П О С Т А Н О В А                                      справа № 5-24 / 12

                      про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням

06  лютого 2012 року Солом’янський  районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Побережного В.І.,

секретаря –Тарасенко К.С.,

за участю прокурора – Білошицького М.М.

представника кримінально-виконавчої інспекції –Русенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання начальника Солом’янського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції в м. Києві про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, освіта повна загальна середня, не одруженої, засудженої 27.04.2011року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.1ст.309, 75 КК України до одного року позбавлення волі з іспитовим строком 1рік, проживаючої в АДРЕСА_1,  -

                                                                 В С Т А Н О В И В :

     В поданні ставиться питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_3 для відбування покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року з посиланням на те, що засуджена  ухиляється від відбування покарання, оскільки: 1) негативно характеризується за місцем реєстрації,  2) не з’являється за викликами до інспекції, 3) а також не з'явилася без поважних причин на реєстрацію 20.10.11року, 03.11.2011року, 17.11.2011року, 01.12.2011року, 15.12.2011року, 05.01.2012року, 19.01.2012року.

    В судовому засіданні представник інспекції подання підтримала і пояснила, що не змогла повідомити засуджену про день та час судового засідання оскільки ОСОБА_3 за місцем реєстрації  відсутня, а її місцезнаходження невідоме.

    Заслухавши думку прокурора про необхідність задоволення подання та дослідивши матеріали особової справи  № 150 / 11 суд вважає, що подання є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню оскільки при зверненні до суду органами кримінально-виконавчої інспекції не були дотримані вимоги діючого законодавства, яке регулює такі випадки.

    Так, згідно вимог ст.166 Кримінально-виконавчого Кодексу України (далі КВК України) та пунктів 5.3 і 5.4 розділу ІV «Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань»( далі Інструкція) встановлено, що органи кримінально-виконавчої інспекції вносять до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо засуджена особа не з’являється до інспекції два і більше разів підряд без поважних причин ( що повинно бути підтверджено матеріалами особової справи), а поважними причинами неявки засудженого визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. Тобто, для внесення такого подання необхідно довести, що засуджена своєчасно отримувала виклики для явки в інспекцію, однак два і більше разів підряд не з’являється до інспекції без поважних причин.

    Однак з матеріалів особової справи № 150/11 вбачається, що ці вимоги законодавства органом кримінально-виконавчої інспекції не виконані.

     Так, згідно листка реєстрації ( а.с. 18) засуджена ОСОБА_3 дійсно не з’явилась на реєстрацію 20.10.11року, 03.11.2011року, 17.11.2011року, 01.12.2011року, 15.12.2011року, 05.01.2012року, та 19.01.2012року, однак ніяких даних ( ні пояснень засудженої, ні рапортів працівників міліції чи працівників інспекції, тощо) про те, що засуджена не з’явилась на реєстрацію без поважних причин в матеріалах особової справи не має. Натомість матеріали справи свідчать про не можливість своєчасного отримання засудженою викликів для явки в інспекцію, оскільки виклик про явку до інспекції на 10-00 годину 27.10.2011 року складався інспектором 24.10.2011 року ( а.с.43), а виклик про явку на 10-00 годину 10.11.2011 року оформлявся 07.11.2011 року ( а.с.44), тобто менше ніж за три дні до дня явки. Крім того, в матеріалах особової справи взагалі не має ніяких даних про отримання засудженою  викликів інспекції ( чи то своєчасно, чи то не своєчасно).

     Отже, твердження інспекції про те, що засуджена ОСОБА_3 без поважних причин не з’являється на реєстрацію та за викликами є безпідставними і такими, що не підтверджені матеріалами особової справи.

     Такий висновок суду підтверджується також наявністю в матеріалах справи лише одного  подання про привід засудженої від 21.11.2011 року ( а.с.45) та відсутністю інших викликів засудженої та подань про її привід після цієї дати.

     Крім того, єдине подання інспекції про привід від 21.11.2011 року так і не було виконано, а рапорти дільничних інспекторів міліції ( а.с. 48, 50) про те, що засуджена ОСОБА_3 за місцем проживання відсутня та не проживає є по суті формальною відпискою тому, що в рапортах не зазначено: день і час коли дільничні інспектори виходили за місцем проживання  засудженої, з яких джерел їм стало відомо, що засуджена за місцем реєстрації не проживає, кого з родичів чи сусідів або консьєржів вони опитали. До то ж з матеріалів особової справи, а саме анкети засудженої ( а.с.15), копії свідоцтва про народження дітей ( а.с.34) та її особистих пояснень ( а.с.16) вбачається, що засуджена працює заступником директора ТОВ «Смачного», а за місцем реєстрації проживає зі своєю матір’ю та двома малолітніми дітьми, що ставить під сумнів достовірність рапортів працівників міліції про її відсутність за місцем проживання та не можливість вручення засудженій повідомлення про виклик до інспекції.

    Отже, за таких обставин суд вважає, що органом кримінально-виконавчої інспекції не було вжито необхідних заходів щодо вручення засудженій ОСОБА_3 викликів до інспекції та встановлення причин її неявки на реєстрацію. А це свідчить про відсутність законних підстав для внесення до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.

    Безпідставним суд вважає і твердження органу кримінально-виконавчої інспекції про те, що засуджена ОСОБА_3 негативно характеризується, оскільки в матеріалах справи не має не тільки характеристик  з місця проживання чи з місця роботи, а взагалі відсутні будь-які характеризуючі засуджену документи.

     При прийнятті рішення про відмову в задоволенні подання інспекції суд враховує також і те, що вважаючи достовірною інформацію про відсутність засудженої за місцем проживання, яка міститься в рапортах працівників міліції ( а.с. 48, 50), орган кримінально-виконавчої інспекції  не виконав вимог Інструкції та не організував початковий розшук засудженої і  не вжив заходів, передбачених п.2.5 та 6.1. 6.2, 6.3 Розділу ІV Інструкції для встановлення її місцезнаходження шляхом:

-          опитування родичів, сусідів та знайомих засудженої,

-          опитування працівників відділу кадрів за місцем роботи засудженої,

-          направлення запитів за місцем проживання родичів та знайомих засудженої, до адресно-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської чи міської ради,

-          перевірки медичних установ за місцем проживання засудженої та моргів( чи не стала засуджена жертвою нещасного випадку або злочину),

-          перевірки за обліками органів внутрішніх справ ( чи немає засудженої серед затриманих, адмінарештованих, у спец установах органів внутрішніх справ).

     Отже, суд вважає, що при направленні до суду зазначеного подання органи кримінально-виконавчої інспекції не дотримались вимог закону та не надали суду доказів того, що засуджена ухиляється від відбування покарання, а саме: що вона своєчасно отримувала виклики  інспекції, однак за викликами та на реєстрацію не з’являлась без поважних причин, і за місцем реєстрації не перебуває, тобто не довели наявність підстав, передбачених ч.2ст.78 КК України.

                       На підставі ч. 2  ст.78 КК України та керуючись ст.408-2 КПК України суд,-

                                                             П О С Т А Н О В И В :

     У зв’язку з відсутністю підстав, передбачених ч.2 ст.78 КК України, відмовити в задоволенні подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно засудженої ОСОБА_3 і направлення її для відбування покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2011 року,

    На постанову протягом семи діб з дня її оголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва.                                                     

Суддя:                             В.І.ПОБЕРЕЖНИЙ