ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26.10.06р. | Справа № А27/185 |
За позовом Приватного підприємства „Інтерсервіс-Ніко”, м. Нікополь
До Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції
Про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя В.О.Татарчук
Секретар П.М.Сергієнко
Представники сторін:
від позивача: Суханов В.Д. пасп. АЕ №558472
від відповідача: Багно Ю.В. дов. від 16.08.06 №41, Сотникова С.В. дов. від 13.03.06р. № 15
суть спору:
Приватне підприємство „Інтерсервіс-Ніко” звернулося з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2006р. №0000292342/0/4236.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- підприємством придбаний автомобіль “Вольво” ХС90 24.03.2004р. і відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції на час придбання) позивач має право віднести до податкового кредиту 19749,39грн. і після внесення змін до вказаного підпункту Законом України №2505-ІV від 25.03.2005р. “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”;
- Закон №2505 не має зворотної сили і відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством має право віднести до податкового кредиту суму ПДВ з урахуванням дати отримання податкової накладної.
Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:
- податковою інспекцією був зменшений податковий кредит позивача на 19743,39грн. відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції від 25.03.2005р.;
- пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 вказаного Закону чітко встановлено правило згідно з яким не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.
В судовому засіданні 26.10.2006р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
встановив:
08.02.2006р. Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000292342/0/4236, яким визначено суму податкового зобов’язання позивача з ПДВ в розмірі 29624,09грн. в тому числі: 19749,39грн. –основний платіж і 9874,70грн. –штрафні санкції.
Підставою для прийняття спірного рішення був акт №99/23-1.13452034 від 27.01.2006р. „Про результати виїзної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП “Інтерсервіс-Ніко” за період діяльності з 01.01.2005р. по 30.09.2005р.”.
Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення пп.7.4.1, 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції від 25.03.2005р. завищений податковий кредит на суму сплаченого ПДВ при придбанні легкового автомобіля марки “Вольво” ХС 90 у АТЗТ з іноземними інвестиціями “Скандик Моторс” на підставі договору купівлі-продажу №24057 від 24.03.2004р. в розмірі 19749,39грн., а саме:
- червень 2005р. –5000грн.;
- липень 2005р. –7337,39грн.;
- серпень 2005р. –7412грн.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.
24.03.2004р. між МПП “Інтерсервіс” (покупець, правонаступником якого є позивач) та АТЗТ з іноземними інвестиціями “Скандик Моторс” (продавець) був укладений договір №SKDN-24057 купівлі-продажу автомобілю “Вольво” ХС 90 на загальну суму 342816грн. в тому числі ПДВ –57136грн.
З урахуванням вказаного договору продавцем були виписані податкові накладні від 24.03.2004р. №3211 на суму 103510грн. (ПДВ –17251,67грн), №3376 від 12.05.2004р. на суму 239306грн. (ПДВ –39884,33грн.).
Аналіз чинного законодавства свідчить про правомірність висновку податкового органу щодо завищення підприємством податкового кредиту на 19749,39грн.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону N2505-IV від 25.03.2005) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 вказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.
Таким чином, викладена норма закону чітко встановлює заборону щодо включення до податкового кредиту суми податку, сплаченого при придбанні легкового автомобілю.
В порушення зазначеного позивачем була віднесена до складу податкового кредиту частина суми ПДВ у зв’язку з придбанням легкового автомобілю в розмірі 19749,39грн. в тому числі в: червні 2005р. –5000грн., липні 2005р. –7337,39грн. і серпні 2005р. –7412грн.
Суд не погоджується з твердженням ПП „Інтерсервіс-Ніко” щодо можливості застосування положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції, яка існувала на час придбання автомобілю.
Вказаний Закон пов’язує формування податкового кредиту з поняттям звітного періоду, яким в даному випадку є календарний місяць. Фактичне віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту у червні, липні і серпні 2005р. свідчить про необхідність врахування змін, внесених Законом №2505-ІV від 25.03.2005р. без огляду на дату отримання податкової накладної.
Суд враховує, що позивач не скористався правом щодо подання уточненої декларації відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з урахуванням дати отримання податкової накладної.
Викладені обставини свідчать про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для відмови в позові.
Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -
постановив:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Татарчук В.О.
Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –31.10.2006р