ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2012 року Справа № 33/5005/6805/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мороз В.Ф. (доповідач),
суддів: Голяшкіна О.В., Науменко І.М.
при секретарі: Єрьоміна К.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 522/06-42 від 04.01.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність № 139 від 10.11.2011р.;
від відповідача: Янатьєв А.В., директор, протокол зборів ТОВ "Рєгєнза" від 23.12.2010р.;
від відповідача: Карпова Л.О., представник, паспорт серія НОМЕР_1 ;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Рєгєнза” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року у справі №33/5005/6805/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м.Маріуполь, Донецька область
до товариства з обмеженою відповідальністю “Рєгєнза”, м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
про стягнення 20 871 538 грн. 73 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011р. (суддя Рудовська І.А.) позов ТОВ «Проектно –будівельне підприємство»«Азовінтекс»задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги - 17 189 595 грн.12 коп., пеню в розмірі 246 061 грн. 75 коп., інфляційні втрати в сумі 2 584 373 грн. 97 коп. , 3 % річні в сумі 821 790 грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 496грн.33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 96 коп., в решті позовних вимог –відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду його оскаржує відповідач на предмет невідповідності нормам матеріального права. Відповідач зазначає, що судом помилково не взято до уваги той факт, що чинним законодавством актам звірки не надано юридичної сили доказу наявності обов’язку сплати коштів. Також не враховано ненадання позивачем у повному обсязі транспортних документів, що засвідчують доставку вантажу. За умовами договору кінцевий розрахунок здійснюється після підписання генерального акту приймання-передачі на весь об’єм вантажу.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом між позивачем та відповідачем 04.09.09року було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування імпортних вантажів № 522/2009-253, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок по наданню послуг, пов'язаних з транспортно - експедиційним обслуговуванням імпортних вантажів замовника у відповідності із замовленням замовником та погодженими сторонами номенклатурою, обсягами, строками та маршрутами прямування.
На виконання умов договору між сторонами були підписані додатки № 1-27, додаткові угоди № 1 від 20.11.2009 р., № 3 від 27.10.2010 р., № 4 від 26.11.2010 р. № 5 від 31.12.2010 р.
Пунктом 2.6 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту приймання –передачі на кожну окрему партію протягом 15 робочих днів з дати підписання акту.
Згідно до п. 3.1.4 договору підтвердженням здачі(приймання вантажу замовнику є акт приймання передачі на кожну окрему чартерну партію Акт приймання передачі на кожну окрему чартер партію підписується замовником протягом п'яти робочих днів з дати отримання. В разі незгоди замовника з обсягом виконаних робіт він подає письмову претензію на адресу виконавця.
05.01.2010 р. між сторонами на виконання умов договору були підписані акти № 1, 2, 01.03.2011 р. акт № 3, № 4 від 02.03.2011 р., № 5 від 03.03.2011 р., № 6 від 04.04.2011 р. приймання передачі товарно-матеріальних цінностей, за якими позивач передав відповідачу вантаж загальною вагою 3 278, 44 тон.
Позивач за договором зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі та у встановлені строки, що підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг: № ОУ-0001491 від 30.10.2009 р. на суму 3 714 985грн. 56 коп.; № 0000118 від 29.01.2010р. на суму 20 048 409грн. 22 коп.; № ОУ 0001702 від 30.11.2009 р. на суму 245 625грн. 60 коп.; № ОУ 0000985 від 30.09.2010 р. на суму 102 192грн. 61 коп.; № ОУ -000453 від 30.04.2010 р. на суму 45 569грн. 75 коп.,;№ ОУ 001096 від 30.11.2010 р. на суму 388 858грн. 30 коп.; № ОУ0001095 від 30.10.2010 р. на суму 223 925грн. 10 коп.; № ОУ 001236 від 30.11.2010 р. на суму 2 371 691грн. 70 коп., № ОУ 001237 від 30.11.2010 р. на суму 3 202 592грн. 84 коп., № ОУ0001364 від 30.12.2010 р. на суму 96 378грн. 80 коп. на загальну суму 30 393 595грн. 12 коп., які підписані і скріплені печатками підприємств. Позивачем виставлені рахунки фактури на оплату виконаних робіт, які відповідач оплатив частково на суму 13 204 000 грн.00коп., що підтверджується банківськими виписками від 28.10.2009 р., від 17.11.2010 р.
У зв’язку із невиконанням відповідачем обов’язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги у нього перед позивачем утворилась заборгованість.
Позивачем 18.02.2011р. було направлено на адресу відповідача претензією про здійснення термінового перерахування коштів за надання послуг за договором № 522/2009/-253 від 04.09.2009р. на суму 17 189 595грн. 12 коп. Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов’язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 930 ЦК України передбачено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Оскільки за умовами договору оплата здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту приймання –передачі на кожну окрему партію протягом 15 робочих днів з дати підписання акту, які підписані сторонами, судова колегія не погоджується з доводами відповідача про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів надання послуг та на відсутність транспортних документів як на підставу звільнення його від оплати.
За викладеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Рєгєнза” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2011 року у справі №33/5005/6805/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
В.Ф.Мороз
Суддя І.М.Науменко
Суддя
О.В.Голяшкін