Справа №22-ц-1094/ 2007 р.              Головуючий у 1 -й інстанції - Янова Л.М.

Категорія -     5                                               Суддя-доповідач - Рибалка В.Г.

УХВАЛА іменем    України

4 вересня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Рибалки В.Г.

суддів              -   Хвостика С.Г., Криворотенка В.І.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 червня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

встановила:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 червня 2007 року, яким її позов задоволено частково - виділено кольоровий телевізор «Берізка» вартістю 207 грн., холодильник «Донбас» вартістю 200 грн., два крісла-ліжка вартістю 135 грн., комод вартістю 171 грн., гараж по вул.Б.Хмельницького, 29 вартістю 13862 грн. та погреб вартістю 1362 грн. всього на суму 15937 грн., виділено ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ-21063 державний номер НОМЕР_1 вартістю 8804 грн., стягнуто на її користь з ОСОБА_2 315 грн. вартості плит перекриття, 4045 грн. 50 коп. грошової компенсації за х/г частину автомобіля, 140 грн. сплаченого судового збору; стягнуто з неї на користь ОСОБА_2 7612 грн. компенсації за ХА частину гаража та за Уг частину погреба, і стягнути додатково на її користь 28818 грн.

При цьому вона посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що на час проведення добудови по вул.Кірова, 62 в м.Тростянець шлюбні стосунки припинені не були, а тому зазначене домоволодіння є власністю подружжя.

ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі також просить рішення суду змінити, відмовивши в задоволенні вимог щодо гаража та погреба та виключивши вказівку про залишення квартири АДРЕСА_1. При цьому він посилається на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає, що гараж є його особистою власністю, оскільки був збудований за його кошти ще до укладення шлюбу з позивачкою. Крім того, вказує, що суд невірно визначився з розміром грошової компенсації.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачка просила залишити їй гараж та сплатити грошову компенсацію за будинок, відповідач просив рішення суду залишити без зміни.

Як встановлено судом першої інстанції, 20 січня 1989 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина -ОСОБА_3, 1990 року народження.

За час шлюбу було придбано спільне майно: кольоровий телевізор «Берізка» вартістю 207 грн., холодильник «Донбас» вартістю 200 грн., два крісла-ліжка вартістю 135 грн., комод вартістю 171 грн., автомобіль ВАЗ-21063 державний номер НОМЕР_1 вартістю 8804 грн.

Крім того, під час шлюбу також було збудовано гараж і погреб вартістю 15224 грн.

Судом також встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з 2004 року.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, оскільки суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи ОСОБА_1 про те, що добудови в домоволодінні АДРЕСА_2 проводились під час шлюбу, були предметом судового розгляду і обґрунтовано спростовані.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене домоволодіння відповідач отримав у спадок у 2004 році, після чого самостійно проводив добудови, на підтвердження чого надав суду квитанції про придбання будматеріалів, датовані 2005 та 2006 роками, крім плит перекриття вартістю 315 грн., які придбала позивачка.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції, доказам з цього приводу належну оцінку. Доводи апеляційної скарги про протилежне є непереконливими.

Посилання ОСОБА_2 на те, що гараж він збудував самостійно ще до укладення шлюбу, також є безпідставними, як і посилання на те, що судом невірно обраховано розмір компенсації.

Висновок суду про кількість та вартість спільно придбаного майна підтверджено висновками судової товарознавчої експертизи та судової автотоварознавчої експертизи (а.с.155-161, 173-179).

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про виділення відповідачу автомобіля, оскільки він має посвідчення водія, а позивачці - іншого спільно нажитого майна.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду також не спростовують.

Рішення суду відповідає вимогам ст.24 КпШС України.

У зв'язку з цим апеляційні скарги необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.

Керуючись ст. ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 21 червня 2007 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.