ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/15260/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріЧмух Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі Д/о до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
16 листопада 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1738,80 грн., посилаючись на те, що відповідач не сплатив страхові внески, чим порушив вимоги частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без участі, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач не з‘явився у судове засідання, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що обрав особливу систему оподаткування.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі – Інструкція №21-1), відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону №1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно положень статті 15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
Законом України від 08 липня 2010 року №2461-VІ внесено зміни до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 08 липня 2010 року №2461-VІ), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків. Враховуючи мінімальний розмір заробітної плати у 2010 році, встановлений статтею 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», мінімальний розмір страхових внесків становив: у липні-вересні 2010 року – 294,82 грн. (888 грн. х 33,2%), у жовтні-листопаді 2010 року – 301,12 грн. (907 грн. х 33,2%), у грудні 2010 року – 306,1 грн. (922 грн. х 33,2%).
Згідно із частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пункту 5.3.4. Інструкції №21-1, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.
Пунктом 8.1. Інструкції №21-1 визначено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області подано звіт про нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, відповідно до якого сума нарахованих внесків за липень-грудень 2010 року склала 108,00 грн.
У зв’язку із тим, що відповідачем невірно було визначено суму страхових внесків, що підлягають сплаті за 2010 рік, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області здійснено донарахування зобов’язань до мінімального страхового внеску за період з липня по грудень 2010 року у сумі 1738,80 грн. (липень – 285,82 грн., серпень – 285,82 грн., вересень – 285,82 грн., жовтень – 292,12 грн., листопад – 292,12 грн., грудень – 297,10 грн.), про що було складено Акт №013.
Станом на 05.08.2011 року сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування становить 1738,80 грн. (1846,80 – 108,00 = 1738,80 грн.), що підтверджується розрахунком суми позову.
Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.
Статтею 106 Закону №1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальникам в строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
На підставі викладеного, керуючись 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1738,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять вісім грн., 80 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2012 року
Суддя
Н.В. Захарчук