АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/1680/16/2012
Головуючий по 1-й інстанції ДІГТЯР М.І.
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 року м.Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Ландар О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 16.12.2011 року,-
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого у ТОВ «Октан» на посаді головного інженера, мешканця АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді попередження.
За змістом постанови суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що 6 грудня 2011 року о 10 год.00 хв. ухилився від належного виконання своїх батьківських обов’язків щодо виховання неповнолітнього сина, учня 8а класу Зіньківської СШ №1 ОСОБА_4, який здійснив насміхання над своєю однокласницею ОСОБА_5
В апеляції ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови суду, як незаконної. На її обґрунтування посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б доводили про неналежне виховання ним свого сина, а сама постанова є формальною, оскільки у ній викладено тільки зміст диспозиції статті, без конкретизації у чому полягає його провина.
Будучи повідомленим про дату і час розгляду справи, ОСОБА_2 не прибув до апеляційного суду, направивши письмову заяву про слухання справи у його відсутність. За таких обставин, в силу ст.294 КУпАП, неявка апелянта не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, тощо і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як слідує із змісту ст. 184 КУпАП, відповідальність батьків за цією нормою закону наступає за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Однак ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові суду не зазначено, в чому ж саме проявилося таке ухилення з боку ОСОБА_2, та який у кінцевому рахунку зв’язок між ним та вчиненим неповнолітнім сином, разом з іншими школярами у перерві між уроками, образ однокласниці.
Вбачається, що як на доказ вини особи, що притягувалась до адміністративної відповідальності суд послався виключно на його власні показання, зазначивши, що той нібито визнав провину повністю, тоді як із пояснень ОСОБА_2, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, той навпаки категорично її заперечував та не визнає її і дотепер.
До матеріалів справи не долучені характеристики як на учня, так і на його батьків, відсутні будь-які докази легковажного або байдужого ставлення ОСОБА_2 чи дружини до поведінки дитини, про відсутність належного нагляду за поведінкою школяра, контролю за відповідністю життєвим нормам суспільства, що могло б свідчити про нехтування ними процесу виховання дитини.
Суддя, не дослідивши повно, всебічно і об’єктивно обставини справи, не допитавши свідків події та належно не оцінивши зібрані у справі докази дійшов необґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Наведене свідчить про незаконність і необґрунтованість прийнятого у справі рішення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову Зіньківського районного суду від 16 грудня 2011 року скасувати, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП України – за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ландар