відповідно до статті 10 Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” для виконання завдань, визначених у цьому Законі, громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону та їх члени мають право брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку і державного кордону разом з працівниками міліції, військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, а в сільській місцевості - самостійно шляхом виконання конкретних доручень керівника відповідного органу внутрішніх справ чи підрозділу Державної прикордонної служби України; вживати спільно з працівниками міліції заходів до припинення адміністративних правопорушень і злочинів тощо.
Члени громадських формувань під час виконання своїх обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону після обов'язкового пред'явлення посвідчення члена громадського формування мають право: складати протоколи про адміністративні правопорушення; у разі порушення водіями Правил дорожнього руху, створення реальної загрози життю або здоров'ю громадян вживати заходів до припинення цього правопорушення, здійснювати перевірку документів у водіїв на право користування та керування транспортними засобами (ст. 13 Закону України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, п.п.7.2.4, 7.2.8 Статуту (а.с.13).
Із матеріалів справи, а саме копії статуту формування не вбачається, що статут узгоджений з керівництвом відповідного територіального органу внутрішніх справ, підрозділу Державної прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на території якого діятиме це громадське формування як того вимагає ст. 5 ЗУ „Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”.
Із змісту позовної заяви та за ствердженням позивача 12.01.2006 р. працівниками ДПС ДАІ “Кобра” було затримано та доставлено до Новомосквоського РВ УМВС України членів формування Козлінського В.І., Туманова С.В., Євдокимова І.В.
15.01.2006 р. працівниками Павлоградського взводу ДПС ДАІ “Кобра” затримано та доставлено в приміщення Новомосковського РВ УМВС членів формування Козлінського В.І., Туманова С.В. Затримання членів формування мали місце також 28.01.2006 р., 29.01.2006 р.
Відповідних доказів затримання членів формування позивачем суду не надано ні до позовної заяви, ні в судових засіданнях.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Позивачем не надано доказів оскарження в суді свого затримання членами формування згідно ст. 29 Конституції України.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про міліцію” від 20.12.1990р. № 565-XII (із змінами та доповненнями) міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу. Міліція забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб. Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції: повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді.
Дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору (ст. 25 Закону України “Про міліцію”).
Дорожньо-патрульна служба ДАІ МВС України здійснює свою діяльність відповідно ЗУ „Про дорожній рух”, постанови КМУ № 341 від 14.04.1997 року (із змінами та доповненнями), наказу МВС України № 551 від 29.05.06 Про затвердження переліку населених пунктів, автомобільних доріг, які обслуговуються підрозділами дорожньо-патрульної служби ДДАІ МВС України.
Суд не приймає як доказ Указ Президента України від 06.02.2004 року на який посилався голова правління в поясненнях та судових дебатах, оскільки Президентом України 06.02.04 прийнято розпорядження №19 „Про громадські формування при Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України”, яке втратило чинність згідно з Указом Президента України від 30.03.05 № 567/2005.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з п.1 ст. 3 зазначеного Кодексу термін „справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа)” вживається в такому значенні: це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконними дії працівників Управління Державтоінспекції УМВС України в Дніпропетровській області щодо безпідставного затримання членів Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону та зобов’язання відповідача утримуватись від дій, що перешкоджають діяльності Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, зазначені вимоги позивач мотивує неодноразовим безпідставним затримуванням та доставленням у приміщення відділів внутрішніх справ члени Перещепинського міського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належать вирішувати в порядку кримінального судочинства.
В своїх поясненнях сторони посилались на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.05 у справі № 41/90 та постанову цього суду від 22.05.06 у справі № А30/107.
По справі № 41/90 суд відмовив Перещепинському міському формування з охорони громадського порядку і державного кордону в задовленні позовних вимог повністю. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.06 рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( а.с. 45-46 том 1).
Постановою господарського суду Дніпроптеровської області від 22.05.06 по справі № А 30/107 частково задоволено позов Перещепинського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.09.06 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.06 у справі № А 30/107 скасовано. В позові відмовлено (а.с. 55-61 том 2).
Враховуючи викладене, суд з задоволенні позову відмовляє повністю.
Керуючись ст. ст. 1, 17, 72, 76, 84, 167 Кодексу адміністративних судочинства України, суд –
Постановив:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст. 186,187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І.Разіна
„01” листопада 2006 року