Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2012 року Справа № 2а-11360/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді:                      Петросян К.Є.,

при секретарі:                        Кулигіні А.Є.,

за участю представників сторін:  

позивача –                             ОСОБА_1 (дов. №11-3 від 01.10.2011),

відповідача –                         ОСОБА_2 (дов. №235/10 від 10.01.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Евагор» до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії -    

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2011 року приватне підприємство «Евагор» (далі ПП «Евагор») звернулося до Луганського окружного адміністративного із позовом до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі Алчевська ОДПІ) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначив наступне.

 21.11.2011 ПП «Евагор» отримано акт Алчевської ОДПІ від 11.11.2011 №№1805/236/37156773 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Евагор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011». Склавши зазначений акт, відповідач надіслав його на адресу інших податкових інспекцій органів ДПС за місцем реєстрації підприємств – контрагентів ПП «Евагор».

Перевіркою встановлено порушення ПП «Евагор» норм Законів України «Про податок на додану вартість», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового коексу України, ст.7 Господарського кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, Наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41, що призвело до завищення суми податкових зобов’язань з ПДВ всього у сумі 12 526 485,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму 11 678 017,00 грн. за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.

 Позивач вважає, що позапланова невиїзна документальна перевірка проведена з порушенням норм законодавства, з наступних підстав.

Відповідачем не були виконані вимоги п.79.2 ст.79 ПК України в частині надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того позивач зазначає, що у акті перевірки відсутні докази про порушення кримінальної справи або перебування її у провадженні слідчого, що є порушенням п. 2.4 Порядку та статті 66 КПК України. На думку позивача, необґрунтованим є факт, визначений відповідачем про не знаходження ПП «Евагор» за юридичною адресою, оскільки підприємством на вимогу державного реєстратора надавалися реєстраційні данні 01.09.2011, 16.09.2011 та 27.10.2011.

Щодо посилання відповідача у акті перевірки на нікчемність правочинів, то позивач їх вважає незаконними та такими, що не підтверджені будь-якими первинними документами та правовими підставами.

Крім того, враховуючи положення п. 2.21 Наказу ДПА № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів ДПС при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» подальші дії відповідача щодо реалізації своїх повноважень, пов’язаних з результатами проведеної перевірки ПП «Евагор» порушили законні права та інтереси підприємства.

На підставі викладеного, з урахуванням уточнення від 13.12.2011, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Евагор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт №№1805/236/37156773 від 11.11.2011; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Евагор» з контрагентами, викладеними в акті перевірки; зобов’язати відповідача  утриматись від використання неправомірного акту в проведенні перевірок інших суб’єктів господарювання-контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб’єктів господарювання листів про проведення перевірок, у зв’язку з визнанням нікчемними правочинів між ПП «Евагор» та суб’єктами господарювання за період з 01.12.2010 по 30.09.2011; зобов’язати відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків ПП «Евагор» з даними, наведеними у наданих податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.12.2010 по 30.09.2011; зобов’язати відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки ПП «Евагор», оформленої актом від 11.11.2011.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні пред’явленому позову, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав письмові заперечення (а.с.75-77), відповідно до яких пояснив суду наступне.

Постановою від 30.09.2011 СВ ПМ ДПА в Луганській області порушено кримінальну справу №10/11/8012-13 відносно директора ПП «Ардея-Тех» ОСОБА_4 за ч.3 ст.212 КК України. Під час досудового слідства по вказаній справі була винесена постанова про призначення невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон», яка була направлена до виконання фахівцям Алчевської ОДПІ.

Виходячи з норм ст.114 КПК України, ОДПІ при отриманні вищезазначеної постанови від 09.11.2011 повинно було здійснити перевірку, результати якої оформлено відповідним актом.

Ст.79.2 ПК України не передбачає обов’язку податкового органу отримувати повідомлення про вручення кореспонденції платником податку. Крім того, п.79.3 ПК України не передбачено обов’язковості присутності платника податків при проведенні документальної невиїзної перевірки. Тому, відповідач вважає, що позивач був належним чином повідомлений про призначення та проведення перевірки, за наслідками якої складено оскаржуваний акт відповідно до вимог п.79.2 ст.79 ПК України, оскільки на його адресу засобом кур’єрської доставки 11.11.2011 було направлено рекомендований лист з описом вкладення, направлені повідомлення про початок перевірки та наказ про призначення перевірки.

Посилання позивача на те, що податковим органом порушено вимоги діючого законодавства щодо оформлення запиту на надання інформації та документів, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ОДПІ були направлені позивачу запити з метою отримання від нього первинних документів. Однак, вони з боку позивача були залишені поза увагою, про що йдеться мова в акті.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснює згідно статутних документів господарську діяльність, а саме посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, товарами широкого асортименту, іншими проміжними продуктами, здійснює організацію перевезення вантажів. Тому, на думку представника відповідача, для дослідження та налізу зазначених видів діяльності потрібно дослідити адміністративно-господарські можливості здійснення господарської діяльності та виконання господарських зобов’язань перед контрагентами.

В той же час, перевіркою встановлено з боку позивача відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності, яка передбачена його статутними документами, в силу відсутності на підприємстві необхідного управлінського та технічного персоналу, а саме згідно довідки 1-ДФ та інформації, отриманої від УПФУ на підприємстві працювало у зазначеному періоді 1 особа та відсутні основні засоби, складські приміщення, що підтверджується довідками МРЕВ та БТІ.       

Оскільки перевіркою встановлено відсутність у позивача наявності необхідних умов, то це, на думку відповідача, дозволяє здійснити висновок про неможливість здійснення ним господарської діяльності, передбаченої статутними документами, крім того ставить під сумнів правомірність визначення податкового кредиту та податкових зобов’язань.

В той же час, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, операції з продажу та придбання товарів (послуг) між позивачем та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Крім того, Алчевською ОДПІ за результатами проведеної перевірки відносно позивача не було винесено податкове повідомлення-рішення або інше рішення суб’єкта владних повноважень, оскільки перевірку було проведено відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства, що не передбачає винесення податкового повідомлення-рішення відповідно до вимог ПК України.   

Вважає, що акт перевірки є таким, що не породжує певних правових наслідків для позивача, його висновки не є обов’язковими для позивача та не створюють юридичний стан платника податків.

Щодо доводів позивача стосовно приведення до відповідності даних обліку та особистого рахунку платника податків з даними, наведеними в податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 та зобов’язання вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації щодо результатів перевірки, оформленої спірним актом, вважає безпідставним з огляду на те, що позивач не навів належні доводи та не надав належні докази того, що вказаними діями порушені його права.

Крім того, КАС України взагалі не передбачена можливість поновлювати порушені права інших суб’єктів господарювання на вимогу позивача. Зазначена позивачем АС є інформаційною базою ОДПІ і не перешкоджає використанню її податковим органом, це є суто службовий документ та службова записка.

На підставі вищевикладеного, просилв суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши матеріали справи та надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ПП «Евагор» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради 20.08.2010 за № 1 384 102 0000 002570, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи  та довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 12-13). Позивач перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

10.11.2011 відповідачем було прийнято наказ № 758 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Евагор», код ЄДРПОУ 37156773,  з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 (а.с. 80).

11 листопада 2011 року посадовими особами Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції було складено акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Евагор» за  №1805/236037156773 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010  по 30.09.2011 (а.с.14-46).

Висновками акту перевірки встановлено порушення ПП «Евагор» п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4. п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.8.1, п.8.2, п.8.3, п.198.6 ст.8, п.1.8, 201.10. 201.14, 201.15 ст.1, п.202.1 ст.2  Податкового кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, наказу ДПА України від 25.01.2011 №41, в результаті чого завищено суму податкових зобов’язань з податку на додану вартість всього в сумі 12 526 485,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 11 678 017,00 грн.; п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Евагор» із зазначеними в акті перевірки постачальниками та покупцями.

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється при отриманні постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У судовому засіданні встановлено, що підставою для прийняття Алчевською ОДПІ наказу №758 від 10.11.2011 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Евагор» є постанова старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 09.11.2011 за матеріалами кримінальної справи №10/11/8012, порушеної проти посадових осіб ПП “Ардея-Тех” ОСОБА_4 (а.с. 80).

Таким чином, враховуючи норми  п.п 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України, суд вважає, що у відповідача були усі законні підстави для видання наказу на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.   

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку  копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.  

Відповідно до матеріалів справи, наказ № 758 від 10.11.2011 та повідомлення №37938/231 від 10.11.2011 були направлені на адресу позивача кур’єрскою поштою  11.11.2011. Але суд вважає таке повідомлення про проведення перевірки не відповідаючим вимогам Податкового кодексу України, оскільки згідно чеку (а.с. 81) вказані документи були направлені на адресу позивача 11.11.2011 о 15 год. 38 хв., тобто вже після закінчення перевірки, яка згідно наказу проводилася з 10.11.2011 по 11.11.2011. Доказів отримання позивачем вказаних документів відповідачем надано не було.

Таким чином, відповідачем було розпочато позапланову невиїзну документальну перевірки без вчинення обов’язкових дій щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що є порушенням норм п. 79.2  статті 79 ПК України.  

Недотримання відповідачем вимог Податкового кодексу України дає підстави суду для висновку про неправомірність проведеної перевірки, оформленої актом №1805/236-37156773 від 11.11.2011, а тому вона є неповною і необґрунтованою.

Посилання представника відповідача на те, що податковий орган не зобов’язаний починати проведення невиїзної документальної перевірки лише після отримання поштового повідомлення про вручення платнику податків наказу на проведення перевірки та повідомлення суд вважає безпідставним, оскільки приписи п. 79.2 статті 79 чітко визначають умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу та повідомлення на проведення перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приписи діючого податкового законодавства визначають виключні умови проведення невиїзної документальної перевірки – фактичне отримання платником податків наказу та повідомлення на перевірку засобами поштового зв’язку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке повертається на адресу податкового органу або розписка платника про особисте отримання наказу та повідомлення.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Крім того, у відповідності до ст. 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 за №34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку, що позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Евагор» проведена відповідачем в порушення норм Податкового кодексу України, відсутність у перевіряючого на момент перевірки первинної бухгалтерської документації не може бути безумовною підставою для висновку про визнання угод нікчемними.

          Запит №30329/236-3/475-266 від 19.09.2011, на який посилається відповідач, не може бути належним доказом у розумінні ч.1 ст.70 КАС України щодо витребування Алчевською ОДПІ первинних документів з питань, по яких здійснювалась перевірка, оскільки  він містить в собі запит на отримання документальних підтверджень та пояснень у зв’язку із проведенням ДПІ у Шевченківському районі м.Києва  позапланової перевірки ТОВ «Хліб Інвестбуд» за грудень 2010 року (а.с. 81). При цьому, за актом перевірки перевіряємий період становив з 01.12.2010 по 30.09.2011. Також, відповідачем під час судового розгляду не надано доказів надіслання та отримання позивачем зазначеного запиту.

Таким чином, в порушення встановленого ПК України порядку податковим органом Алчевською ОДПІ не були вжиті заходи щодо отримання первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та сформовано податкові зобов’язання та податковий кредит, у зв’язку із чим суд вважає висновки акту перевірки щодо нікчемності угод, укладених ПП «Евагор» з іншими суб’єктами господарювання у період, за який здійснювалась перевірка, необґрунтованими.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, відповідачем Алчевською ОДПІ за результатами проведеної перевірки не було винесено податкового повідомлення-рішення. Але згідно детальної інформації по платнику податку ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яка міститься в додатку до акту перевірки, податковим органом за результатами проведеної перевірки були зняті показники податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів, зазначених в акті перевірки.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов’язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Судом були витребувані у відповідача дані (витяг) з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» щодо внесення інформації про результати перевірки ПП «Евагор»; відомості про зняття показників податкового зобов’язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за наслідками перевірки.

В силу ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Однак, відповідач зазначені докази не надав із посиланням на технічні причини. З урахуванням вимог ст.ст.69-71 КАС України суд розглядає справу на підставі наявних у адміністративній справі доказів.

Не надавши суду витребувані докази, відповідач доводи позивача щодо анулювання показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 не спростував, та правомірність своїх дій суду не довів, у зв’язку з цим позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ПП «Евагор», оформленої актом перевірки № 1805/236-37156773  від 11.11.2011 та привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ПП «Евагор»  з даними, наведеними ним у наданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, судом визнаються обґрунтованими.

Одночасно суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача утриматися від використання неправомірного акту перевірки №1805/236-37156773 від 11.11.2011 шляхом направлення до податкових органів листів про проведення перевірок, у зв’язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених між ПП «Егеста» та суб’єктами господарювання за період з 01.12.2011 по 30.09.2011, оскільки виходячи з аналізу ст. 2 КАС України відновленню підлягають лише ті права, порушення яких встановлено під час судового розгляду справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПП «Евагор» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 31.01.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 06.02.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                               П О С Т А Н О В И В:

          Уточнені позовні вимоги Приватного підприємства «Евагор»  до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, задовольнити частково.  

          Визнати протиправними дії Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області  щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Евагор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт  від 11.11.2011 за №1805/236/37156773.

Визнати протиправними дії Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Евагор», викладені в акті №1805/236-37156773 від 11.11.2011 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Евагор» з питань дотримання  вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011».

Зобов’язати Алчевську об’єднану державну податкову інспекцію в Луганській області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ПП «Евагор», оформленої актом перевірки № 1805/236-37156773  від 11.11.2011.

Зобов’язати Алчевську об’єднану державну податкову інспекцію в Луганській області привести до відповідності дані обліку та особливого рахунку платника податків ПП «Евагор»  з даними, наведеними ним у наданих податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.  

          В решті позовних вимог відмовити.          

Стягнути на користь Приватного підприємства «Евагор» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 14 грн. 12 коп.  

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку  подання  апеляційної  скарги.  

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його   не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного  провадження або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2012.

           СуддяК.Є. Петросян