Справа №11-110/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Марчак Ю.І.
Категорія ст. 286 ч.2 КК України Доповідач: Гриновецький Б.М.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківськоі області в складі:
головуючого судді: Гриновецького Б.М.
суддів: Флісака Р.Й., Кривобокової Н.М.
з участю секретаря: Карпець О.А.
прокурора: Журавльова Є.Є.
потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2
підсудного: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за апеляціями прокурора і потерпілої ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду від 4.06.2007 р., -
встановила:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, громадянина України, жителя м.АДРЕСА_1 з неповною вищою освітою, неодруженого, робітника ТзОВ "ВІО" в м. Галич, несудимого, - засуджено за ст. 286 ч.2 КК України (далі КК) до позбавлення волі на 3 роки з позбавленянм права на керування транспортними засобами на 2 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК його звільнено від основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Постановлено стягнути з нього на користь потерпілого ОСОБА_2 500 грн. морального відшкодування, в позовних вимогах потерпілої ОСОБА_1 відмовлено.
За вироком ОСОБА_3 визнано винним у порушенні під час керування автомобілем "Мерседес-280" 9.04.2005 р. п.п. 1.3, 1.5, 1.10, 11.2, 11.3, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху в с. Насташино Галицького району, внаслідок чого після виїзду на обочину його автомобіль занесло і задньою частиною автомашини він зіткнувся з деревом за межами дороги, у зв'язку з цим потерпілі пасажири Засєдволк отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 - тяжкі тілесні, від яких наступила його смерть.
2
В апеляціях:
· прокурор оспорює м'якість покарання ОСОБА_3. і неправильне вирішення цивільних позовів потерпілих, просить винести новий вирок та задовільнити цивільні позови потерпілих;
· потерпіла ОСОБА_1 оспорює м'якість прокарання і вважає, що суд безпідставно відмовив їй у моральному відшкодуванні, просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Провівши судове слідство в частині призначеного покарання і вирішення цивільних позовів, колегія судців вважає, що вирок суду підлягає скасуванню внаслідок необґрунтованого звільнення підсудного від покарання та неналежного вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_1
Фактичні обставини автопригоди, вина підсудного і кваліфікація його дій за ст. 286 ч.2 КК ніким не оспорювались, тому апеляційним судом вирок в цій частині не переглядався.
Звільняючи ОСОБА_3і д покарання, суд першої інстанції не врахував в повній мірі тяжкості вчиненого і його наслідків. Тому вирок суду в частині визначення покарання підлягає скасуванню з винесенням вироку апеляційним судом.
Вирішуючи питання про призначення покарання, колегія суддів враховує тяжкість вчиненого, дані про особу винного та пом"якшуючі покарання ОСОБА_3 обставини.
Як пом'якшуючі покарання ОСОБА_3 обставини, колегія суддів враховує те, що злочин ним вчинено з необережності, судиться він вперше, він щиро розкаявся, сприяв досудовому і судовому слідству для встановлення всіх обставин автопригоди, позитивно характеризується до і після автоподії, добровільно відшкодував матеріальні і частково моральні збитки, є особою молодого віку, має незадовільний стан здоров'я, під час автопригоди також отримав тілесні ушкодження, приймав заходи для надання допомоги потерпілим зразу після автоподії.
Вказані пом'якшуючі обставини, сама обстановка та обставини автопригоди та дані про особу винного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому колегія суддів прийшла до переконання про застосування до ст. 286 ч.2 КК дії ст. 69 КК і призначення винному покарання більш м'якого виду, не зазначеного у санкції вказаної норми - виправних робіт з позбавленням права на керування транспортним засобом, що буде достатнім і необхідним для його виправлення і попередження нових злочинів. Таке покарання є реальним, тому згідно практики Верховного Суду України його слід вважати більш тяжчим, ніж попереднє звільнення ОСОБА_3ід покарання згідно ст. 75 КК. Таким чином подані апеляції в цій частині підлягають задоволенню.
3
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, стягнувши на його користь 500 грн. морального відшкодування. При цьому колегією суддів враховано те, що потерпілому попередньо добровільно відшкодовано матеріальні і частково моральні збитки. З таким вирішенням позову погодився потерпілий Засєдволк і не подавав апеляції. Прокурор не навів переконливих доводів неправильності вирішення цього цивільного позову.
Разом з тим, відмову суду у стягненні моральних збитків потерпілій ОСОБА_4, слід вважати необґрунтованою. Попереднє відшкодування моральних збитків потерпілій ОСОБА_4 на 10840 грн. в повній мірі не відшкодовує її моральну шкоду, яка полягає в її душевних стражданнях після втрати сина, в порушеннях стану її здоров'я та привичних норм життя та праці. Тому колегія суддів вважає, що на користь потерпілої слід додатково до вже сплачених коштів стягнути 25 000 грн. на відшкодування її моральної шкоди. Колегія суддів зменшила позовні вимоги потерпілої у зв'язку з невисоким матеріальним забезпеченням підсудного ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 323, 324, 378 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Галицького районного суду від 4.06.2007 р. відносно ОСОБА_3 в частині покарання та цивільного позову ОСОБА_1 скасувати.
ОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави з позбавленням права на керування транспортними засобами на 3 роки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 25 000 грн. морального відшкодування, на користь потерпілого ОСОБА_2 - 500 грн. морального відшкодування.
Врешті вирок Галицького районного суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений до Верховного Суду України на протязі одного місяця з моменту його проголошення.