Цивільна справа № 2-952/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012  року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді                             Зінченко С.В.

при секретарі                                           Шевчук Я. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму заборгованості за договором в розмірі 421980,94 гривень, посилаючись на невиконання відповідачами взятих на себе зобов’язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позові, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечував, в частині нарахування суми заборгованості.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову також заперечував, в частині нарахування суми заборгованості.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

26.10.2006 року  між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № СL001/654/2006 відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі  27864,00 доларів США, строком до 26.10.2006 р. зі сплатою 12,49% річних за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №SR-001/654/2006 від 26 жовтня 2006 року.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Погашення кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця у розмірі та в строки визначені Кредитним договором № СL001/654/2006 від 26.10.2006 року.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право  вимагати дострокового повернення  частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором в повному обсязі та здійснив видачу кредитних ресурсів відповідачу шляхом видачі останнього платіжної картки.

Однак, відповідачем ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов’язань, було порушено умови кредитного договору, у зв’язку з чим виникла заборгованість перед банком, яка станом на 18.07.2011 року відповідно до поданого позивачем розрахунку становила 21362 доларів США 44 центи, що еквівалентно 170282 гривень 15 копійок, що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 17444 дол. 88 центів, що еквівалентно 139054,88 гривень, заборгованості по відсоткам в розмірі 3917 дол. 56 центів, що еквівалентно 31227 грн. 27 коп. та пені за прострочення виконання зобов’язань в розмірі 251698 гривень 79 копійок, що в загальній сумі становить 421980 гривень 94 копійки.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд критично ставиться до заперечень представника відповідача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, щодо невірності розрахованої заборгованості, оскільки таке спростовується наявним в матеріалах справи детальним розрахунком заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем (а. с. 63-87 ).

Таким чином, суд при задоволенні позову, з урахуванням викладеного вище, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що у зв’язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов’язань, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, у зв’язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню сума заборгованості в розмірі  421980,94 гривень

Також відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, в редакції станом на 19.10.2011р., чинній на день подачі позову, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1, 4 ст.ст. 525, 526, 530, 553-554, 572, 589, 590, 591, 625,1050 Цивільного кодексу України, статями 27, 31, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 421980 (чотириста двадцять одна тисяча дев’ятсот вісімдесят) гривень 94 копійки та судові витрати в сумі 1820,00 гривень, а всього стягнути 423800 (чотириста двадцять три тисячі вісімсот) гривень 94 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд, що ухвалив оскаржуване рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:                                            Зінченко С.В.