Судове рішення #21256903

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №  11/1690/185/2012           

                                                                         Головуючий по 1-й інстанції Марущак                                                        

Суддя-доповідач:  Ландар О. В.          

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    

21 лютого 2012 року                                                                                           м.Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ

апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого                                    Ландара О.В.

Суддів                                      Кисіля А.М., Захожая О.І.

за участю прокурора                  Деряги Л.М.

захисника                                     ОСОБА_2

                                                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні 21 лютого  2012 року у м. Полтаві  кримінальну справу за апеляційною скаргою помічника прокурора Глобинського району на вирок Глобинського районного суду  від 12 вересня  2011 року ,-

В с т а н о в и л а :

Цим вироком                

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України,  одружений, освіта вища, не працюючий, уродженець та мешканць м.Глобине,-

засуджений за ч.1 ст.286 КК України із застосуванням ст.69 КК України до штрафу в сумі 1360грн. без позбавлення права на керування транспортними засобами.

          За сукупністю злочинів, в порядку ст.70 КК України, до обраного покарання зараховано  не відбуте покарання, призначене за вироком Лубенського міськрайонного суду від 21.02.11року за яким ОСОБА_3 засудженого за ч.2ст.364,ч.2ст.366,ч.1ст.70, ст.75 КК України на 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в органах влади, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 2 роки та звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Далі за змістом вироку постановлено, що на підставі ч.3ст.72 КК України  покарання, призначене вироком Глобинського районного суду від 12.09.2011року та покарання, призначене вироком Лубенського міськрайонного суду від 21.02.2011року, слід виконувати самостійно.

          Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області судові витрати на проведення експертизи в сумі 1171грн.27коп.

          Вирішено питання речових доказів.

          

          За змістом вироку суду ОСОБА_3  визнаний винним  у тому, що 10 грудня 2009року біля 12 години у м.Глобине, керуючи автомобілем УАЗ 469Б, при здійсненні  заднім ходом виїзду з автомобільної зупинки біля магазину «Колосок» на вул.Піонерську, порушив вимоги п.п.10.1 ,10.9 Правил дорожнього руху, проявив неуважність та здійснив зіткнення з послідуючим наїздом на з велосипедиста ОСОБА_4, якому внаслідок ДТП були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого перелому обох кісток лівої гомілки.

               

          В апеляційній скарзі помічник прокурора Глобинського району просив скасувати вирок суду через  м’якість призначеного  засудженому покарання, постановити новий вирок та призначити  ОСОБА_3 за ч.1ст.286 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткований мінімумів доходів громадян з позбавленням права на керування транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ч.4ст.70 КК України  за сукупністю злочинів, до остаточного покарання зарахувати не відбуте покарання, призначене за вироком Лубенського міськрайонного суду від 21.02.11року за яким ОСОБА_3 засудженого за ч.2ст.364,ч.2ст.366,ч.1ст.70, ст.75 КК України та на підставі ч.3ст.72 КК України виконувати обидва вироки самостійно.

У день судового розгляду прокурор вніс зміни до апеляційної скарги за змістом  яких він наразі просить взагалі виключити   із вироку посилання суду про обрання ОСОБА_3 покарання за правилами ч.4ст.70 КК України, як зайве, та уточнити анкетні дані засудженого у вступній частині вироку даними про його попередню судимість.

          Інші учасники процесу апеляцій на вирок суду не принесли.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  прокурора  Левицького В.І. на підтримання апеляції у частині внесених змін, вислухавши засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, що не заперечували проти змінених апеляційних вимог прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що вона підлягає до задоволення.

Як видно із вироку суду та протоколу судового засідання  засуджений ОСОБА_3 повністю визнавав свою вину в порушенні правил безпеки дорожнього руху та не заперечує фактичні обставини справи встановлені судом.

Висновки суду про доведеність вини засудженого, правильність юридичної кваліфікації його дій та справедливість призначеного покарання за цей злочин не ставлять під сумнів ні прокурор, ні потерпілий.

У той же час вбачається, що обираючи засудженому ОСОБА_3 остаточне покарання суд допустив помилку.

Наявні у справі документи засвідчують, що за  вироком Лубенського міськрайонного суду від 21.02.11року  ОСОБА_3 був засуджений за ч.2ст.364,ч.2ст.366,ч.1ст.70, ст.75 КК України на 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в органах влади, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 2 роки, зі звільненням від відбування основного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.

Злочин у сфері безпеки дорожнього руху, за який він засуджений за даним вироком до реального покарання – штрафу, він вчинив до постановлення попереднього вироку.

За таких обставин при обранні остаточного покарання винному місцевий суд мав керуватися п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно якого коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання,  що належить відбувати реально,  застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Отже призначення ОСОБА_3 покарання в порядку ч.4ст.70 КК України, на що звертається увага у апеляції, є невірним, оскільки воно суперечить  роз’ясненням пленуму ВСУ та не узгоджується з подальшою тезою суду про необхідність самостійного виконання вироків.

Підлягають уточненню і анкетні дані засудженого, у яких суд не указав його попередню судимість.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

   УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу помічника прокурора Глобинського району в частині внесених змін задовольнити.

Вирок  Глобинського районного суду від 12 вересня  2011 року щодо засудженого ОСОБА_3 змінити, виключивши із нього вказівку про обрання покарання засудженому в порядку ч.4ст.70 КК України та уточнити анкетні дані ОСОБА_3 у вступній частині вироку даними про його судимість за  вироком Лубенського міськрайонного суду від 21.02.11року  за ч.2ст.364,ч.2ст.366,ч.1ст.70, ст.75 КК України на 4 роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в органах влади, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 2 роки, зі звільненням від відбування основного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.

В іншій частині вирок залишити без зміни.


Головуючий:   О. В. Ландар


        

        Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація