Справа № 2-а-4/12

                                                       П О С Т А Н О В А

                                                    ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

20.01.2012   року                      Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим    

у складі: головуючого судді -        Єрохіної І.В.

               при секретарі          -        Рудай Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим,   Військового комісаріату АР Крим про визнання відмови у призначеній пенсії за вислугу років неправомірною, визнання права на призначення пенсії за вислугу років та зобов’язання вчинити певні дії, -

  ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим та  Військового комісаріату АР Крим про визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим у призначені військової пенсії за вислугу років неправомірною,  визнання права на призначення військової пенсії за вислугу років з 07 серпня 2010 року в розмірі 44 процентів відповідної суми грошового забезпечення та зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду в   АР Крим здійснити призначення військової пенсії за вислугу років з 07 серпня 2010 року в розмірі  44 процентів відповідної суми грошового забезпечення .

          Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що наказом Головнокомандувача Військово-морських сил Збройних Сил України від 30.10.2004 року № 049-ПМ його звільнено з військової служби у запас за п/п.”г” п.63 (у зв'язку зі скороченням штату) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 р. № 1053/201, і наказом командира військової частини А2091 від 07.11.2004 року № 365 його виключено з списків особового складу частини. На день його звільнення з військової служби у запас загальна вислуга років військової служби складала 17 років 3 міясяці та 25 днів, а 07.08.2010 року йому виповнилося 45 років, отже він набув право на призначення йому військової пенсії за вислугу років з 07 серпня 2010 року відповідно до п.11 ст.1 Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” від 16.06.2004 року №1763 й п.”В” ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 07.08.2010 року у розмірі 44 процентів суми грошового забезпечення.

          Також позивач зазначає, що з метою реалізації свого права на пенсію за вислугу років, 26 вересня 2011 року він звернувся відповідно до Головного управляння Пенсійного фонду України в АР Крим та Військового комісаріату АР Крим із заявами про призначення пенсії, але Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим йому було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що на момент звільнення він не досягнув 45-річного віку.    

          20.01.2011 року Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим подало адресовані суду свої письмові заперечення на позов, а 19.01.2011 року Військовий комісаріат АР Крим подав адресовані суду свої письмові пояснення на позов, які приєднані судом до матеріалів справи.

     Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

          Судом установлено, що наказом Головнокомандувача Військово-морських сил Збройних Сил України від 30.10.2004 року № 049-ПМ ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у

запас за п/п.”г” п.63 (у зв'язку зі скороченням штату) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 р. № 1053/201, і наказом командира військової частини А2091 від 07.11.2004 року № 365 його виключено з списків особового складу частини. На час звільнення загальна вислуга років військової служби позивача складала 17 повних років.

            07 серпня 2010 року  ОСОБА_1 виповнилось 45 років.

          Відповідно до ст.99 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.

          26.09.2011 року позивач подав заяву про призначення йому пенсії за вислугу років у розмірі 44 відсотків суми його грошового забезпечення відповідно до п.”в” ст.12, ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з усіма  необхідними для вирішення цього питання документами до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим. Проте Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим  своїм листом від 12.10.2011 року за вих.№2881/Л-11 відмовило позивачу у призначені пенсії за вислугу років, з посиланням на те, що оскільки наказом Головнокомандувача Військово-морських сил Збройних Сил України від 30.10.2004 року № 049-ПМ позивача звільнено з військової служби у запас за п/п „г” п.63 (у зв'язку зі скороченням штату), то для призначення йому пенсії за вислугу років згідно із Законом правових підстав немає.

          Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

          Згідно до преамбули Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” від 15 червня 2004 року № 1763-ІV цей Закон встановлює правові основи забезпечення соціального захисту військовослужбовців, які звільнятимуться у зв’язку з зі скороченням чисельності Збройних Сил України в ході їх реформування.

          Відповідно до директиви Міністра оборони України від 24.01.2004 р. № Д-1, рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 22.07.2004 р. № 226/ЮС/246-Т, у зв’язку з набуттям чинності Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” звільненим з військової служби на підставі нормативно-правових актів, прийнятих у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, вважаються військовослужбовці, звільнені з військової служби після 1 січня 2004 року (крім звільнених за службовою невідповідністю, у зв’язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили).

          Таким чином, ОСОБА_1 вважається військовослужбовцем, який звільнений з військової служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України відповідно до Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”.

          Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб”.     

          Відповідно до пункту „в” статті 12 цього Закону, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби відповідно до Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”. При цьому у зазначеній нормі відсутня вимога про те, що особа, якій надається право на пенсію за вислугу років, має відповідати вищевказаним критеріям саме на дату звільнення.

          Згідно пункту „в” статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та пункту 11 статті 1 Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” військовослужбовцям, які звільняються зі Збройних Сил України у зв’язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

          Таким чином, оскільки позивач досягнув 45-річного віку та має понад 15 років вислуги військової служби, тому він має право на пенсію за вислугу років згідно п.11 ст.1 Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” і п.”в” ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, незалежно від підстав та часу його звільнення з військової служби.

          Водночас суд враховує, що згідно п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007р. за № 135/13402 (далі –Порядок № 1-3), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їхніх сімей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв’язку України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань. Міністерства та інші органи їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

          За змістом положень Порядку № 3-1, уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України наділені повноваженням виключно з підготовки та подання документів для призначення пенсії (п.12 Порядку № 3-1), а приймання, оформлення і розгляд документів здійснюється органами, що призначають пенсії, – органами Пенсійного фонду України, визначеними у п.1 Порядку № 3-1, в даному випадку – Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим. Згідно з п.18 Порядку  № 301 рішення щодо призначення пенсії оформлюється розпорядженням органу, що призначає  пенсії.

          Відповідно до ст.48 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і п.6 Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі її пересилання поштою – дати її відправлення.

          Строки призначення пенсії за вислугу років можуть бути визначені згідно із законом при звернення до органу Пенсійного фонду України в порядку, передбаченому ст.48 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та Порядку № 3-1, а саме відповідно до п.”б” ст.50 цього Закону (в редакції Закону України від 04.04.2006 р. № 3591-ІV), згідно якого особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів „а”, ”в” ст.12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа – з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсії з більш пізніх строків.

          Відповідно до ч. 5 ст.50 згаданого Закону, пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

          На підставі викладеного і керуючись ст.ст.158-163,  КАС України, суд. –

                                         ПОСТАНОВИВ :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим,   Військового комісаріату АР Крим про визнання відмови у призначеній пенсії за вислугу років неправомірною, визнання права на призначення пенсії за вислугу років та зобов’язання вчинити певні дії -  задовольнити.

          Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п.11 ст.1 Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”, п.”в” ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

          Визнати право ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років згідно п.11 ст.1 Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”, п.”в” ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 07 серпня 2010 року в розмірі 44 відсотків відповідної суми грошового забезпечення.

          Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно п.11 ст.1 Закону України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”, п.”в” ст.12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 07 серпня 2010 року в розмірі 44 відсотків відповідної суми грошового забезпечення.

          Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня проголошення до Севастопольського адміністративного апеляційного суду  через Чорноморський районний   суд.

          Суддя                                                                                          Єрохіна І.В.